ВИХОВАННЯ ПАТРІОТІВ
Цього тижня по всій країні проходить святкування 100-річчя Пласту
Святкові заходи, присвячені визначному ювілею, розпочалися ще у неділю. До Львова з’їхалися представники пластових організацій світу. Вони пройшлися парадом центром міста, а згодом відбулися традиційні пластові церемоніали. Потім 700 хлопців і дівчат сформували велике коло, зняли хустки, пов’язані навколо шиї, і зв’язали їх між собою, утворивши мотузку, довжина якої сягнула понад 500 метрів. Цей рекорд «Найдовший ланцюг з пластових хусток» зафіксували представники Національного реєстру рекордів України.
Святкування відбуватимуться протягом тижня.
У центрі Львова на День Незалежності пластуни облаштують велике скаутське містечко для львів’ян та їхніх дітей, де можна буде долучитися до традицій пластунів та взяти участь у заходах та конкурсах. Подивитися на будні пластунських літніх таборів, які працюють цього літа у західних областях України, та дізнатися, чим живуть патріотичні організації, вирішили і журналісти «Урядового кур’єра».
Ну й смачна ж вона — польова каша з вогнища! Фото автора
Вишкіл з українським духом
Автомашина зупиняється на самому вершечку стрімкого схилу. Тут пластунський табір «Метаморфози». За найстаршого — комендант, яким уже втретє є випускниця Львівського національного університету політолог Христина Федотова.
— Інструкторами у нас були актори театру Леся Курбаса, Національного театру опери і балету, учасники народного ансамблю «Черемош» зі Львова. Усі надзвичайно талановиті, — каже вона. — Наше завдання — дати дітям поштовх, розвинути креативність у мистецтві, розбудити уяву, звільнити від стереотипів.
Серед таборів Пласту в Україні — летунський «Чота крилатих», кінноспортивний козацький «Герць», скелелазний, водномандрівний, кінний, велосипедний, археологічний. Табір мистецького напрямку — єдиний. Щоб потрапити сюди, слід написати неординарне есе. Нині у мистецькому таборі — й дітлахи з української діаспори, зокрема з Німеччини, Бельгії, Аргентини, Австралії, США і Канади. Цього разу «Метаморфози», яким уже 15 років, прийняв у себе молодий художник із Великого Березного власник садиби «Слідопит» Олексій Слободський. Табірники компенсовують йому витрати за дрова та електроенергію, всім іншим користуються без оплати. Повсюди тут — кладки з колод і місточки, на території — ставок, одразу за огорожею — ліс.
За зовнішньою суворістю бунчужного Івана Чира вгадується делікатна і щира натура. Аспірант кафедри обчислювальної математики Львівського національного університету ім. Івана Франка у Пласті змалечку. Бунчужний займається з учасниками шикуванням, визначає коло їхніх щоденних обов’язків.
Наталя Винницька пластункою себе не вважає, вона інструктор. Таких, як вона, тут 30: третина приїздить, решта — постійні. Волонтери вважають винагородою для себе перебування серед незайманої природи. Отримують тут харчі та нічліг.
— У нас дуже хороша команда, молода і досвідчена водночас, — розповідає рахівчанка Мар’яна Колачук. — Я навчаюся в Інституті мистецтв Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника, де опановую дизайн інтер’єру. Навчала учасників розмальовувати лампадки для свічок, проводила майстер-клас із лендарту. А ще я — інтендант, бо вже вчетверте в таборах, маю досвід. Керую кухнею.
Пластуни в Україні, на відміну від закордонних скаутських таборів, самі готують собі їжу.
— Втім, обід готує провід (виховники та інструктори), бо учасники не встигають через заняття. У нас завжди є перше, друге і салат, увечері — десерт. Беремо і молоко домашнє, їмо багато часнику, щоб стимулювати імунітет. Тому ніхто не захворів, — каже дівчина.
Щоразу гурток, що чергує, задає тему, на яку перед обідом усі повинні виступити з одою, віршем чи піснею. Сьогодні добре посміялися з оди про горох. Потім промовляють «Отче наш» і — до їжі. Моляться вранці, в обід і ввечері. Перед сном влаштовують «тематичну» ватру.
Кожен із проводу (старших керівників) багато вміє і з задоволенням навчає цього дітей: різьблення, оздоблення шкіри, розпису на склі, гратографії (прошкрябування по пастелі), листівкарства, хореографії. Усе найкраще, виготовлене учасниками, потрапляє в музей.
Ось із юними «засідає» інструктор Вікторія Возняк. Учора під її керівництвом пластуни творили у стилі абстракціонізму. Сьогодні ж їх «надихають» картини Марії Приймаченко: малюють тварин у стилі наївного живопису.
