Заслужений працівник освіти України Іван Дячук директорує в дитячому санаторно-оздоровчому комплексі відтоді, як у цій сосновій місцині заклали перший камінь у фундамент майбутнього закладу. Торік «Корчагінець» відзначив своє 30-річчя. І перетворився на «Країну мрій» — саме ця назва набрала найбільше дитячих голосів «за» (втім, для кількох поколінь він залишиться «Корчагінцем» назавжди). До слова, декомунізація вже обійшлася в… понад 100 тисяч гривень — і це ще не все: потрібно поновити спецдозвіл на водокористування, договір оренди на землю, яка неодмінно має бути в постійному користуванні, вирішити чимало інших паперових та організаційних питань. А на носі — сезон оздоровлення: за три літніх місяці треба заробити кошти, яких вистачило б на утримання закладу цілий рік. Чи ж вдасться, зважаючи на непрості реалії?
Грошей обмаль
— Витрати, пов’язані з декомунізацією, — це ще квіточки порівняно з тією матеріальною скрутою, в якій опинилися не лише ми, а й більшість оздоровчих закладів, — каже директор «Країни мрій», член координаційної ради з питань оздоровлення при Мінсоцполітики Іван Дячук. — Річ у тім, що торік, прогнозуючи оздоровчий сезон, ми виходили з мінімальної зарплати в 1600 гривень — тепер маємо 3200. Я не кажу, що це погано, — це добре, але ж того, що заробили, тепер не вистачає ні на що. Що робити — брати кредит під 25% річних? Нас завжди виручав центр зайнятості, спрямовуючи людей на сезонні роботи. Та сьогодні вже зо два десятки земляків приходять із направленнями й просять: «Підпишіть, що я вам не підходжу…» Люди просто не хочуть працювати навіть за нову мінімалку — от і все. А в директорів болить голова, де взяти і її. Якщо раніше до нас приїжджали на практику студенти — майбутні педагоги, то тепер виші цього не роблять — не розумію, чому. Те ж саме з медпрацівниками, за якими, за законом, на період роботи в оздоровчому закладі зберігається робоче місце й середня зарплата за основним місцем. Не хочуть їхати працювати влітку й учителі, працівники культури, спорту. А ми, на жаль, не маємо стимулів, як їх зацікавити.
У подібній ситуації більшість оздоровчих закладів України. От тільки вихід із неї кожен шукає по-своєму. Той таки Дячук позичив кошти у керівника сільгосппідприємства (добре, що в районі таке є), сподіваючись віддати з нового оздоровчого сезону. Оздоровницю «Електронік-Рівне», що перебуває в комунальній власності Рівного, готують коштом місцевого бюджету. А колишня дитяча оздоровниця залізничників «Сигнал» нещодавно перейшла в комунальну власність Рівненського району.
Вагоме слово профспілок
— «Берізку» чи «Веселку» цілком можуть узяти під своє крило об’єднані громади, які утворилися на цих територіях, адже життя не стоїть на місці, — вважає голова Федерації профспілок області Микола Шершун. — А сподіватися на підтримку Фонду соціального страхування, котрий раніше в питаннях дитячого оздоровлення працював чітко, немов швейцарський годинник, не доводиться ось уже третій рік — затягнулися, на жаль, процеси реформування. Тому профспілки звернулися до уряду з проханням пришвидшити ці процеси. Федерація профспілок України звернулася до органів центральної влади й щодо інших актуальних питань у цій чутливій темі: до Укрзалізниці — про скасування плати за бронювання квитків для груп дітей, які виїжджають до дитячих оздоровниць, а також встановлення прямого сполучення Донецької та Луганської областей, зокрема, й з нашою; до Кабінету Міністрів — з проханням ініціювати зміни до Закону «Про публічні закупівлі» про непоширення його дії на закупівлю путівок у дитячих закладах оздоровлення, якщо такі заклади пройшли державну атестацію; до підприємств-постачальників тепла, води та електроенергії як до соціально відповідального бізнесу — про зниження тарифів для дитячих оздоровчих закладів.
