ГРОШІ
Нацбанк і комерційні фінустанови лобіюють ухвалення закону, що обмежує розрахунки живими грошима
Україна почала крокувати до цивілізації — «боротися» із масовим засиллям паперових грошей і готівкових розрахунків, що стали у нас своєрідною нормою життя. В Україні готівкою розраховуються у 80% випадків, тоді як на Заході — лише в 10 —20%.
4 липня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроект № 10656 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків)». Його автором є Нацбанк.
Найвагоміше положення цього документа — надання права головному фінансовому відомству країни встановлювати граничні суми розрахунків готівкою для фізичних і юридичних осіб, а також для фізосіб-підприємців. Водночас Державна податкова служба матиме право контролювати дотримання такого порядку проведення готівкових розрахунків. Однак річ у тому, що в ухваленому у першому читанні документі, за словами директора департаменту інформаційних технологій та платіжних систем Нацбанку Наталії Синявської, прописано лише припущення введення обмежень на розрахунки готівкою.
«Гранична сума готівкових розрахунків визначатиметься після аналізу політичної і економічної ситуації. Світовий досвід нам підказує: встановлюється спершу досить високий рівень сплати готівкою, щоб пересічні громадяни, які здійснюють якісь покупки в торговельних мережах, не відчули дискомфорту. Введення обмежень стосується лише великих покупок», — запевнила вона.
Певна річ, що за такий законопроект обома руками керівники комерційних банків. Ще б пак — в обігу, за інформацією банкірів, перебуває до 200 млрд грн. Звісно, після ухвалення цього документа значна частина цих грошей має «перекочувати» до банківської системи (принаймні на це сподіваються фінансисти, хоча це питання доволі дискусійне — Авт.) і буде активно на неї працювати. А також і на всю економіку в цілому. І це доводить президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «200 млрд грн — це величезна сума. Додайте до неї ще готівкову валюту, обсяг якої приблизно 50—70 млрд дол. США. І все це перебуває поза банківською системою. Коли говорять, що в країнах Заходу діють низькі ставки за кредитами, вочевидь забувають сказати, що цим вони мають завдячувати тому, що мають мало готівки в обігу», — зазначив він.
Були у панчохах, а будуть у банках
Голова правління Укр?соцбанку Борис Тимонькін дивиться на проблему ширше. «Справді, банкам не вистачає ресурсів саме для кредитування, — каже він. — Тоді ми говоримо, хай Нацбанк надрукує гроші. Але він не займається цим уже 15 років. Він може купити валюту і таким чином віддати гривню, якщо більше купує валюти з ринку, ніж продає. Або надати рефінансування банкам. Уявіть, якби лише половину з 200 млрд грн повернути в банки, як змінилась би ситуація», — мріє Б. Тимонькін. (Слід сказати, що населення, яке тримає вдома чимало грошей, так не довіряє банкам, що не «кинеться» туди і надалі з метою депозитного «зберігання» — Авт.).
На його думку, зараз в нашій країні фактично 10% бізнесу працює повністю легально (як правило, всі ці компанії давно розраховуються «безготівково» і сплачують чесно податки), а 90% — використовує у розрахунках готівку. Чимало з цих підприємств сплачують податки не в повному обсязі. Так, великі готівкові обіги завжди були чудовим підгрунтям для нечесного ведення бізнесу та корупції.
На цьому наполягає і віце-президент Союзу аудиторів України Михайло Крапивко. «Хабарі дають лише готівкою. При розрахунках за карткою гроші контролюються. Тому таке обмеження завдасть великого удару в першу чергу по контрабанді та зарплатах у конвертах. Крім того, це дасть змогу скоротити факти крадіжок грошей», — упевнений він. І справді, банкіри та аудитори мають рацію, адже безготівкові або електронні розрахунки (останні, до речі, дуже розвинені у Сінгапурі та Гонгконгу) значно звужують «шанси» щодо корупційних проявів на різних щаблях суспільства і влади.
Хоча у європейських країнах давно діють певні заборони на оплату готівкою, але життя та економічна криза робить і там більш жорсткі корективи, як кажуть, для загального блага держави і народів. Так, улітку цього року в Італії було введено заборону на оплату «живими» грошима покупок на понад 1 тис. євро. Є й інші обмеження та заборони. Уряд цієї країни очікує, що завдяки таким заходам казна Італії щорічно поповнюватиметься додатково на 8 млрд євро.
Треба зазначити, що банки також мають неабиякий інтерес щодо ухвалення цього законопроекту в цілому, адже він дасть змогу їм значно знизити витрати на ведення бізнесу. Так, на операції з готівкою фінустанови витрачають чимало: інкасація, зберігання, обробка і відновлення паперових грошей, охорона тощо.
І про деякі негативи
Однак треба зазначити, що деякі негативні моменти після введення у дію цього закону для суспільства все-таки будуть. У першу чергу дещо подорожчає житло (на 1,5-3%) через необхідність сплати комісії за переведення коштів з одного рахунку на інший та зняття продавцем. Останні, найімовірніше, ці витрати перекладуть саме на покупців.
Ті, хто не матимуть бажання показувати свої доходи, оформлюватимуть нерухоме майно на підставних осіб або через договори дарування. Якщо такого не буде, податкові органи зацікавляться, звідки у людей такі значні доходи. Деякі експерти вважають, що це може призвести до перевірок підприємств, які сплачують зарплату «у конвертах». Але чимало бухгалтерів та юристів вважають, що цей закон не вирішить питання виплати «чорної» готівки як зарплати. Вона, як кажуть, була, є і буде, і з цим дуже важко боротися.
Все-таки, буде встановлено мінімальний рівень комісії на зняття готівки у банкоматах. Хоча це будуть і відносно невеликі гроші, але відомо, як негативно до цього ставиться наше населення.
Ну і дуже болісним ухвалення закону стане для великої армії інкасаторів, касирів, охоронців, працівників готівкових схронів. Адже вони вже практично не будуть потрібні банківській системі, яка ставатиме дедалі більш «електронною».
Втім, законопроект, безумовно, доволі прогресивний, і у подальшому, якщо його ухвалять, призведе до великих позитивів. Насамперед надасть можливість банкам забезпечувати бізнес та населення дешевими та довгими кредитами. Саме про це Україна вже мріє багато років.