Істотне гальмо в динаміці розвитку економіки України — тіньова зайнятість населення. Торік у вересні для наведення порядку на ринку праці Кабінет Міністрів ініціював проведення міжвідомчих перевірок підприємств, щоб виявити неоформлених та незареєстрованих працівників.
Наскільки відтоді змінилася ситуація, можна судити з підсумків роботи Головного управління Держпраці у Харківській області, лідера за показниками з детінізації ринку праці. Про основні засади в реалізації розпорядження КМУ від 05.09.2018 №649-р «Урядовому кур’єрові» розповів керівник Головного управління Держпраці у Харківській області Володимир РОЖАНСЬКИЙ.
— Володимире Анатолійовичу, в економіці Харківщини представлені провідні українські галузі, передовсім промислові. Тож системна впорядкованість ринку праці, зокрема щодо детінізації, тут один з визначальних чинників успішного розвитку. З чого ви починали наводити лад у сфері трудових відносин найманих працівників і роботодавців?
— На моє глибоке переконання, в будь-якій справі передовсім слід ретельно розібратися. Отож почали з аналізу стану незадекларованої праці в регіоні, який ґрунтувався на інформації Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби, Головного управління статистики у Харківській області, обласного центру зайнятості.
Харківська область — це 2 мільйони 685 тисяч жителів, де працездатного незайнятого населення 243,1 тисячі. Оперуючи цифрами і фактами, ми дійшли висновку, що 10% загальної чисельності населення потенційно можуть працювати в тіні. За підсумками аналізу визначили, що найбільш ризиковані галузі в регіоні — будівництво, сфера послуг, оптова і роздрібна торгівля, сільське господарство. Із суб’єктів господарювання в цих галузях та з підприємств — боржників із заробітної плати почали свої перевірки.
Торік силами управління здійснили 525 інспекційних відвідувань на 125 підприємств області й виявили 2037 працівників, з якими не було оформлено належно трудові відносини. Усього ж за минулий рік легалізовано більш як 48 тисяч робочих місць.
— Що сприяло досягненню таких високих показників: штрафні санкції, високий професіоналізм колективу управління, превентивна діяльність?
— Тут важливий комплексний підхід. Для досягнення мети слід задіяти усі чинники. Але наріжним каменем у діяльності управління бачу передусім роз’яснювальну роботу. На цьому робимо головний акцент, оскільки каральні функції, інструменти тиску, на мій погляд, треба застосовувати лише у крайніх випадках. Бо це збурює і населення, і підприємців. Отож вважаю, що кошмарити бізнес — це остання справа.
Однак з огляду на наш менталітет штрафні санкції — вагомий важіль у детінізації ринку праці. І вони діють не лише на роботодавців — порушників трудового законодавства, а й опосередковано на їхніх колег. Адже суми штрафів за неналежне оформлення найманих працівників відчутні. А цього року їх обсяг зріс більш ніж до 125 тисяч за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.
Пріоритет у роботі нашого управління — налагодження партнерських взаємин із роботодавцями, роз’яснювальна робота серед найманих працівників і тих, хто бере їх на роботу. Одне слово, сповідуємо головний принцип: не батіг і пряник, а роз’яснювальна робота.
— Ви наголошуєте на роз’яснювальній складовій діяльності управління. А в яких формах це реалізуєте на практиці?
— Із лютого-березня минулого року ми провели інформаційні заходи в метро, на всіх вокзалах — залізничних, автобусних. Роздавали буклети, розклеювали плакати, демонстрували відеоролики, де йшлося про те, які переваги дає легалізація, які штрафні санкції у разі виявлення порушень законодавства щодо неоформлення трудових відносин.
На всіх радіостанціях Харківщини розмістили аудіоролики про переваги детінізації, провели разом з партнерами — суміжними службами області флешмоби на будівельних майданчиках, міських площах, у трудових колективах.
Дієвим у цьому разі став організований нами конкурс дитячого малюнка, де через дітей ми намагаємося донести батькам переваги легального працевлаштування, пропагуємо досвід Європи, до якої прагне наша країна. Сюжети тут різні: і з техніки безпеки, і щодо соціального пакета, коли у разі травми людина може скористатися соціальними виплатами.
Навіть коли проводимо планові перевірки з охорони праці, ведемо роз’яснювальну роботу, даємо змогу керівникам суб’єктів господарювання час на виправлення виявлених помилок, з огляду, звісно, на ступінь тяжкості правопорушення, якщо таке було.
Одне слово, використовуємо будь-яку нагоду, щоб дійти до кожного, переконати. Це і круглі столи, і прийоми громадян, і особисті співбесіди.
— А які аргументи в таких розмовах найпереконливіші для роботодавця і для найманого працівника?
— Підходи тут різні. Адже попри те що переваги офіційного працевлаштування для найманого працівника очевидні, багато хто з різних причин відмовляється від належного оформлення трудових відносин, офіційної зарплати. Такій категорії громадян намагаємося якомога дохідливіше пояснити, що неофіційно працевлаштовані особи не зможуть отримати від держави соціального захисту — від гідних пенсій, виплат лікарняних, оплачуваних відпусток аж до компенсацій у разі травматизму на виробництві чи професійних захворювань.
Роботодавці повинні усвідомити, що, по-перше, не зможуть відшкодувати збитки, завдані неналежно оформленим на роботу працівником. По-друге, слід замислитися, чи варто порушувати трудове законодавство в цьому аспекті, коли суми штрафу за нелегального працівника вистачило б на виплату єдиного соціального внеску більш ніж за 11 років. Такий аргумент, повірте, дуже вагомий.
До слова, торік інспектори управління наклали 116 штрафних санкцій у сумі більш ніж 124 мільйони гривень.
Щоправда, багато справ ще й нині перебувають у судах і триває провадження.
Торік була велика проблема в судовому зборі. Ми були дуже обмежені в коштах, адже передбачених 38 тисяч гривень за умови, що за інстанцію та апеляцію треба було заплатити до 60 тисяч, звісно, замало. Але, думаю, підсумки нашої роботи за минулий рік були настільки переконливими, що нині нам передбачили понад мільйон гривень на судові збори. І тут уже з нами судитися буде доволі складно. Ми маємо змогу пройти всі судові інстанції аж до касації, щоб довести свою правоту.
— Володимире Анатолійовичу, на початку нашої розмови ви зауважили, що співпрацюєте з різними службами і відомствами. У чому полягає ця співпраця і які її підсумки?
— Так, з усіма службами нам вдалося вибудувати справжні партнерські відносини. І ми сьогодні не конкуренти, а працюємо на єдиний результат. Проводимо спільні комплексні перевірки. Дуже плідна співпраця з Головним управління ДФС у Харківській області. Наприклад, його співробітники виявляють цехи, де продукції на мільйони, а там налічується десяток працівників. Це ж абсурд! Ось ми й долучаємося для встановлення об’єктивної картини. Торік так виявили майже 100 осіб, неофіційно влаштованих на роботу.
Для відстеження підсумків проведених заходів до ГУ ДФС, ГУ ПФУ області надсилаємо листи, в яких просимо надати інформацію про прийнятих працівників та сплату ЄСВ, об’єкти і виявлених неоформлених працівників. Значно збільшено кількість застрахованих осіб, порівняно з 2017 роком ЄСВ зріс в рази.
Днями укладено угоду між нашим управлінням та ГУ юстиції у Харківській області. Оскільки одне з головних завдань наших партнерів — боротьба з неплатниками аліментів, ми реагуємо на виявлення ними аліментників, які працюють у тіні. Домовилися про алгоритм співпраці, це плюс і для нас, і для юстиції, а головне — для дітей, яких виховує один з батьків чи родичі.
Така сама угода є і з Пенсійним фондом, Держпродспоживслужбою, правоохоронними органами, куди ми передаємо всі матеріали інспекційних відвідувань з питань незадекларованої праці.
Особливо хочу наголосити на підтримці нашої роботи Харківською облдержадміністрацією, її керівником Юлією Світличною, яка координує діяльність ГУ Держпраці. Тут ми завжди знаходимо повне сприяння і допомогу.
У тому, що наше територіальне відділення за підсумками роботи минулого року за всіма показниками посіло перше місце в системі органів Держпраці, — безперечно, заслуга всіх наших партнерів.
— Які підрозділи у структурі вашого управління працюють найрезультативніше?
— Весь колектив працює на результат, і відділи демонструють високий професіоналізм інспекторського складу і повну самовіддачу. До речі, прийшовши на цю посаду понад рік тому, я не звільнив жодного працівника. Просто вибудували роботу по-новому, оптимізували її відповідно до нагальних проблем, бо без цього важко було б упоратися з усім комплексом завдань, що стоять перед ГУ Держпраці. Адже 25 інспекторів, які можуть щодень виходити на перевірки, — не такий вже й великий ресурс.
Стабільно з високими показниками за всіма напрямами працює відділ нагляду за агропромисловим комплексом та соціально-культурною сферою, який очолює Станіслав Халін. Це один з найкращих відділів, де є і державницька позиція, і кінцевий результат. Те саме можна сказати і про інші підрозділи, а також про заступника начальника Головного управління Олену Петренко.
Володимир ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Володимир РОЖАНСЬКИЙ. Народився 14 серпня 1963 року в Херсоні. Після закінчення середньої школи 1980-го вступив до Херсонського сільськогосподарського інституту, який закінчив 1985-го, здобувши спеціальність інженера-будівельника. Закінчив Харківські вищі курси МВС із присвоєнням звання лейтенанта міліції, Харківський інститут управління за фахом менеджмент організацій і здобув спеціальність менеджер-економіст. 2015 року закінчив Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю державне управління і здобув кваліфікацію магістр державного управління (диплом з відзнакою).
2010—2011 рр. — заступник голови Харківської районної державної адміністрації. З квітня 2011 року — член правління Товариства Червоного Хреста України та працівник управління апарату Верховної Ради на посаді помічника-консультанта народного депутата України.
Працював депутатом Манченківської селищної ради Харківського району IV скликання, Харківської районної ради V та VI скликань, Харківської обласної ради VII скликання. Позапартійний.
Із 22 січня 2018 р. — начальник Головного управління Держпраці у Харківський області.
Нагороджено Подякою Президента України, орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, Почесною відзнакою Харківської обласної ради «Слобожанська слава», цінним подарунком — наручним годинником від міністра внутрішніх справ, почесними грамотами Харківської обласної та Харківської районної рад.
Одружений. Має двох доньок.
Ми в Google+