До речі, рівненські профспілки принципово стали на шлях пошуку конструктивного виходу з ситуації. Їх підтримали в обласній держадміністрації: там створили координаційну раду з питань оздоровлення дітей, яку очолила заступник голови Світлана Богатирчук-Кривко. І не паперову — дієву: всі разом, із залученням директорів закладів, не один день ламали голови, як усе ж таки подарувати дітям дитинство і цього літа.
Напрацювали такий механізм. Часткова або повна оплата вартості путівки передбачена коштом обласного та місцевих бюджетів у вигляді адресної грошової допомоги батькам. Для її отримання укладається тристороння угода між батьками, оздоровчим закладом та обласним центром з організації оздоровлення, який і координуватиме цю роботу. Ще одна новація — діти й батьки самі обирають оздоровчий заклад: це створить і здорову конкуренцію, й забезпечить прозорість процесу.
Отож в області запроваджують два види грошової допомоги. Перший — повна компенсація вартості путівки, яку надаватимуть пільговим категоріям дітлахів, що передбачені законодавством (сироти, інваліди, діти учасників АТО). Другий — часткова. Вона складатиметься з двох прожиткових мінімумів (на рівні 3,5 тисячі гривень) і надаватиметься на оздоровлення дітей із категорії переселенців, чорнобильців, талановитих та обдарованих, а також тих, хто перебуває на диспансерному обліку. Решту коштів доплачуватимуть батьки, профспілки чи роботодавці. Приміром, обком профспілки працівників освіти Рівненщини має намір додати до кожної путівки 1200 гривень. Отож за середньої вартості путівки в оздоровчий заклад краю 6 тисяч гривень (а саме на таку суму нині виходять заклади) батькам доведеться доплати лише 1300: це, вочевидь, краще, ніж 6.
На Рівненщині дуже сподіваються, що механізм запрацює, і готові поділитися досвідом з іншими.
ДУМКА ФАХІВЦЯ
«Ми переглянули бюджет на користь майбутнього»
Світлана БОГАТИРЧУК-КРИВКО,
заступник голови Рівненської ОДА, депутат обласної ради:
— Коли прийшла на посаду, дізналася, що торік на Рівненщині оздоровили лише 9,2% дітей. Мене цей показник категорично не задовольняє. Тому одразу сказала: ми переглянемо обласний бюджет на користь дитинства і знайдемо прозорі механізми для активізації оздоровлення. Який спогад дитинства найдорожчий кожному з нас? Зазвичай це перебування в оздоровчих таборах, які часто несемо через усе життя. Створили робочу групу з фахівців, яка активно працювала півроку. З чим же відкриваємо оздоровчий сезон-2017?
По-перше, щоб зацікавити органи місцевого самоврядування (а в нас уже 20 об’єднаних громад, і процеси децентралізації тривають), депутати прийняли таке рішення: з обласного бюджету додамо на оздоровлення стільки, скільки надасть сама громада; по-друге, за такого підходу кошти (і податки теж) залишаться в області; по-третє, це дасть змогу зберегти всі 8 оздоровчих закладів краю. І, нарешті, цей підхід відповідає міжнародним конвенціям про право вибору дитини — адже батьки давно кажуть: не нав’язуйте нам заклад! До слова, такий механізм оздоровлення чорнобильців запропонувало цього року Міністерство соцполітики.
Що маємо вже в фінансовому еквіваленті? 6,5 мільйона гривень спрямовано на оздоровлення дітей з обласного бюджету і приблизно стільки ж — з місцевих: приміром, у Рівному — 4,5 мільйона, у Дубно та Вараші — по півмільйона. Це не догма: адже бюджети постійно переглядають. Сьогодні директори оздоровчих закладів активно зустрічаються з керівниками на місцях і переконують їх знайти кошти в бюджетах громад і подарувати дітям повноцінне дитинство.