Щоб скласти ЗНО, цьогорічна випускниця Дар’я долає лінію розмежування: в рідному Зайцевому, на не підконтрольній українській владі території Донбасу, досі свистять кулі. Дівчина втратила батьків ще до війни, рідня від неї відмовилась, оскільки Даша (для її безпеки не називаємо прізвища) своє майбутнє пов’язує лише з Україною. Разом з подругою Анею вона дистанційно навчається в Опитненській школі неподалік від лінії зіткнення, бо хоче отримати український атестат і підготуватися до тестів. Нині дівчата складають зовнішнє незалежне оцінювання. А для цього змушені винаймати житло в Опитному, бо хоч і мають перепустки, вчасно дістатися до пункту тестування, долаючи блокпост, неможливо.
На межі
Упродовж навчального року дівчата старанно здобували знання. За словами директора Опитненської загальноосвітньої школи Володимира Жучка, це старанні учениці. «Вони, незважаючи на непросту життєву ситуацію, прагнуть засвоїти якомога більше навчального матеріалу, — каже директор. — Уявіть, дівчата приходять до наших учителів на сьому годину ранку, щоб підготуватися до ЗНО».
Телефоном Дар’я розповідає «УК», що спершу навчалася у 15-й школі в Зайцевому, втім, коли під час боїв школу розбило снарядом, учнів перевели до іншої. Але не це спонукало її ще раз змінити школу. «Яку освіту я отримаю в так званій ДНР, куди вступатиму із сумнівним дипломом? Зрозуміла, що для молоді там немає майбутнього. Тому разом з подругою почали навчатися дистанційно в українській школі, а тепер на короткий термін винайняли житло, щоб скласти ЗНО і вчасно доїхати до пункту тестування, оскільки постійно перетинати лінію розмежування важко: доводиться по кілька годин стояти в довжелезній черзі. В Зайцеве навідуємося раз на місяць. Там у мене залишився опікун, а в подруги батьки», — розповідає дівчина. Колишні однокласники Даші теж роз’їхалися по різних містах, адже стрілянина не припиняється.
За даними Українського центру оцінювання якості освіти, цьогоріч на ЗНО зареєструвалися 11 232 учасники з Донецької області й 4331 вступник з Луганської. З огляду на непрості обставини, з якими цим дітям доводиться стикатися, центр до 20 травня продовжив реєстрацію для участі в додатковій сесії ЗНО для осіб, які живуть на тимчасово окупованій території або в населених пунктах, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, і не мали змоги здійснити реєстрацію в основний період.
Профільні відомства — Міністерство освіти і науки, Український центр оцінювання якості освіти, а також небайдужі громадські організації, зокрема фонд «Відкрита політика», впродовж року активно співпрацювали, щоб допомогти таким випускникам здобути якісну освіту й стати студентами українських університетів.
Так, нещодавно у наказі МОН №480 від 4 травня 2016 року внесено зміни до наказу №940 від 16 вересня 2015-го щодо переліку предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація. Нагадаємо, що всі випускники шкіл складають ДПА у формі ЗНО з української мови й на вибір з історії України чи математики. Тепер у документі зазначено, що «особи, які проживають на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та особи, які проживають на тимчасово окупованій території, мають право самостійно обирати форму проведення ДПА: у формі ЗНО або у навчальних закладах на території Луганської і Донецької областей (де здійснюють свої повноваження обласні військово-цивільні адміністрації) та інших регіонів України за завданнями, укладеними навчальними закладами».
Не секрет, що такий хід викликав певне обурення в суспільстві: мовляв, з’явиться чергова шпарина для вступу до вишів в обхід ЗНО. «Насправді це зроблено для того, щоб підтримати цю специфічну категорію дітей, які навчаються фактично під кулями, але отримують знання в повному обсязі, — пояснює «УК» генеральний директор ГО «Фонд «Відкрита політика» Ірина Жданова. — Річ у тім, що частина випускників з Донбасу дистанційно навчалася в українських школах і встигла зареєструватися на основну сесію ЗНО. Проте є й чимало тих, які приїдуть до України лише в липні й отримають український атестат за спрощеною процедурою. У таких атестатах будуть виставлені оцінки лише з основних предметів, з решти значитиметься просто «зараховано». Тому неможливо в такому атестаті вирахувати його середній бал, а отже, й подати документи не до всіх університетів. Упродовж року випускники зможуть скласти решту предметів й отримати оцінки та повноцінний додаток до шкільного атестата».
Також профільне відомство передбачило заходи, які дадуть змогу дітям з окупованих територій вступати на конкурсній основі до визначених університетів. Парламент проголосував за законопроект №4350 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права на здобуття освіти осіб, місце проживання яких є територія проведення антитерористичної операції», який дає змогу таким категоріям абітурієнтів вступати без ЗНО у виші на території АТО та переміщені університети. Цей закон очікує на підпис Президента України.
Діти потребують підтримки
Відтак громадські організації не лише адресно допомагають таким дітям, а й намагаються покращити їхню ситуацію на загальнодержавному, законодавчому рівні. «Якщо 2014 року ніхто не знав, як діяти в умовах конфлікту, то нині вже чимало зроблено, — розповідає куратор освітянських проектів фонду «Відкрита політика» Ігор Постольник. — Разом з профільним міністерством, Українським центром ми створили Дорожню карту для випускників із непідконтрольних територій Донбасу та окупованого Криму, зокрема прописали сім кроків для отримання українського атестата та вступу до вишів. Сформували перелік опорних шкіл для дистанційного та екстернатного навчання, покращили роботу «гарячої лінії», постійно моніторимо, з яких саме питань туди звертаються вступники». За словами Ігоря Постольника, ще чимало дій попереду. Зокрема потрібно створити потужну платформу для дистанційного навчання — якісний контент із зворотним зв’язком. Сюди увійде не лише весь навчальний матеріал, а й якісно записані відеоуроки, база додаткових навчальних матеріалів у електронному вигляді (атласи, мапи тощо). Також важливо провадити масштабну інформаційну політику, створити живу комунікацію з батьками таких учнів, директорами, вчителями шкіл, які ведуть дистанційне навчання. «А щоб допомогти саме таким випускникам, як Даша із Зайцевого, слід на час вступної кампанії упродовж 1,5-2 місяців створити освітні табори, — говорить Ірина Жданова. — Це наша ідея, ми пропонували організувати такі табори на базі інтернатів, де є змога забезпечити дітей ще й харчуванням. Проте поки що ми не знайшли на це фінансування. Уявіть, скільком дітям і їхнім батькам це могло б допомогти!» Приємно, що фонд за підтримки ЮНІСЕФ уже найближчим часом запроваджує онлайн- курси з інтенсивної підготовки з української мови й історії України, які транслюватимуть в Ютубі та розміщені на порталі www.openpolicy.org.ua.
Адже важливо, щоб ця молодь зробила вибір на користь України. І Даша — тому яскравий приклад: дівчина далеко від дому без підтримки рідних склала тести з трьох предметів і самотужки готується до випускного, далі — до тестування з біології і вступу до університету. Саме в рідній країні ця дитина бачить своє майбуття і прагне здобути якісну українську освіту, як і тисячі її земляків.