На Закарпатті офіційно відкрили рух усіх видів транспорту високогірною дорогою, що має особливе значення для туризму й рекреації. Вона проходить попід мальовничими Боржавськими хребтами, веде до туристської Мекки Закарпаття — Національного природного парку «Синевир». На відкриття приїхали керівник Державного агентства автомобільних доріг Олександр Кубраков, голова Закарпатської обласної державної адміністрації Олексій Петров, депутати різних рівнів, голови місцевих громад. На заході побував і кореспондент «УК».

Дорогу Т-07-18 від села Нижні Ворота до селища Міжгір’я вважають найвисокогірнішою в Україні. Вона проходить через два гірські перевали, найвища її відмітка 732 метри над рівнем моря, найнижча — 430 метрів. На ній 15 малих та чотири середні мости, підпірні стіни, труби великого діаметра. Бар’єрне огородження, інші важливі елементи відповідно до європейських стандартів виконувала фірма-підрядник «Онур Конструкціон Інтернешнл». Усі роботи обійшлися в кругленьку суму — 669 мільйонів гривень. Важливе значення цієї дороги і в тому, що вона виводить на міжнародну трасу Київ — Чоп. Специфіка роботи у гірських умовах

Закарпаття щодо доріг — специфічний регіон. Це не рівнини, де можна просуватися швидко і без порівняно великих затрат. Тут на 10 кілометрах 12—15 штучних споруд, серед яких труби великого діаметра, мости і підпірні стінки. Усе це пролягає складним рельєфом. Мало хто з місцевих сподівався, що оновлення шляхів такого масштабу можливе, адже за останні 30—40 років схожого за обсягами будівництва тут не пригадують.

«Однією з двох областей, які в минулі роки обділили коштами на ремонт і будівництво доріг, була Закарпатська, — розповідав керівник Державного агентства автомобільних доріг Олександр Кубраков. — Автошляхи тут, як і на Луганщині на протилежному кінці України, вдовольнялися самим ямковим ремонтом, капітального не проводили. Відповідно дві області на заході й на сході України — Закарпатська й Луганська — стали лідерами з дорожнього будівництва 2020-го. Нам треба було надолужувати згаяне, бо розуміли важливість амбітних планів. До кінця року повністю готовими до експлуатації будуть 300 кілометрів. Це найкращий результат з усіх областей України».

«Із запланованих до капітального ремонту 370 кілометрів нових доріг на Закарпатті нині 260 уже повністю готові, а ще багато їх зроблено у вирівнювальних шарах. Дорога з Нижніх Воріт до Міжгір’я, на якій ми стоїмо, місцевого значення, але вона дуже важлива з огляду на завдання туризму й рекреації», — додав голова Укравтодору.

Олександр Кубраков акцентував на особливому значенні закарпатських транспортних артерій для забезпечення експортних можливостей України.

«Щодо цього вважаємо дуже потрібним будувати й ремонтувати дороги до контрольно-пропускних пунктів, — додав він. — Разом з Міністерством фінансів, Державною митною службою плануватимемо й ці роботи».

Такого фінансування ще не було

Керівництво Державного агентства автомобільних доріг проаналізувало, що і де робили в попередні роки. Дійшли висновку, що у вищезгаданих двох областях не робили майже нічого. І тепер стає очевидним, що туристи роботу вже оцінили. І вони, і очільники територіальних громад, і пересічні закарпатці підтверджують, що потоки мандрівників, які курсують оновленими дорогами, зростають. Ті туристи, котрі мали бажання поїхати на відпочинок за кордон, але через пандемію не змогли туди дістатися, обирають Закарпаття.

«34 роки майже щотижня буваю на Закарпатті, оскільки тут мої родинні корені. Добре обізнаний з туристським потенціалом цього краю і тому без перебільшення можу сказати, що дороги дадуть йому змогу розвинутися, — розповів керівник Служби автомобільних доріг у Закарпатській області Борис Воловик. — Такого фінансування доріг, як цього року, ще не було. Воно забезпечило прорив у дорожньому будівництві. Якщо попрацюємо так само, як тепер, ще два-три роки, то Закарпаття не впізнаємо. Єдине прохання до водіїв: не порушуйте правил дорожнього руху, ставтеся до автошляхів із повагою, бережіть їх».

