ДОВКІЛЛЯ

Прагнення місцевих влад розширити зону свого «впливу» може призвести до зменшення заповідних територій Криму
 

Розказувати про те, що в Криму найцінніші природні скарби — море, гори та заповідники, немає потреби. А ось поговорити про колізії, в які потрапив найбільший та найвідоміший кримський заповідник, варто.

Нещодавно Верховна Рада автономії конституційною більшістю проголосувала за впорядкування територій природно-заповідного фонду. Тепер, згідно з прийнятим рішенням, їх збільшать на 1%, що становитиме 6,8% загальної площі півострова. Якщо брати до уваги середній показник територій природно-заповідного фонду по Україні, який становить 5,9%, то кримські показники приємно дивують. Зокрема в ухваленому документі передбачається, що в 2012 році буде створено 7 заказників, 3 регіональних ландшафтних парки, 14 ботанічних пам’яток природи місцевого значення, куди належатимуть дерева віком понад 500 років. Загалом за останнє десятиріччя площа заповідних територій в автономії збільшилась майже на 60 тис. га. І доки законодавча влада півострова збільшує заповідні території, місцеві ради Великої Ялти приймають рішення про розширення кордонів своїх населених пунктів. У своїх бажаннях вони замахнулися на 330 га Ялтинського гірсько-лісового заповідника. Гурзуфська селищна рада вже погодила об∂рунтування генпланів та дала згоду на встановлення нових кордонів п’яти селищ. Із такими самими ініціативами виступили у Фороській, Лівадійській та Сімеїзькій  селищних радах. У свою чергу депутати Ялтинської міськради доручили Головному управлінню містобудування та архітектури розробити проект землевпорядкування щодо встановлення нових кордонів населених пунктів Великої Ялти.

В озері Ялтинського гірсько-лісового заповідника поки що можна побачити віддзеркалення лісу. Фото з сайту novoross.info

Кримські екологи б’ють на сполох

Як розповів голова асоціації «Екологія та світ» Віктор Тарасенко, селищні ради мотивують своє прагнення тільки добрими намірами: поліпшити життя місцевої громади, створити умови для розвитку курортного південнобережжя. У 1970-ті, коли створювався заповідник, майбутнього розвитку навколишніх регіонів ніхто не планував. На думку пана Віктора, тепер це призводить до того, що заповідні зони дедалі частіше використовують для розв’язання інфраструктурних проблем. «На цих землях будують газо- та водогони, створюють нові цвинтарі та сміттєзвалища», — констатував голова асоціації.

 Але такі бажання суперечать статусу Ялтинського гірсько-лісового заповідника, оскільки його територію ще 1973 року навічно було вилучено з господарської експлуатації. Тому використовувати ці землі можна тільки з науковою метою або ж для збереження, примноження багатств заповідника.

Екологів також непокоїть те, що під тими-таки добрими намірами може приховуватися банальне бажання збагатитися, оскільки прикладів цього в Криму чимало. Також дивує  швидкість та синхронність розвитку подій. «Складається враження, що ділянки готують для продажу під будівництво або для того, аби легалізувати самозахоплення заповідної землі, які вже відбулися», — повідомив пан Віктор.  Тим більше що це далеко не перше намагання позбавити заповідник «зайвих» гектарів.

На переконання голови асоціації, якщо вже і приймають рішення про збільшення територій громад за рахунок заповідних земель, то дії місцевих чиновників на цих ділянках повинні бути під постійним контролем республіканської влади, екологів та громадськості. Аби кожна будівля, яка з’явиться на території заповідних земель, була обгрунтована, слугувала розвитку громади,  а не ставала причиною екологічної біди.

Тому кримська асоціація «Екологія та світ» звернулася з листом до Президента України Віктора Януковича та високопосадовців із проханням втрутитися в ситуацію і не допустити незаконного розширення кордонів населених пунктів Великої Ялти.

За оцінками спеціалістів, у Криму збереглося приблизно 25% природних ландшафтів, з такими показниками ми не дотягуємось навіть до середньосвітового рівня. Тому логічно, коли ухвалюватимуть рішення задля збереження природних цінностей, а не навпаки.

