«З російського полону повернувся житель Сарненщини. 31 грудня в межах чергового обміну полоненими звільнено Олександра Чаповського, жителя села Будки-Сновидовицькі. У полоні захисник провів дев’ять місяців. Удома на нього з нетерпінням чекали дружина, четверо діток, мама, сестри та брат. Дякую всім, причетним до повернення Олександра. Новий рік розпочинаємо з хороших звісток. Вірю, що 2023-й принесе нам ще багато добрих новин. Слава Україні!»
Цим дописом у фейсбуці розпочав новий рік начальник Сарненської районної військової адміністрації Олександр КОХАН. Бо кожен його день на відповідальний посаді має найвищий — людський вимір. Як і слід в цей надскладний буремний час.
Яким же був воєнний 2022-й для прикордонного з білоруссю поліського району? І що далі? Про це у розмові з «Урядовим кур’єром».
— Олександре Сергійовичу, оскільки всі мирні плани перекреслило 24 лютого, довелося оперативно переходити на воєнні рейки, дарма що Рівненщина загалом та Сарненський район зокрема вважаються тиловими.
— Справді, відповідно до указу Президента, з 24 лютого наша районна державна адміністрація стала військовою адміністрацією. І це не просто зміна назви, а насамперед зміна пріоритетів, підходів і робота в режимі 24 на 7. Ми чудово розуміли небезпеку, яка загрожує з боку білорусі. Тому в синергії з територіальними громадами (а їх у нашому районі 11) рішуче стали до посилення обороноздатності насамперед прилеглих до кордону територій.
Основними кроками були додаткові інженерні та фортифікаційні укріплення державного кордону, розгортання сил територіальної оборони і добровольчих формувань територіальних громад. Батальйон тероборони Сарненщини та 11 ДФТГ ми сформували з високомотивованих жителів краю за лічені дні. Адже програму підготовки територіальної оборони та місцевого населення до участі в русі національного опору на 2022—2024 роки районна рада ухвалила ще 27 січня, згодом на вимогу часу в неї вносили зміни. Для реалізації заходів програми з бюджетів територіальних громад надійшло майже 2,5 мільйона гривень. Ці кошти ми спрямовували на фінансову підтримку нашої військової частини і територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (колишніх військкоматів).
До укріплення державного кордону (докладніше зі зрозумілих причин розповідати не можу) активно долучилися підприємці району: допомагали і коштами, й технікою та матеріалами, й робочою силою. Усі чудово розуміли: зробимо це — дамо змогу спокійно спати нашим дітям. Вдячний кожному за соціально відповідальну позицію і внесок у наближення нашої перемоги.
— Пригадую, як наприкінці березня їхала до профспілкового санаторію «Горинь» у Степані Сарненського району. Він гостинно відчинив двері для всіх, кого вигнала з рідних домівок війна. Місцеві тримали блокпости так, що муха не пролетіла б, не те що хтось незнайомий: жодного дорожнього вказівника чи назви населеного пункту, прискіплива перевірка документів. У Степані ж вимушено переміщеними особами досі не втомлюється опікуватися вся громада, у поліській глибинці санаторій став таким собі хабом добра та надії.
— Пишаюся, що маю змогу працювати поруч з людьми, які живуть з Україною в серці. Зізнаюся: щодня вчуся в них розважливості й мудрості. А ще — неймовірної працездатності. Бо конвеєр добра та наш, сказати б, кухонний фронт не зупиняються й на день. Скільки смачних домашніх страв та випічки приготували й відправили на передову невтомні господині, скільки гуманітарної допомоги залучили й доставили за потребою наші звичайні сільські люди не лише на передову, а й у міста, що найбільше потерпали від бойових дій: у Київ, Бучу, Гостомель, Ірпінь, Білу Церкву, Харків, Херсон… А скільки наших чоловіків повернулося із закордонних заробітків, щоб стати на захист Вітчизни, — вже й не полічити!
Ми підтримали ініціативу начальника обласної військової адміністрації Віталія Коваля щодо закупівлі військової амуніції для територіальної оборони. На це громади району спрямували майже 3 мільйони гривень. Тож вдалося закупити 111 шоломів та 112 бронежилетів, які передали нашим місцевим захисникам. А ще вдалося організувати доставку з-за кордону дев’яти автомобілів для потреб ЗСУ. І ця робота не припиняється. Тут, у тилу, робитимемо все від нас залежне для перемоги України. Бо війна в нас народно-визвольна. І це відчуваєш щодня і щогодини навіть тут, далеко від фронту. До речі, на Різдво у санаторії «Горинь» додалося жителів: жінка, яка переїхала з Бахмута, народила дівчинку, яку назвали Ольгою. Отже, життя триває. А його людський вимір найважливіший.
