НОУ-ХАУ
Запроваджується системна безпека для судноплавства
Після трагедії, яка сталася влітку цього року на Волзі, коли затонув прогулянковий корабель, забравши життя понад ста пасажирів, в Україні багато кому також стало не по собі. Тож звістка про те, що у нас впроваджується річкова інформаційна служба (РІС) — інфраструктурний проект, спрямований на гарантування належного рівня безпеки судноплавства та підвищення ефективності використання внутрішніх водних шляхів, сприйняли схвально.
До безаварійності через поінформованість
Ця система створюється відповідно до чинних європейських стандартів та директиви Європейського Союзу (2005/44/ЕС) щодо гармонізованих річкових інформаційних служб на внутрішніх водних шляхах країн Співтовариства, а також на виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань як учасника керуючого комітету з реалізації проекту Річкових інформаційних служб IRIS Europe II.
Нині наша країна бере активну участь у всіх заходах, що провадяться ЄС в рамках міжнародних програм по РІС. Однак першим кроком на шляху реалізації проекту став наказ Міністерства інфраструктури, виданий ще на початку року. Згідно з ним, державне підприємство «Дельта-лоцман» визначили відповідальним «за здійснення проектних, технічних і технологічних заходів, а також планування та фінансування зі створення» подальшої експлуатації РІС. Тобто система впроваджується за рахунок коштів ДП «Дельта-лоцман», передбачених фінансовим планом підприємства. За цим підприємством та за компаніями, які визначатимуться на тендерній основі, закріплюються й практичні заходи щодо її реалізації. Заплановано також проведення відповідної підготовки персоналу для виконання функцій операторів РІС.
Нині ДП «Дельта-лоцман» вже розробило Технічне завдання на створення системи, яке затвердило Міністерство інфраструктури. «Дельта-лоцман» вже провело тендер на закупівлю обладнання, програмного забезпечення та послуг, необхідних для створення системи на Дніпрі. Триває процедура укладення договору з компанією-переможцем конкурсу.
Безпечне судноплавство на Дніпрі не за горами. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ
У жовтні на Дніпрі апробували річкову інформаційну систему, яка в подальшому функціонуватиме як найсучасніша служба збору, обробки та аналізу інформації для повного комплексу забезпечення річкового судноплавства. Це особливо важливо за умов, коли очікується зростання вантажного та пасажирського потоків внутрішніми водними шляхами. А нова система якраз і спрямована на поліпшення навігаційної безпеки на внутрішніх водоймах та надання інформаційно-логістичних послуг судноводіям, судновласникам, портовим операторам та експедиторам.
— Система РІС, що працює на базі Київського та Канівського шлюзів, — зазначив директор департаменту державної політики в галузі морського та річкового транспорту Володимир Севрюков, — дасть змогу не лише бачити рух суден, а й мати можливість встановлювати зв’язок з ними, надавати їм всю необхідну для оптимального та безпечного судноплавства інформацію. У подальшому така схема буде створена по усій ріці.
З її допомогою збиратимуть, оброблюватимуть та надаватимуть підрозділам Мінінфраструктури та іншим зацікавленим організаціям і фізичним особам інформацію про судноплавні шляхи, рух суден та перевезення в режимі реального часу. Користувачі, у тому числі й іноземні громадяни, задля безпечного управління судном зможуть отримати відомості про умови плавання водним шляхом, рух та дислокацію транспортного і технічного флоту, стан гідротехнічних споруд, вантажо- та суднопотоки на ділянці водного шляху.
Задля цього ДП «Держгідрографія» підготувало випуски електронних та паперових навігаційних карт, які будуть доступні будь-якому учаснику водного руху. За словами начальника ДП «Держгідрографія» Сергія Симоненка, повністю навігаційна карта Дніпра буде підготовлена до весни наступного року. А з травня 2012 року, пообіцяв віце-прем’єр — міністр інфраструктури Борис Колесніков, на Дніпрі буде забезпечена якісна навігація європейського рівня. Загалом відповідно до умов СОТ Україна має відкрити свої внутрішні води, забезпечивши їх необхідними засобами та системами навігації і зв’язку, не пізніше 2016 року.
Громада також контролюватиме
Паралельно з державними заходами, спрямованими на зміцнення безпечного судноплавства, посилюється громадський контроль за роботою Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті. Уже цього місяця при ній буде створено Громадську раду, яка функціонуватиме на постійній основі як колегіальний виборний консультативно-дорадчий орган. Щоправда, роблять це дещо запізніло (через рік після прийняття постанови Кабінету Міністрів «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики»).
Рада сприятиме забезпеченню прозорої діяльності Укрморрічінспекції й дасть можливість врахувати громадську думку у вирішенні найважливіших питань, які стосуються безпеки на морському та річковому транспорті. Серед основних завдань цього консультативно-дорадчого органу — громадський контроль за діяльністю інспекції; сприяння в реалізації її повноважень та узагальнення суспільної думки стосовно роботи інспекції.
Члени ради братимуть участь і в проведенні експертно-аналітичної оцінки проектів нормативно-правових актів, що розроблятимуться Укрморрічінспекцією, а також проектів інших документів, які впливатимуть на функціонування галузі.
Громадську раду буде створено з фахівців, чия діяльність пов’язана з цією сферою, а також представників профільних профспілкових об’єднань та зацікавлених громадських організацій. Її кількісний та персональний склад визначать на установчих зборах, однак обиратимуть не більше ніж по одному представнику від кожного інституту громадянського суспільства. Усі зацікавлені можуть подати свої кандидатури та пропозиції до Укрморрічінспекції.
ДОВІДКА «УК»
В Україні РІС складатиметься: з центру в Одесі, субцентрів на Дніпрі та Дунаї, а також автоматичних постів РІС на Дніпрі. У неї входитиме низка техніко-технологічних систем та інформаційний WEB-портал, який фактично є сервером Е-навігації та інтегруватиме відомості від різних підсистем РІС з наданням її судноводіям та іншим користувачам системи.
***
На річковому транспорті цьогоріч не сталося жодної транспортної пригоди, утім, збільшилась кількість аварійних подій з маломірними суднами (12 проти 7 торік).