Учора парламент України ухвалив за основу й у цілому Закон «Про Національну гвардію України», внесений Головою Верховної Ради Олександром Турчиновим. За відповідний закон проголосували 262 народні депутати. Згідно з законом, Національна гвардія разом зі Збройними силами має брати участь у захисті державного кордону, припиненні терористичної діяльності. У мирний час гвардійці здійснюватимуть правоохоронні функції й захищатимуть населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
Військове формування з правоохоронними функціями
Законопроект передбачає, що внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ будуть перетворені в Національну гвардію України — військове формування з правоохоронними функціями.
Згідно із документом, Національна гвардія призначена для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами у забезпеченні державної безпеки і захисті державного кордону, припиненні терористичної діяльності, а також діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
За організаційно-правовим статусом Національна гвардія України діятиме в системі Міністерства внутрішніх справ, тому це формування нерозривно пов’язане із системою державних правоохоронних органів. Воно є ланкою цієї системи, а військовослужбовці Національної гвардії України — це персонал особливого виду державної служби — військової.
Військово-політичне й адміністративне керівництво Національною гвардією України здійснює міністр внутрішніх справ України. Безпосереднє військове керівництво Національною гвардією України здійснює командувач Національної гвардії України, який одночасно є начальником головного органу військового управління Національної гвардії України.
Командувача Національної гвардії України призначають згідно з рішенням Верховної Ради за поданням Президента України, а також надання їй самостійного статусу.
Потрібно запускати мобілізацію
Закон ухвалили з урахуванням поправок, озвучених у залі парламенту під час засідання. Водночас парламент доручив профільному комітету техніко-юридичне редагування закону.
Перед голосуванням спікер Олександр Турчинов зазначив: «Ми краще внесемо зміни до закону, але зараз нам потрібно починати мобілізацію в Національну гвардію».
У тексті законопроекту було зазначено, що чисельність Національної гвардії становить 33 300 осіб, але під час обговорення документа депутати змінили цю цифру й визначили її в межах 60 тисяч чоловік. В подальшому за необхідності рішення про збільшення чисельності прийматиметься окремою постановою парламенту.
Комплектувати Національну гвардію планують із військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом, а також із добровольців. За словами народного депутата Олександра Кузьмука, необхідно закликати як добровольців кращих офіцерів Збройних сил запасу віком до 45 років, а із внутрішніх військ до Національної гвардії передати кращі бойові підрозділи.
«Створення Національної гвардії — це один з елементів, який дозволяє державі говорити про те, що у нас є формування, яке може забезпечити конституційний порядок в Україні, — каже заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Антон Міхненко. — Крім того, у воєнний час воно може стати реальною допомогою для Збройних сил України. Враховуючи відносини з Російської Федерацією, події, що відбуваються у Криму, думаю, що рішення керівництва держави правильне та доцільне».
На думку Антона Міхненка, першими до лав гвардійців варто залучати людей, які вже мають досвід у військовій справі і вже служили в армії. Наприклад, учасників бойових дій, воїнів-інтернаціоналістів. Лише потім долучати молодь, яка захоче там служити.
Зазначимо, що раніше в Україні протягом майже дев’яти років існувала Національна гвардія. Вона була створена в серпні 1991 року, а розформована в січні 2000-го. «Національна гвардія була ліквідована тому, що виникла загроза, що Президент може використати це формування як своєрідний каральний інструмент, — зазначив Антон Міхненко. — В ті часи Президент України мав найширші повноваження, в тому числі міг управляти силами Національної гвардії. Зараз у нас парламентсько-президентська республіка, ключову роль, потрібну країні, відіграє парламент, а не Президент. Будь-які рішення депутати приймають колегіально. Це дає можливість уникнути диктатури та одноосібного прийняття рішення про можливе використання цього формування проти свого народу».