Місяць тому наша газета писала про проблеми, які виникли у миколаївського підприємства інвалідів «Літопис». У матеріалі («Як «Літопису» можливості обмежують» № 66, 10 квітня 2014 р.) йшлося про те, що ця структура, де працюють люди з обмеженими можливостями, опинилися на межі банкрутства. Замовники не розрахувалися з підприємством за виконані роботи з поліграфії, виробництва та постачання канцелярських товарів та офісного паперу. Та навіть ті кошти, які «Літопису» перерахували, надовго «зависли» у Держказначействі Миколаївської області.
Борги почали накопичуватися упродовж останніх двох років і станом на березень 2014-го становили понад 400 тисяч гривень. А це означало, що інваліди не отримують повну заробітну плату, тож позбавлені засобів для і так не простого існування.
Після того, як інформацію про стан «Літопису» розповсюдили загальноукраїнські й місцеві ЗМІ та інтернет-видання, на проблеми підприємства увагу все ж таки звернули. Понад те, лише за місяць борг підприємству зменшився вдвічі.
А нещодавно тут побував президент Всеукраїнської громадської організації НТІ «Інститут соціальної політики», доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри ортопедагогіки та реабілітації Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова Андрій Шевцов. Він щиро зацікавився діяльністю підприємства, вникав у нові ідеї і радив, як рости і розвиватися далі в цих непростих умовах.
— Звісно, я отримував сигнали про складну ситуацію на «Літописі» у зв’язку із боргами, тому й приїхав допомогти, а також поділитися своїми напрацюваннями й досвідом, підтримати дух колективу, визначити напрями допомоги. Важливо було саме приїхати і все побачити на власні очі, оскільки зв’язок центру з регіонами втрачено на державному рівні, — зазначив на зустрічі з колективом Андрій Шевцов. — Ми з керівництвом підприємства визначили два головних напрями подальшої співпраці: по-перше, створення нових робочих місць для людей з інвалідністю різних груп і, по-друге, підвищення кваліфікації та перекваліфікації в галузі освіти та реабілітації інвалідів (тобто щоб самі інваліди могли професійно надавати допомогу іншим інвалідам). Загалом моя мрія — щоб «Літопис» став багатопрофільним підприємством, яке створює робочі місця для людей з інвалідністю, адже всі умови для цього тут уже є.
Ілля Шполянський, директор ПГО «Літопис», зазначив, що скасовані раніше дотації для роботодавців, які влаштували на роботу інвалідів, призвели до різкого скорочення робочих місць для них. А тепер, якщо з 2015 року скасують податкові пільги для підприємств інвалідів, виживати стане зовсім непросто, а деякі з них навіть збанкрутують.
Дізнавшись про проблеми на підприємстві, днями тут побував і миколаївський підприємець Владислав Єнтін. Йому розповіли про роботу підприємства та окремих його цехів, умови праці на ньому, про продукцію, що тут виробляють. Особливий інтерес Владислава Єнтіна викликала виставка православної літератури. «Літопис» видає унікальні книги: православну літературу для дітей, пазли та альбоми для розфарбовування на християнську тематику. Ілля Михайлович розповів, що пазли і розмальовки вигадує дівчина з обмеженими слуховими можливостями, яка закінчила інститут культури. Саме на цьому підприємстві вона знайшла і основну роботу, і колектив однодумців.
З’ясувалося, що продукція підприємства затребувана не тільки в Миколаєві та області, а й у всій Україні. Упродовж тижня надходить понад сім тисяч замовлень, які поштою доставляють у будь-яку точку країни. Гість зазначив, що «Літопис» — це дуже важливий со?ціально значущий об’єкт, і запропонував допомогти із замовленнями. Так, він виступив з ініціативою закупити православну літературу для шкіл і храмів, запропонував юридичну та інформаційну підтримку підприємству, зробив замовлення на окремі види поліграфічної продукції, пообіцяв сприяти в установці сучасного теплоустаткування.
Тож завдяки небайдужим громадянам та розголосу цієї проблеми люди з обмеженими можливостями отримали замовлення та, є сподівання, повернуть собі зарплату.
Ми в Google+