РЕАЛЬНА СПРАВА 

Жителі Брусилова нарешті дочекалися відкриття другої черги районної лікарні
 

Робоча поїздка Прем’єр-міністра Миколи Азарова до області збіглася з Днем захисника Вітчизни. Територією Брусилівського району, до якого й прибув Микола Азаров, взимку 1943 року проходив знаменитий Рубіж Мужності. Саме на ньому радянські воїни ціною неймовірних зусиль і героїзму зупинили потужний контрудар гітлерівців, що рвалися до Києва. Отож, на переконання місцевих жителів, які традиційно зібрались біля обеліска Слави в центрі Брусилова, глибоко символічно, що Микола Янович у цей святковий день разом з ними вшанував захисників Вітчизни саме на щедро зрошеній солдатською кров’ю священній землі.

Тут найсучасніше обладнання

Після ліквідації в 1962 році Брусилівський район знову відродили у травні 1990 року, коли сюди почали масово переселяти постраждалих від чорнобильського лиха жителів північних районів області. Нині близько половини населення Брусилівщини становлять переселенці.

Микола Азаров не приховував свого задоволення від побаченого у новобудові Брусилівської райлікарні. Фото Олега МАРКЕВИЧА

Однак далеко не все із запланованого вдалося втілити у життя, яскравим підтвердженням чого стала ситуація із медичним обслуговуванням. Спорудження вкрай потрібної людям районної лікарні обмежилося її першою чергою. Понад десять років пацієнти вимушені були «мандрувати» між розкиданими по місту трьома приміщеннями медичного закладу.

Воістину сюрреалістичну картину доповнювала недобудована «коробка» другої черги районної лікарні, спорудження якої тривало з 2002 року. Тож цілком зрозуміла радість брусилівчан, на очах яких буквально за півтора року «довгобуд» перетворився на ошатну чотириповерхову лікарню, оснащену найсучаснішим обладнанням.

«У таку лікарню не соромно привести європейських лікарів, — заявив Микола Азаров. — Причому вона не єдина. В кожній області, в кожному регіоні нам є що сказати людям». Саме тому одним із важливих здобутків нової управлінської команди за два роки вже стало «зменшення торік уперше за багато років смертності на 30 тисяч осіб». Більше того, у восьми областях теж вперше за багато років народжуваність перевищила рівень смертності.

Демократія — не анархія

Однак, за словами Прем’єр-міністра, ці факти чомусь вперто ігноруються засобами масової інформації. Зате одразу після урочистого відкриття перинатального центру в Кіровограді з’явились повідомлення, що там нічого не готове, «штукатурка обсипається, стіни обвалюються».

Зрозуміло, «показуха» нікому не потрібна, тому перевірити тривожну інформацію журналістів доручили особисто віце-прем’єр-міністру — міністру охорони здоров’я Раїсі Богатирьовій. Причому, як наголосив Микола Азаров, «я поставив завдання облазити все — від підвалу до горища». Негативна інформація не підтвердилась.

Проте Микола Азаров з гіркотою констатував: «Бруд озвучили на всю країну. Хто за це відповість? Я прошу засоби масової інформації: озвучте прізвища цих негідників, які на всю країну поширили неправду. І на майбутнє: повинні люди відповідати за свої слова чи ні?».

Питання далеко не риторичне, бо демократія — аж ніяк не анархія, як і право на свободу слова — не індульгенція на поширення завідомо неправдивої інформації. Подібного не допускають навіть у найдемократичніших країнах.

Додаткової актуальності цій темі додала поява в Інтернеті відразу після досить емоційної заяви глави уряду матеріалів під заголовками «Азаров назвав журналістів негідниками за поширення бруду». Не потрібно спеціальної філологічної освіти, щоб зрозуміти: йшлося про конкретних осіб, які поширили на всю країну і світ неправду, а натомість Прем’єр-міністру «приписали» зневагу до всіх журналістів. Більше того, повідомлення, що виявились брехливими, містили посилання на анонімних лікарів перинатального центру, тобто Микола Азаров вів мову навіть не про журналістів, а закликав оприлюднити імена тих осіб, які банально «підставили» занадто довірливі ЗМІ!

До речі, у Брусилові під час спілкування з журналістами глава уряду продемонстрував гідний наслідування приклад коректного реагування на, м’яко кажучи, гострі заяви високопосадовців сусідньої країни про зведення «до нуля» ролі України у транспортуванні російського газу завдяки спорудженню обхідних газопроводів. «Я завжди кажу: Бог вам у поміч. Якщо в Росії всі проблеми розв’язано, всюди такі лікарні збудовано, все добре у країні — будуйте. Якщо ви хочете 20 млрд євро спрямувати невідомо куди, то будь ласка. Україна знайде вихід із цієї ситуації. Не варто через це хвилюватися».