Оксані М. тут допомогли встановити життєво важливий статус інваліда дитинства, Петрові К. — довести, що і двоюрідний дядько — саме той родич, в якого можна взяти нирку для трансплантації в Україні. Після семи років поневірянь відновив свої права 88-річний Валентин, який врятував від смерті десятки єврейських дітей, і отримав звання Праведника народів світу. Він, кавалер ордена «За мужність», не міг оформити пенсії через помилку в прізвищі в орденській книжці.
Це окремі епізоди зі щоденного життя команди юристів регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області. Цей соціальний проект уряду діє вже шість років.
Мережу таких центрів створено на виконання Закону України «Про безоплатну правову допомогу», ухваленого 2012 року. Спершу йшлося про захист інтересів людей лише в кримінальних провадженнях. А з 2015-го — ще й про представництво в судах у цивільних справах.
— Конституція гарантує кожній людині, незалежно від її соціального статусу, право на захист та правову допомогу. Соціальний проекту уряду, в якому працюємо ми, перебуваючи в підпорядкуванні Міністерства юстиції, спрямовано на надання такої допомоги найбільш вразливим категоріям земляків, статки яких мінімальні, — розповідає директор центру Василь Овдіюк. — І люди дедалі активніше користуються можливостями, які надає їм держава. Зауважу, що це лише для конкретної людини ні первинна, ні вторинна правова допомога нічого не коштує. Натомість, скажімо, лише за перших дев’ять місяців цього року на оплату послуг адвокатів, які співпрацюють із нашим центром, уряд надав 6,5 мільйона гривень. Наші закордонні колеги-юристи щиро дивуються такій соціальній спрямованості українського законодавства: кажуть, у Європі отримати безкоштовну правову допомогу дуже непросто.
А ось в Україні загалом і на Рівненщині зокрема це можна зробити… цілодобово. Саме в такому режимі працює телефон кожного регіонального центру: черговий отримує повідомлення, скажімо, від управління Нацполіції про затримання особи (а про це, відповідно до законодавства, зобов’язані повідомляти такі центри всі правоохоронні органи). Він оперативно зв’язується з адвокатом, з яким від імені держави центр попередньо уклав контракт, оформлює для нього доручення, яке зазвичай надсилає електронною поштою. Нині центр надання безоплатної вторинної правової допомоги в області має контракти зі 110 адвокатами, щороку їх оновлює.
Коли адвокат не потрібен, інтереси людини представляє юрист центру. Тому зрозуміло, від фаховості та злагодженої роботи його спеціалістів залежать людські долі. «Приємно, що на Рівненщині організували роботу так, щоб максимально захистити інтереси людей, — каже заступник міністра юстиції Іванна Смачило, яка нещодавно відвідала область із робочим візитом. — Для цього тут створено два місцеві центри надання правової допомоги — Рівненський та Сарненський, у підпорядкуванні яких 14 бюро первинної правової допомоги, що є в усіх райцентрах. Тепер соціальний проект уряду йде в об’єднані територіальні громади».
Іванна Смачило побувала в Олександрійській ОТГ, де розповіла, що частину соціальних, адміністративних та правових послуг уже незабаром передадуть на місця.
Мобільні консультаційні пункти, виїзні консультації в інтернатах для громадян похилого віку, в обласному госпіталі ветеранів — вже звичні форми роботи для фахівців центру. А якщо, приміром, зателефонує інвалід, який не може прийти, юристи приїдуть до нього додому. І неодмінно допоможуть: робота з людьми непроста, але найбільш вдячна.
А міжнародні партнери проекту, серед яких чи не найактивніше Посольство Канади в Україні, допомагають навчати фахівців та популяризувати правові послуги.
Ми в Google+