— Справедливо кажуть: битви виграють армії, а війну — економіка. Як працює економіка Сарненського району?
— Основа нашого агропромислового комплексу — це 100 сільгосппідприємств різних форм власності та підпорядкування. Тут пріоритетом для нас була воєнна посівна. Упоралися, здолавши виклик нестачі пального. Це питання тоді вирішували фактично в ручному режимі. Бо що посієш — те й пожнеш. Тож і врожай наші аграрії зібрали добрий, намолотивши 23,5 тисячі тонн зерна різних категорій.
Загалом же постійно спілкуємося з бізнесом задля оперативного вирішення питань, що виникають, і обговорення можливостей, які в цей буремний час надає держава. Так, ФОПи, юридичні та фізичні особи скористалися можливостями урядової програми «єРобота». 14 із них уже отримали позитивні рішення на гранти загалом на понад 4 мільйони гривень. А це 26 додаткових робочих місць. Попри перебої з електропостачанням та відповідно ускладненням умов для роботи бізнес тримається та наповнює бюджети різних рівнів.
До речі, вчасне рішення Кабміну про безмитне ввезення генераторів та комплектуючих важливе і для бізнесу, і для громад. Відповідно й держава вчасно та сповна виконує свої соціальні зобов’язання: допомоги, пільги та субсидії, які отримують майже 20 тисяч жителів району. Нещодавно сучасний автомобіль від держави отримала екстрена медична допомога нашої Дубровицької громади. Це один із семи, що надійшли в область у переддень нового року, закуплені коштом держбюджету.
— Не можу не запитати про бурштин в очільника бурштиноносного району: хочеться, щоб сонячний камінь нарешті став гордістю нашого краю.
— Наші громади отримали істотну фінансову підтримку завдяки законодавчому врегулюванню питання видобутку бурштину з ініціативи Президента України (ще наприкінці 2019-го ухвалили пакет так званих бурштинових законів). Нині реалізовано понад пів сотні спецдозволів на розроблення бурштинових ділянок, більшість із них у Вирівській громаді. Сарненська РВА вже уклала 21 угоду про проведення розвідувальних та видобувних робіт з надрокористувачами. Щоб ПДФО надходило до бюджетів територіальних громад, усі надрокористувачі стають на податковий облік у Сарненській ДПІ. Для прикладу: Вирівська громада отримала майже 2 мільйони гривень рентних платежів від легалізованого видобутку бурштину, що в 2,7 раза більше, ніж 2021 року. Тобто процес тепер рухається в законному руслі. А це і потенціал для розвитку громад, і додаткові надходження до державного та місцевих бюджетів, і такі необхідні нові робочі місця.
— Від початку війни ворог уже тричі завдав ракетних ударів по місту Сарни — адміністративному центру району.
— На жаль, так. І щоразу всі служби спрацьовували оперативно і злагоджено, без жодної паніки. Усі разом розбирали завали: комунальні, приватні заклади, представники громад, волонтери. Разом відновлювали зруйноване. Приємно, що нам допомагали колеги з інших громад. Зокрема, по пів мільйона гривень спрямували Дубенська та Львівська міські ради, 200 тисяч — Малолюбашанська сільська рада сусіднього Рівненського району. У такі моменти розумієш: ми єдині, а тому незламні. До речі, в районі розгорнули 35 пунктів незламності з альтернативними джерелами живлення. Усі працюють цілодобово, тут тепло й затишно. Одне слово, у 2023-й ми увійшли з непохитною вірою в нашу велику перемогу.
— А віра — напрочуд дієва зброя проти ворога. Переможемо!
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олександр КОХАН. Народився 17 серпня 1982 року. Освіта вища. 2004-го закінчив Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту бізнесу (м. Київ) за спеціальністю «Фінанси».
Із 2003-го по 2019 рік працював у банківській системі. У грудні 2019 року Президент призначив його на посаду голови Сарненської районної державної адміністрації на Рівненщині. У лютому 2021-го перепризначив на посаду голови адміністрації новоутвореного внаслідок реформи з децентралізації об’єднаного Сарненського району.
Одружений, виховує двох доньок.
ДО РЕЧІ. Сарненський район Рівненщини — один зі 129 в Україні, утворився в межах колишніх Сарненського, Дубровицького та Рокитнівського і об’єднав 11 територіальних громад. Його площа — 6212 квадратних кілометрів, населення — 213 тисяч жителів.
Головні галузі промисловості — лісівництво та лісозаготівлі, деревообробка, переробка скла, видобуток корисних копалин: торфу, піску, піску скляного, бурштину, декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди.