Нарешті Національний банк зможе повноцінно працювати, виконуючи надважливі функції регулятора. А країна може видихнути невизначеність, пов’язану з тривалою відпусткою колишнього очільника НБУ. 

Хоч Яків Смолій тривалий час і виконував ці обов’язки, а колектив установи знав його в обличчя й відчував його присутність на робочому місці, відтепер його офіційно призначено головою Національного банку. Почесний обов’язок представити фахівця взяв на себе Президент Петро Порошенко.    

Глава держави подякував депутатам Верховної Ради, які проголосували «на підтримку незалежності Національного банку», призначивши нового голову НБУ. Він наголосив на важливості цього рішення для «впевненості, твердості та стабільності банківсько-фінансової системи країни», а також для надійної спів­праці з такими міжнародними фінансовими організаціями, як Міжнародний валютний фонд.

Цьогоріч новий керівник установи очікує зменшення інфляції, Фото з сайту hromadske.ua

«Це означає прорив, оскільки в нас не було жодного дня, коли б Національний банк залишився без керівництва», — підкреслив Президент і висловив упевненість, що кроки нового керівництва НБУ й надалі матимуть підтримку Президента, Верховної Ради й уряду.

«Незалежність Національного банку для мене залишається абсолютно першим пріоритетом. Довіра і незалежність», — підкреслив глава держави. Президент особливо наголосив, що головна конституційна функція НБУ — забезпечення стабільності націо­нальної грошової одиниці й золотовалютних резервів.

Згадаймо, як у 2014 році було безліч пророцтв про неминучість дефолту. Для цього було чимало підстав: порожні золотовалютні резерви, майже нульовий казначейський рахунок, величезна кількість проблемних кредитів у банківській системі.

«Великих сміливців для чищення авгієвих стаєнь було небагато», — розповів Президент, зауваживши, що знає, наскільки непроста робота в НБУ. Але в найважчі часи Нацбанк, вважає Президент, діяв відповідально й професійно. І це відзначало керівництво міжнародних фінансових організацій та банків, міністри фінансів різних країн.

«Ці майже чотири роки, можливо, вперше в нашій історії Нацбанк був по-справжньому незалежним. Ніхто з політиків — ні Верховна Рада, ні уряд, ні Президент — жодного разу «указуючим перстом» не давали команди або видавати рефінансування, або прибирати банк, або залишати банк, або встановлювати ставку, або робити якісь кроки з Фонду гарантування фізичних осіб», — цитує слова Петра Порошенка департамент прес-служби АП.

Упродовж цього часу зроблено значні кроки до реформування банківського сектору й забезпечення відновлення його стабільності. Шлях до цього іноді лежав крізь ухвалення непопулярних рішень. 

«Нині перед Яковом Васильовичем стоять не менш амбітні завдання», — наголосив Петро Порошенко, нагадавши, що на Націо­нальній раді реформ було презентовано кардинально нові законопроекти про валютні операції, що значно лібералізують валютну діяльність і скасовують декрети Кабінету Міністрів від 1993 року.

«Рішучість, амбітність і сміливість команди Національного банку з реформування надзвичайно високі», — констатував Президент. І наголосив, що завдання з комплексної програми реформ після ретельного обговорення з бізнесом найближчим часом буде внесено до парламенту.

Колишня очільниця НБУ Валерія Гонтарева, яка передавала справи наступникові, подякувала главі держави за невтручання в роботу НБУ, постійну увагу й допомогу: «Президент підтримував незалежність Національного банку не на словах, а справами. Тільки це нам дало змогу створити інституційну незалежність».

НБУ вдалося створити інституційну незалежність завдяки ухваленню Закону «Про Національний банк» у 2015 році, підтриманого Петром Порошенком.  Це був закон, який забезпечив структурі незалежність і закріпив мандат Національного банку для забезпечення фінансової та цінової стабільності в державі. Частково фінансову систему вдалося перебудувати й очистити.

Новопризначений голова НБУ Яків Смолій запевнив, що у діяльності головний фінансовий регулятор країни чітко керуватиметься Законом «Про Національний банк», і окреслив головні пріоритети НБУ на найближчу та середню перспективу: забезпечення фінансової стабільності, стабільності банківської системи, відновлення кредитування, ефективне регулювання фінансового сектору, валютна лібералізація, запровадження нових фінансових механізмів та інтеграція у стандарти ЄС у фінансово-банківській сфері.

Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»