КОСМОС

Нове досягнення вітчизняних ракетобудівників до 20-ї річниці Незалежності України

Наталія БІЛОВИЦЬКА,
Микола ПУГОВ,
«Урядовий кур’єр»

Як ми вже повідомляли, 17 серпня о 10 годині 12 хвилин 20 секунд за київським часом з пускової бази «Ясний» (Росія, Оренбурзька область) успішно стартувала ракета-носій «Дніпро», спроектована та розроблена на ДП «КБ «Південне» (Дніпропетровськ) і виготовлена на ДП ВО «Південмаш» (Дніпропетровськ) у кооперації  українськими та російськими підприємствами. Ракета вивела на навколоземну орбіту вітчизняний супутник дистанційного зондування Землі «Січ-2». Запуск космічного апарата присвячено 100-річчю від дня народження видатного конструктора ракетно-космічної техніки Михайла Кузьмича Янгеля, котрий був першим керівником Конструкторського бюро «Південне» і протягом вісімнадцяти років очолював його.

Ракета-носій «Дніпро» створена на базі міжконтинентальної балістичної  ракети РС-20  (за західною класифікацією — SS-18). За радянських часів за кордоном  вона  отримала прізвисько «Сатана». Понад двадцять  років — до 2008-го — «Сатана» несла бойове чергування в ракетних військах стратегічного призначення Російської Федерації. За договором про обмеження стратегічних озброєнь, замість бойової частини на ракети, які пішли «в запас», встановлюють космічну головну частину із супутниками. Таким чином колишня «сатанинська» зброя перейшла на службу  мирному космосу. Пуск ракети-носія здійснюється із шахтної пускової установки, досконала система керування забезпечує високу точність виведення космічних апаратів. Загалом із 1999 р. за програмою «Дніпро» здійснено 17 пусків.

Для дослідження поверхні Землі

На спеціально скликаній Державним космічним агентством України прес-конференції в Києві начальник управління спеціальних програм ДКАУ Євген Махонін, котрий був присутній при запуску ракети, повідомив, що засоби Національного центру управління та випробувань космічних апаратів, розташованого поблизу міста Євпаторії, з 11 год. 48 хв. до 12 год. 01 хв. 17 серпня успішно провели перший сеанс зв’язку із супутником «Січ-2». Його виведено на задану орбіту, підсистеми працюють у штатному режимі.

— Космічний апарат, — розповів він, — оснащено оптико-електронними пристроями, що працюватимуть у п’яти спектральних діапазонах.  Супутник дасть змогу отримувати цифрові зображення поверхні Землі в панхроматичному і багатоспектральному діапазонах з розрізнювальною здатністю близько 8 м. Космічні знімки можуть успішно використовуватись для контролю за аграрними ресурсами, у земле- та лісокористуванні, надавати значну допомогу при здійсненні екологічного моніторингу, оцінки забруднень навколишнього природного середовища, моніторингу надзвичайних ситуацій, розвідки корисних копалин тощо. До складу супутника входить комплекс наукової апаратури «Потенціал», призначений для дослідження параметрів нейтральних і заряджених частинок, електричного та магнітного полів у верхній атмосфері Землі.

За словами Євгена Махоніна, успішний вихід на задану орбіту першого українського супутника  дистанційного зондування Землі «Січ-2» відкриває перед нашою країною можливості для створення власного угруповання супутників ДЗЗ. «Розробити такий супутник, як «Січ-2» справді важко і вимагає неабияких коштів, а от виготовити вже серійний апарат значно простіше. Якщо нам забезпечать фінансування, то не буде жодних проблем зі створенням ще одного апарата та виведенням його на орбіту, до того ж за меншої вартості. Тут усе залежить від економіки. Раніше ми планували це зробити вже наступного року, але, швидше за все, запуск наступного супутника «Січ-2» відбудеться ближче до 2014 року» — уточнив начальник управління спеціальних програм ДКАУ.

У свою чергу, начальник управління космічних наукових досліджень і телекомунікаційних систем ДКАУ Лев Семенов зазначив, що нині вже проводяться роботи з удосконалення супутника «Січ-2» — «практично народжується модернізований варіант «Січ - 2М» з підвищеними характеристиками щодо дозволу та збільшення спектрального діапазону».

Світ цікавиться

На прес-конференції йшлося й про інші проекти вітчизняних ракетобудівників. Як повідомив директор департаменту космічних комплексів ДКАУ В’ячеслав Гусинін, на грудень заплановано старт американської ракети «Таurus-2», у створенні якої беруть участь українські підприємства ракетно-космічної галузі. Нашу країну представляють ДКБ «Південне», «Південмаш» і «Хартрон» — вони здійснюють комплектацію першого ступеня ракети (без конструкцій двигуна) і постачають механічне обладнання для стартового комплексу. Крім того, «Південне» передало американській фірмі Orbitl свої пропозиції щодо модернізації другого ступеня ракети, складати яку планують у недалекому майбутньому.

Що ж стосується проекту створення нашими фахівцями другого єгипетського супутника «EgyptSat-2», то його не було реалізовано внаслідок відомих подій у Єгипті взимку поточного року, коли там сталася зміна правлячого режиму. Цю думку висловив радник голови ДКАУ Едуард Кузнецов. Перший такий супутник ДЗЗ розробило ДКБ «Південне», а виготовили на ДП «Південмаш» спільно з «Хартроном», НДІ радіотехнічних вимірювань і НТЦ МТО НАН України (м. Харків). Запуск супутника, призначеного для моніторингу кліматичних явищ і прогнозування змін клімату, здійснено ракетою-носієм «Дніпро» у 2007 р. На думку Е.Кузнецова, проект зі створення й запуску другого єгипетського супутника українськими спеціалістами «навряд чи буде реалізовано».

— Водночас, — наголосив він, — зацікавленість до сучасних супутників класу  «Січ-2» проявляють країни Латинської Америки, Алжир, Нігерія, Азербайджан. Із запуском супутника ДЗЗ наша країна отримала можливість розв’язання широкого спектру завдань з моніторингу, агрокосмосу, безпеки. Супутники такого класу раніше не народжувалися в Україні.

Насамкінець — про перспективи. Як повідомив радник глави ДКАУ, наступного року бюджетне фінансування підприємств ракетно-космічної галузі збільшиться порівняно з 2011-м удвічі — планується виділити 112 млн грн. На утилізацію твердого ракетного палива   передбачається виділити 229,6 млн грн. За словами Е.Кузнецова, можливе також бюджетне фінансування інших програм національної ракетно-космічної галузі.

ДО РЕЧІ

До кінця 2011 р. планується здійснити ще три пуски українських ракет-носіїв. У жовтні-листопаді «Зеніт-3SLБФ» виведе на орбіту космічний апарат «Фобос-Грунт», а також буде проведено два пуски ракети-носія «Зеніт-3SL» з акваторії Тихого океану за програмою «Морський старт».