Гарантія тривалої служби

Особливу увагу на Закарпатті приділяють якості будівництва. Щоб повністю її контролювати, у штат обласної служби додатково ввели двох інспекторів технагляду. Тепер їх загалом дев’ятеро, і кожному служба автодоріг надала автомобіль, кожний має окрему ділянку контролю.

«Ми не прикріплюємо технагляд до одного шляхобудівного підприємства, а протягом пів року можемо поміняти підопічних, щоб не засиджувалися, не обростали зв’язками, — сказав Борис Воловик. — Щодня всі фотозвіти надсилають мені через інтернет, і про кожного інспектора щодня відомо, де він був і який підсумок його роботи. Інформація надходить у повному обсязі, і це дає змогу контролювати якість виконання робіт на всіх етапах. Зрештою, не ми повинні себе оцінювати, а закарпатці мають оцінити нашу роботу: подякувати чи висловити незгоду».

Загалом будівництвом доріг у Закарпатській області тепер займаються чотири великі підприємства: тернопільський Техно-Буд-Центр, ПБС із Прикарпаття та ШБУ-77 із Київщини, а також турецька Onur Group Ukraine. Усі вони мають потужну техніку, добре кадрове забезпечення. Контроль якості дорожнього будівництва, за словами підрядників, має гарантувати експлуатацію доріг без додаткового втручання принаймні на п’ять років.

Утримати темпи

Аналізуючи дорожнє будівництво в області 2020 року, Борис Воловик зазначив: «Звичайно, основною цього року була траса Н-09, яка з Мукачева веде до Івано-Франківська. Там було багато складних ділянок, подолано різноманітні труднощі: зведено підпірні стіни, в окремих місцях і габіони, але все це вже позаду».

Пріоритетними для закарпатських шляховиків цього року були міст через ріку Теребля у селищі Буштино, що попередні 12 років стояв без руху, траси регіонального значення Р-21 Хуст — Долина (через високогірний перевал з’єднує суміжні Закарпатську та Івано-Франківську області), Н-13 Львів — Самбір — Ужгород. На всіх цих об’єктах, за словами начальника Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, переважну частину робіт уже виконано, а стратегічний буштинський міст кілька днів тому введено в експлуатацію.

Щодо планів на рік наступний, то розпочату цьогоріч дорогу Р-21, яка з’єднує Хуст із містом Долина на Івано-Франківщині, завершать. Серед регіональних шляхів у планах на 2021рік — дороги Яноші — Велика Добронь, Берегове — Вилок. У пріоритетах два мости: в селищі Тересва через однойменну річку і селищі Вишкове через Тису. Їхнє будівництво заплановано на 2021-й. На наступні роки залишаться мости в селі Велятино і селищі Вилок через Тису, а також через залізничне полотно на станції Батьово.

Залучатимемо місцевих робітників

Найвисокогірнішу дорогу завдовжки 45 кілометрів будувала турецька «Онур Конструкціон Інтернешнл». Керівник проєктів цієї компанії у Західній Україні Туфан Ібас наголосив на першочерговій увазі до якості робіт. Він висловив задоволення, що все вдалося зробити згідно з планом.

Із серпня компанія взялася за капітальний ремонт дороги Н-13 із Самбора до Ужгорода. Її повністю завершено у Львівській області, навіть є розмітка. На Закарпатті теж розгорнуто роботи на повну силу: крім тих 15 кілометрів, де їх ще не розпочато, на всіх інших ділянках вони відбуваються або на верхньому шарі, або зроблено основу. Це дуже складна дорога з точки зору інженерних споруд, оскільки на ній понад 40 малих і трохи більших мостів. Усе це роблять одночасно.

Гірський рельєф, велика кількість мостів ускладнюють роботи, але у нижньому шарі до кінця року дороги на Закарпатті теж беруться завершити. Крім робітників, що у штаті компанії «Онур Конструкціон Інтернешнл», до будівництва залучають кваліфіковані кадри з місцевого населення. Це дає змогу пришвидшувати темпи і відчувати відповідальність місцевого населення за збереження й належне утримання цих доріг у майбутньому.