За словами директора Сумського обласного центру зайнятості Володимира Підлісного, ринок праці мінливий і проблематичний. Однак спостерігається скорочення кількості безробітних, збільшення вакансій, підготовка фахівців під конкретні замовлення тощо. Спеціалісти служби використовують широкий арсенал засобів і важелів, завдяки яким прагнуть зробити все, щоб кожен безробітний був упевненим у трудовому майбутньому.
Спеціаліста замовляли?
Один із дієвих інструментів сприяння зайнятості — профнавчання на замовлення роботодавців, яке у 2016 році проходили 3,6 тисячі безробітних. Останніми роками служба забезпечує майже стовідсоткове працевлаштування всіх, хто погодився на пропозиції аграрних, лісогосподарських, транспортних підрозділів, підприємств з виробництва цегли, сфери побуту, будівництва. А ще всі клієнти отримують інформаційні й консультаційні послуги.
Служба зайнятості реформується, і її послуги стають доступнішими для людей. Уже розпочалася реорганізація, в межах якої планують зменшити кількість адміністративно-господарського персоналу і розширити коло фахівців, які працюють з безробітними.
На початку цьогорічної весни Сумський центр профтехосвіти започаткував цікаву акцію: цілий тиждень перукарі й манікюрниці надавали безплатні послуги учасникам АТО, переселенцям з Донбасу і Криму, членам їхніх сімей. Прийшло до майстрів краси понад 80 осіб, що засвідчило: починання слід продовжувати. Це лише один з десятків прикладів, коли служба зайнятості приходить на допомогу тим, хто її найбільше потребує. Ідеться про учасників АТО, які, відслуживши на сході, прагнуть стати до мирної праці.
На жаль, далеко не завжди це вдається зробити швидко, хоч і безнадійних ситуацій можна уникати.
Наприклад, сумчанин Сергій Толстих демобілізувався із зони АТО торік 28 жовтня, не міг знайти роботу апаратника. Після реєстрації в Сумському міському центрі зайнятості одержав направлення на ПАТ «Сумихімпром», де з 16 січня працює апаратником змішування. Також не міг знайти роботу його бойовий побратим Віктор Куліш з Конотопа, водій за спеціальністю. Він більш як рік служив в одній з військових частин на Донбасі. Завдяки місцевому міськрайонному центру зайнятості працевлаштувався у ПП «Транс-Кор».
Усього торік послугами обласної служби зайнятості скористалося 1779 безробітних — учасників АТО. Нині до трудової діяльності повернулися 370 захисників України зокрема завдяки профнавчанню, виплаті одноразової допомоги у зв’язку з безробіттям тощо. Ще 110 колишніх безробітних з числа учасників АТО уклали контракти на військову службу.
Не менш важливий напрям діяльності — підтримка тих, хто переїжджає на Сумщину з тимчасово окупованих територій.
Ось один з десятків прикладів. Євгенія Білозьорова зареєстрована у Луганську, а на обліку в селі Дубов’язівка Конотопського району перебуває з 6 березня 2015 року. За цей час п’ять разів брала участь у громадських роботах — консультувала людей з питань надання субсидій, бо має відповідну освіту. Торік у травні їй запропонували посаду спеціаліста держслужби у Красненській сільраді, де Євгенія й працює.
Загалом по допомогу звернувся 551 житель АР Крим, Донеччини та Луганщини, з яких 497 мали статус безробітного. Знайшли роботу 119, з них 28 — з компенсацією оплати праці роботодавцям.
Попит із пропозицією не збігається
Торік на обліку в обласній службі зайнятості перебували 24,4 тисячі жінок, а це більш як 52%. З них третина — старші за 45 років, понад 49% живуть на селі, де знайти роботу проблематично. У селах більшість вакансій — для чоловіків: потрібні водії, електрогазозварники, слюсарі-ремонтники, кочегари-випалювачі, трактористи-машиністи та інші. А для жінок, які до реєстрації працювали кухарями, листоношами, продавцями, вихователями дитсадків, молодшими медсестрами, протягом року була заявлена мізерна кількість вакансій.
Та навіть якщо вони є, не завжди підходять жінкам: може не збігатися місце проживання з місцем роботи, низький рівень зарплати, обмежений віковий ценз тощо. Тобто жіноче питання залишається відкритим.
До речі, торік із заявлених майже 30 тисяч вакансій попит на робітників був удвічі вищим, ніж на службовців. Потрібні насамперед водії, підсобні робітники, трактористи-машиністи, продавці, оператори котелень, кухарі, спеціалісти аграрного профілю, монтажники системи утеплення будівель, молодші інспектори МВС, лікарі-терапевти, педіатри, лікарі загальної практики, терапевти-дільничні. При цьому майже 300 громадян шукають роботу бухгалтера, 200 — спеціаліста держслужби, а також економіста, юриста та інших. Тож дисбаланс між попитом і пропозицією уже став загальнонаціональною проблемою.
Та служба зайнятості для того й існує, щоб відстежувати тенденції і вносити до них корективи й уточнення. Щоб ефективніше це робити, обласна служба зайнятості перейшла на електронний документообіг. За словами Володимира Підлісного, обсяг документів, зокрема звернень громадян, які щодня опрацьовує обласний, Сумський міський, міськрайонні та районні центри зайнятості, — майже 100 одиниць. Якщо раніше багато часу забирала паперова тяганина, то тепер рух документів максимально пришвидшиться. А це позитивно позначиться на результатах роботи.
Ми в Google+