Долина привидів: дивовижне скупчення скель та схилів гори Демерджі. Фото з сайту vsviti.com.ua

Перспективи розвитку заповідного фонду Криму

Останніми роками в  законодавчій та виконавчій владі автономії з’явилось розуміння того, що повноцінного розвитку курортного Криму без збереження та примноження природного потенціалу не буде. Ще в 2008 році Верховна Рада АРК затвердила Програму формування регіональної екологічної мережі. А за два роки по тому було затверджено і Схему  регіональної екологічної мережі півострова.

Як розповіла начальник відділу регулювання користування біоресурсами та заповідної справи Рескомприроди Ірина Макріді, за ініціативою відомства Таврійський національний університет  ім. В. І. Вернадського провів наукові  дослідження тваринного і рослинного світу на всій території Криму.   І саме за результатами цієї копіткої роботи було розроблено Схему регіональної екологічної мережі автономії, яку, до речі,  визнано найкращою в Україні. На ній визначено всі елементи екологічної мережі автономії, зокрема території, перспективні для заповідання, а також землі, які вимагають проведення відновлювальних робіт і збалансованого природокористування.

«Екологічна мережа — це  єдина територіальна комплексна система, яка дає змогу зберегти ландшафти у природному стані, а також зберегти біорозмаїття — тварини,  рослини, мікроорганізми і їхні групи», — пояснила Ірина Макріді.

Що ж до роботи Програми формування регіональної екологічної мережі, то в рамках її реалізації   протягом  останніх трьох років з Республіканського фонду охорони природного довкілля виділено понад 5млн грн на створення 25 нових та винесення кордонів 73 раніше  створених об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Водночас начальник відділу зазначила, що, на жаль,  фінансування робіт зі створення нових об’єктів загальнодержавного значення і винесення в натуру кордонів, які існують, з Державного фонду охорони природного довкілля  майже не здійснюються ще з 2008 року.  Хоч Програмою формування національної екомережі передбачено створення об’єктів загальнодержавного значення на площі 217 тис. га.

Фахівці Рескому природи переконані, що за умови виконання всіх заходів, визначених Програмою і Схемою формування екологічної мережі, належне фінансування заповідних територій  Криму становитимуть 17,5%. А загальний відсоток територій, охоплених екологічною мережею, становитиме понад 35% території Криму. А це означає, що ми отримаємо той-таки баланс, який працюватиме на природний розвиток території.

Як бачите, маємо непогані перспективи, ось тільки  треба остаточно вирішити, що ми збільшуватимемо та примножуватимемо: природу або ж вміст гаманців окремих любителів заповідних ділянок.

ДОСЬЄ «УК»

За інформацією Рескому Криму з охорони навколишнього природного середовища, на 01.01.2012 р. площа заповідних територій півострова становить понад 178 тис. га. На них розташовано 181 об’єкт природно-заповідного фонду, з них 44 —  національного значення та 137 — місцевого.

 

КОМЕНТАРІ

 

Віктор ТАРАСЕНКО,
професор, голова Кримської республіканської
асоціації «Екологія і Світ»:

— Прийняті рішення місцевих рад грубо порушують законодавство, зокрема Закон «Про природно-заповідний фонд», згідно з яким природно-заповідний фонд України охороняється як національне надбання, а будь-які рішення щодо створення або зміни кордонів заповідників приймає Президент України. У 1987—1988 рр. відповідно  до чинної  нормативно-правової бази було проведено лісовпорядження, визначено кордони і площу земель Ялтинського заповідника — 1 4523 га, які передані заповіднику в постійне користування. Тому, на моє глибоке переконання як фахівця, зменшення кордону заповідника зруйнує не лише його, а й саму Ялту. Південнобережні гірські ліси, які оточують місто, — основа його існування. Щороку тут оздоровлюються мільйони людей завдяки унікальному середземноморському клімату. А ось невиправдане будівництво приватних будинків та баз відпочинку в цих лісах знищить Ялту як курорт назавжди.

Ірина МАКРІДІ,
начальник відділу регулювання користування
біоресурсами та заповідної справи
Республіканського комітету АР Крим з охорони
навколишнього природного середовища:

— Нині майже всі населені пункти Великої Ялти у своїх кордонах мають землі природно-заповідного фонду Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника та й ще 37 об’єктів природно-заповідного фонду, що не суперечить чинному законодавству. Використовувати землі вони мають право тільки як землі природно-заповідного фонду.

У свою чергу наш комітет здійснює контроль в рамках своїх повноважень з тим, щоб природі не було завдано збитків.