ВІДЗНАКИ

Власкор "Урядового кур'єра" по Волинській області Валерій Мельник визнаний НСЖУ переможцем творчого конкурсу працівників ЗМІ у номінації "Фотожурналіст року"

Як признався він сам, для нього певною мірою це стало несподіванкою. Попри те, що власноруч готував матеріали на творчий конкурс Національної спілки журналістів України (НСЖУ). Та чи є випадковим високе визнання праці журналіста урядової газети?

Переконана, що ні. І свідчення того - його життя. Воно є типовим для тисяч і тисяч тих наших колег-журналістів, які прийшли до газетярської професії і торували свої творчі стежки самостійно, без підтримки "надійних рук". Притаманною ж персонально Мельнику рисою стало те, що впродовж усього життя він зберіг вірність ще у юності обраній тематиці - охороні навколишнього середовища. І "хворіє" нею уже впродовж третини століття.

Пригадую, як у 1980-х пошта у прямому розумінні мішками приносила листи у редакцію "Молодого ленінця", де тоді працював Валерій.

Це були відповіді читачів на запитання придуманого ним "Лото "Природа" - масової просвітницької акції, що кілька років поспіль піднімала рівень екологічної культури волинян.

- Про факт довіри краян до того, що писала тоді волинська "молодіжка" (а значить - і довіри до журналіста!) свідчить красномовний факт: наприкінці 1980-х у редакцію надійшли підписи 107 тисяч (!) волинян, котрі протестували проти задуманого колишнім керівництвом Мінатому СРСР бездумного нарощування потужностей Рівненської атомної станції на майданчику, під яким є небезпека карстових проявів, - розповіла Наталія Малімон, заслужений журналіст України, працівник газети "Віче", яка нині є спадкоємицею тодішньої молодіжної газети. - Тих самих карстів, що "створили" відомий Світязь та десятки і десятки інших волинських озер. І голос громадськості тоді був почутий: уряд УРСР прийняв рішення про відмову від нарощування тут нових потужностей.

Запам'яталися моїм землякам і організовані журналістом акції із заліснення балок вздовж річечки Злодійка, що протікає біля сіл Мстишин та Лучиці Луцького району. Уроки любові до своєї землі, практичні навички посадки лісу тут отримали сотні і сотні школярів і молодих людей. У тих лісочках люди вже не один рік збирають гриби, а по берегах річечки - ягоди завезених тоді ж і висаджених калини, шипшини, обліпихи.

В активі журналіста і депутатський досвід в обласній Раді першого демократичного скликання, де він плідно попрацював в екологічній комісії, і робота в рейдових бригадах, які борються із браконьєрством, і підготовка сотень і сотень публікацій у ЗМІ на теми захисту природи.

А ще - відеофільм про волинські ліси і озера "Зелений бастіон". Створений на Волині фільм здобув гран-прі на Міжнародному конкурсі фільмів "Кінотур-2007", що проводився Національною спілкою кінематографістів. А учасники ж були із 15 країн, у тому числі США, Росії, Польщі, Ізраїлю!..

Не залишають байдужими і книги, які Валерій Мельник пише про охорону і використання природних ресурсів на Волині поруч із першочерговим виконанням своїх функцій власкора "Урядового кур'єра". У них він щедро подає маловідомі факти із минулого краю. Адже вважає, що знання своєї історії - це той моральний стрижень, який дозволяє людям відчувати себе народом, і не допускати помилок, що вже свого часу зробили попередники.

Пригадую реакцію президента Литви Валдаса Адамкуса, коли йому у Луцьку вручили написану Валерієм Мельником кни?гу-монографію "Літопис волинського лісу 988 - 2004": "Тут описана наша спільна історія!" Це унікальне видання, до речі, у персональних бібліотеках багатьох волинських лісівників стало одним із найцінніших. А на основі викладених у ньому ілюстрацій і фактів в урочищі "Лопатень", що в Ківерцівському районі, був оформлений Музей волинського лісу.

- Два останніх видання, що вийшли минулого року, створені на замовлення Проекту розвитку ООН в Україні та Глобального екологічного фонду. Це написане Мельником спільно із Оленою Бірюліною грунтовне дослідження "Шацький національний природний парк: історія та сьогодення" та його двомовний авторський фотоальбом "Заповідна Волинь", - розповів директор Шацького національного природного парку Петро Юрчук. - Стверджую, що таких якісних книжок про українську природу - небагато!.. Не випадково ж в рамках Загальнонаціональної програми "Людина року Волинського краю'2010" він визнаний як "Професіонал року ("журналістика")".

Газетяр, який впродовж усього життя "хворіє" однією темою, в останні роки багато фотографує рідний край. Хоча фотоапарат - пластмасову "Смену-8М" - вперше взяв у руки сорок літ тому.

Нині він один із кількох українських журналістів, які спеціалізуються на зйомці живої природи. Незмінний атрибут цього захоплення - гумові чоботи і камуфляжна, військового взірця, роба. Бо ж "на паркеті", як називають журналісти зйомки на нарадах, ані зайці не бігають, ані орхідеї не квітнуть. Аби добитися виразності якогось одного кадру, іноді робить серії, що можуть складатися із сотень чи навіть. тисячі кадрів. У його архіві - десятки тисяч зображень, що демонструють красу Полісся, розповідають про його унікальний рослинний і тваринний світ, річки, ліси і озера.

Марія АНДРУШКО,
член правління Волинської обласної організації НСЖУ,
заслужений журналіст України