Вантажні автомобілі, немов нав’ючені мули, з надривним ревінням двигунів рушили з місця. Їх кузови під зав’язку завантажено боєприпасами, пальним, продуктами харчування та іншими необхідними речами на передовій. У них лише декілька кілометрів більш-менш безпечної дороги. А далі — вушко голки, в яке потрібно просочитися, немов нитці, щоб потрапити до підрозділів 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади.
Година в дорозі промайнула доволі швидко. Градус напруги трохи спадає лише тоді, коли БТРи супроводу зупиняються та глушать двигуни. Одразу ж короткий інструктаж, куди ховатися під час обстрілу.
— Щоб добігти до «щілини» чи укриття, від моменту шелестіння залпу «Граду» у нас є максимум 12 секунд, — сухо повідомив один із бійців.
І вже за мить ми дружною юрбою пересвідчилися у доцільності цих «нормативів» на власній шкурі.
— Ось такий у нас тут прогноз погоди, — усміхаючись, пояснює боєць Євген, — небо чисте, а у нас — «град».
І цього разу завдання у десантників було звичним: захопити й втримати один і стратегічних об’єктів і створити умови для просування основних сил.
— Населений пункт ми звільнили доволі чисто, — розповів командир з’єднання, — за час проведення операції у місті було розбито лише чотири вікна. Та терористи, які засіли на блокпосту, здаватися не збиралися. Тож після артилерійської підготовки зачистку блокпоста провели силами одного з підрозділів: хлопці зайшли з тилу та відрізали всі шляхи для відступу. Під час визволення міста захопили архів терористів. Там були дуже цікаві рапорти на ім’я Гіркіна, які ми передали в Службу безпеки України. За допомогою цих папірців тамтешніх жителів деяких активних поплічників окупантів з місцевих заарештували.
Тепер, коли воїни-десантники зайняли позицію, вони контролюють площу понад 80 квадратних кілометрів та взяли під контроль пересування, бази та вогневі точки терористів.
— Режиму припинення вогню терористи дотримувалися лише перші півтори доби, а потім неодноразово намагалися прорвати нашу оборону. Також різко збільшилася кількість артилерійських обстрілів. Адже ми у них як кістка в горлі. Обстріл наших позицій вони ведуть з усіх наявних у них в арсеналі артилерійських засобів: з танкових та артилерійських гармат, системами залпового вогню «Град», «Ураган», «Смерч». Але завдяки тому, що маємо потужну артилерію, ми наносимо у відповідь адекватні удари, не даємо їм просуватися, — зазначив командир з’єднання.
За час нашого перебування у визначеному районі артилерійські підрозділи влучним вогнем знищили п’ять установок залпового вогню БМ21 «Град», крилата піхота захопила кілька мінометів, 122-міліметрову гаубицю Д30, багато стрілецької зброї.
Не сидять без роботи і підрозділи розвідки з’єднання. Під час проведення заходів у районі однієї з шахт десантники знайшли обладнані приховані позиції терористів, снайперські гнізда, які ретельно замінували. Повертаючись назад, група викрила групу сепаратистів, що відпочивали в одному з будинків. Наші десантники не змогли пройти повз та влаштували їм «веселики».
Десантники постійно відловлюють та затримують сепаратистів. В уміло розставлені пастки та засади потрапляють як рядові, так і ватажки терористів, зокрема члени політичної ради так званої ДНР, серед яких були і громадяни Росії. Наші десантники «скасували» депутатську недоторканність заступника голови так званої верховної ради ДНР, затримали терористів з російським військовим радником на чолі. Загалом за кілька тижнів десантники затримали понад 20 бандитів.
Разом з десантниками відважно воюють і підрозділи 41-го батальйону територіальної оборони та батальйон патрульної служби спеціального призначення «Полтава» МВС України.
Як зазначив заступник командира батальйону «Полтава» Дмитро Кашталда, у цьому населеному пункті його підлеглі повинні були охороняти громадський порядок. Але, на жаль, виконувати тут лише міліцейські функцій не можливо. Тож, зорієнтувавшись на місці, позаяк вони підпорядковані частині ВДВ, виконують тепер усі завдання командування з’єднання.
Випробування вогнем витримали не всі міліціонери. Після першого обстрілу з «Граду» підрозділ залишили понад 30 бійців, на передовій тепер 24 добровольці разом з командним складом міліцейського батальйону.
— Залишилися ті міліціонери, для яких слова присяги наповнені конкретною суттю. Виконувати поставленні завдання разом з десантниками ми будемо доти, доки не отримаємо наказ про наш вивід, — наголосив Дмитро Кашталда.
Патріотичні гасла тут не задля красного слівця. Адже кожен з десантників, бійців підрозділів територіальної оборони, міліціонерів щосекунди підтверджує їх своїми вчинками. Дратує їх лише одне — ті критикани та панікери, які, сидячи в теплих оселях, філософствують, що і як потрібно робити, здіймають паніку, нібито десант затремтів та залишає свої позиції.
Тож для всіх, хто сумнівається у силі духу ВДВ, українські хлопці зауважують: серед них немає нитиків. Хоч як би їм було важко, ніхто не телефонує й не скаржиться на часті обстріли, брак одягу чи їжі. Не вистачає їм одного — ще кілька десятків, а краще сотні, хоробрих хлопців, для яких ЧЕСТЬ, ВІДВАГА, БАТЬКІВЩИНА не просто слова.
Аркадій РАДКІВСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+