Пластунам дуже сподобався майстер-клас із гри на ріжках та трембітах від учасників
гурту етно-джазу «Коралі» з Івано-Франківська
… І стрічка про кохання
— Я потрапила в Україну вперше, і дуже цьому рада, — розповідає Іринка Кудла з Канади. — Вчимося різних мистецтв. Під час заняття з оброблення шкіри виготовила для себе браслет. Раніше бувала і в мандрівних таборах, але цей кращий. Тут можна чогось навчитися.
Двом дівчатам, які приїхали з Австралії, спершу було дуже складно. Кілька днів живого спілкування — і жодних перешкод. А ось Лариса Чебіняк і Ліда Доля з Нью-Йорка добре володіють українською. Тепер їхній клас — кінозйомка. Хтось у кіногрупі гримує, хтось готує костюми. За оператора львів’янка Романа Іванусь, у головних ролях — бунчужний Іван і дівчина з Канади Надія.
— Наше кіно про кохання, — каже Лариса. — Кожен із гуртків підготує сюжети на цю тему всього по 20 секунд. Усі вони будуть об’єднані і розкажуть про почуття головних героїв — від дитячих років до їхньої юності.
Кожен у таборі має таємного друга або подругу. Він або вона щодня роблять близькій людині щось приємне: надсилає листи табірною поштою, передає подарунки-сувеніри або інші приємні речі. Під час прощальної ватри, виходячи на середину, кожен намагатиметься вгадати ім’я свого друга. Усі табірники з нетерпінням чекають розголошення «сердечних» таємниць.
Надвечір до «Метаморфоз» приїхали етно-джазмени «Коралі» з Івано-Франківська та молодий живописець Юрій Писар із Рахова. Учасники відомого гурту влаштували майстер-клас із гри на трембіті та ріжках, а художник навчав живопису.
Минув ще один табірний день. Пластуни влягалися і засинали під милі звуки колискової, яку дітям, як і раніше, співали виховники. Так заведено лише в «Метаморфозах», де пластуни живуть у казковому світі мистецтва.
Увага, знімаємо кіно про кохання!
МАНДРІВНИКИ ВСЕСВІТОМ
Зірки над куренем
«100 світлових років» — так назвали свій літній наметовий табір чернівецькі пластуни. Він розташувася у Сторожинецькому районі поблизу гірського села Банилів-Підгірний. Табір розділили на три підтабори: новацький «Космічний черевик» — для найменших пластунів, дівочий — «Кассіопея-100», а хлоп’ячий курінний табір уподобав назву «Зоряні війни».
Легендою табору обрали космос та астрономію. Окрім традиційних пластових занять, пов’язаних із життям у природних умовах, загартуванням та виживанням, діти знайомилися з будовою Всесвіту, Сонячної системи, історією освоєння космосу. Вночі споглядали зоряне небо, вчилися шукати свою зірку, влаштовували ватри та вогники. А вдень — традиційні пластові церемоніали, пісні, побратимство, готування їжі на багатті, оригінальні майстер-класи, захопливі ігри та змагання. Цікавинкою був пейнтбол, за який, як і за все інше, пластуни вдячні своїм небайдужим спонсорам.
— Це мій перший табір. Життя в ньому, звісно, важке, але це додавало екстриму, а загалом було дуже весело, — зізнається Андрій Федоренко. — Ми всі загартувалися, змужніли, здобули нові знання та вміння, незабутні враження, а головне — маємо тепер багато нових друзів.
З ЛЮБОВ’Ю ДО ІСТОРІЇ
Подорож в минулі часи
Дитячо-юнацький пластовий центр Івано-Франківська спільно із міським осередком Пласту провів у буковинських горах пластовий табір «Історія одного замку». Майже 70 дітей з Івано-Франківська на турбазі у м. Вижниці (Чернівецька область) долучилися до відновлення уявного замку, але пригоди в ньому виявилися справжніми і вражали. А ще пластуни впродовж таборування повинні були демонструвати шляхетність, як і годиться у будь-якому замку. Вони були доброзичливими, чесними, дружними. Тим більше, що на школярів дивилися і брали з них приклад 11 новаків (так називаються наймолодші пластуни) віком від 2,5 до 5 років. «Пташенята» відпочивали зі своїми батьками, дорослими пластунами, які давали раду не тільки своїм дітлахам.
Два тижні таборування у Вижницьких горах мали насичену програму з мистецькими, спортивними, інтелектуальними заняттями. Діти влаштували королівський бал, показ мод зі справжнім дефіле, організовували ляльковий театр та мюзикл «Коза-Дереза». Усю програму табору проводили старші пластуни, яким уже виповнилося 18, на волонтерських засадах.
Матеріал підготували Лариса КОНАРЕВА, Василь БЕДЗІР, Світлана ІСАЧЕНКО, «Урядовий кур'єр»