В усіх регіонах України є позитивний досвід у житлово-комунальній сфері. «Урядовий кур’єр» вирішив розповісти про деякі напрацювання, які ведуть до зменшення вартості й покращення якості цих послуг.
Нині комунальники ламають голови, як ефективно обігріти приміщення: щоб і споживачам було недорого, та й самим у збитку не лишитися. Який енергоносій ліпший? Та як кому: одному зручніше, щоб натиснув кнопку газового котла і стало тепло в приміщенні, а інший отримує моральне задоволення і фінансову вигоду з використання біомаси.
Принагідно зауважимо, що в нашій країні ставлення до запровадження альтернативних видів палива не завжди було послідовним, а радше, висловлюючись мовою природознавства, нагадувало припливи і відпливи. Разом із тим, за роки роботи та спроб організації вітчизняного ринку накопичено неабиякий досвід. Нині вже помітна енергоефективна свідомість, і це дає результат.
«Тепло» знайшли через Інтернет
Тим часом, зі слів спеціалістів, видобувні енергоносії ще довго відіграватимуть значну роль. Це світова тенденція. Та й у своїй країні ми ведемо мову про неосвоєні запаси газу. Себто річ не у тім, щоб обов’язково замінити, а щоби зменшити їх споживання. І завдяки цьому підвищити конкурентну спроможність, зміцнити енергетичну незалежність, що дає змогу розв’язувати багато важливих питань на різних рівнях. Зокрема і на рівні сільської ради.
Село Вишенька, що в Хмільницькому районі, розміщене майже на межі Вінницької і Житомирської областей. Та, звісно, де б людина не жила — чи то в глибинці, чи то в місті, — вона прагне мати комунальний комфорт. Тому свого часу сільська громада звернулася з листом до уряду з проханням допомогти збудувати підвідний газопровід до села. З держбюджету виділили необхідну суму, і невдовзі селяни отримали можливість користуватися природнім газом. Це якісно змінило їхній побут. А також дало можливість наповнити теплом приміщення місцевої школи, яке раніше через низку причин не могли належно обігріти. «За допомогу люди дуже вдячні Віктору Януковичу, який тоді був Прем’єр-міністром», — зауважив сільський голова Олександр Кирилюк.
Ідемо з ним у дитсадок — там «ноу-хау». Дорогою помічаю, що клуб дивиться на світ енергозберігаючими вікнами. Зі слів сільського ватажка, обновою завдячують ТОВ «Хмільницьке», яке орендує людські паї. «Бригада інвестора зробила заміри, а потім привезли і самі вставили металопластикові вікна. Це в рамках виконання соціальної угоди», — пояснив він.
Дитсадок просторий. «Молодих батьків у селі багато, тому перспектива у нашого закладу є», — зазначила його завідуюча Катерина Гуменюк і додала, що минулої зими у приміщенні було тепло. За допомогою районного бюджету тут встановили сучасний котел, який працює на пелетах. А доставляють їх фасованими у невеликі паперові мішечки, що зручно. Тож засипав енергоносій у бункер, і дві доби можна не підходити, бо котел, працюючи безшумно, автоматично регулює температуру. «У таких за площею дитсадках, як наш, які опалюють газом, за півтора місяці платять за спожитий газ стільки, скільки торік нам обійшлися пелети на весь опалювальний сезон», — зазначив Олександр Кирилюк.
Сучасні котли, які працюють на біомасі і швидко окуповуються, нині не дивина. Втім, серед них небагато таких, що працюють на пелетах. Кажуть, що останні незатребувані на своєму ринку, і тому їх відправляємо за кордон. Але ж село бачить економічну вигоду від такого опалення! Тому тут встановили аналогічний котел ще й в амбулаторії сімейної медицини. До речі, на виробника пелет селяни вийшли через Інтернет.
Упроваджують нові технології
На Вінниччині, яка є однією з найбільш енергоефективних областей у країні, зробили такі підрахунки. Якщо взяти таблицю вартості альтернативних видів палива відносно до вартості газу для населення, то нині невигідно котельні в житлофонді переводити на альтернативні види палива. Бо тепло обійдеться дорожче. «Тому, наприклад, у Вінниці не розглядаємо переведення котелень для населення на альтернативу», — зазначив заступник голови облдержадміністрації Роман Аксельрод.
Принагідно зауважимо, що населення не стоїть осторонь впровадження енергозберігаючих технологій. Мешканці багатоквартирних будинків своїм коштом утеплюють стіни, замінюють вікна на сучасні, встановлюють у квартирах бойлери з підігріву води електроенергією, чимало перейшли на автономне опалення тощо. А в новобудовах приватного сектору ті, хто має гроші, відразу в котельню закладають можливість працювати чи не на всіх енергоносіях. Енергоефективна свідомість поширюється, бо життя змушує мислити раціонально.
Тож обласна влада працює над виконанням завдання держави — максимально зменшити споживання газу в бюджетних закладах. Зі слів Романа Аксельрода, за сім місяців нинішнього року сюди на впровадження опалювальних систем, які працюють на альтернативних видах палива та електроенергії, спрямовано понад 3,27 мільйона гривень. Це дало можливість зменшити споживання природного газу на 7%.
Однак до заміни енергоносія вінничани підходять обачливо. Газовий котел не демонтують, просто поряд із ним ставлять той, що працює на альтернативному паливі. Якщо у люті морози потужностей останнього не вистачає для обігріву приміщення, то для підмоги запускають газовий. Річ у тім, що за нашої зими встановлювати більш потужні альтернативні котли економічно нераціонально, бо це додаткові витрати з бюджету. Вигідніше використовувати газовий, щоб знімати пікові навантаження. До речі, обласна влада наполягає купувати вітчизняні котли, бо так підтримується наша економіка. Та й у разі чого до них легше знайти запасні частини, ніж до імпортних.
У цілому в області на альтернативні види палива вже переведено 153 опалювальні системи бюджетних закладів, зокрема 94 — на біомасу. Завдяки цьому економія газу становить приблизно 2,1 мільйона кубічних метрів на рік. Голова облдержадміністрації Іван Мовчан переконаний, що запровадження енергозберігальних технологій у закладах бюджетної сфери дає можливість значно зекономити фінансовий ресурс і забезпечити в приміщеннях оптимальний температурний режим під час опалювального сезону.