З огляду на те що Україна розташована в центрі Європи, то увага принаймні половини світу прикута до подій у нас, до тих поступових кроків, які ми маємо зробити, щоб стати повноцінним членом європейської родини. Сьогодні саме час підсумувати, що вдалося зробити державі, яка другий рік проводить реформи в умовах протистояння російській агресії.
Територія без кордонів
Найважливішою подією року стала заява Єврокомісії, яка рекомендувала Європейській Раді внести Україну до списку країн, з якими діє безвізовий режим.
Україна виконала зобов’язання, які на себе взяла, щоб досягти такого результату. І, за прогнозами Міністерства закордонних справ України, власники біометричних паспортів восени 2016 року зможуть подорожувати до країн Європейського Союзу без віз.
«Комісія вважає, що Україна відповідає всім критеріям. Беручи до уваги відносини між Україною та ЄС, комісія рекомендує внести зміни до регламенту на початку 2016 року», — йдеться у звіті Єврокомісії.
За словами політолога Олексія Вороненка, на безвізовий режим, крім туристів, можуть претендувати науковці, культурні діячі, студенти. Це дає змогу їм вільно відвідувати Європу для участі у наукових конференціях, інших освітніх заходах.
«Найбільшою перемогою і уряду, й парламенту є виконання другої фази безвізового пакета і отримання позитивного висновку від Європейської комісії. Далі робота не зупиняється. Протягом останніх півтора року українська влада зробила колосальний прорив, і це підтвердили європейці. Це подія, на яку очікували українці», — підкреслив народний депутат Остап Семерак.
За його словами, рішення ЄК пов’язано не тільки з тим, що українці найближчим часом отримають змогу короткострокових подорожей без віз до ЄС, а й відкриває багато можливостей для реформ і змін.
«Деякі зміни вже відбулися. Наприклад, введено біометричний паспорт, ID?посвідчення, створено всі органи, які повинні боротися з корупцією», — зазначив нардеп.
За словами народного депутата Леоніда Ємця, у нас єдине завдання: жити в європейській країні. «Україна виконала всі вимоги ЄС у частині лібералізації безвізового режиму. Це свідчить про те, що ми вже не повернемося до Росії та до радянської системи, тому що Європа для нас відкрила двері», — резюмував він.
Не менш очікуваною стала і ратифікація Угоди про асоціацію Євросоюзу з Україною. У листопаді цього року Бельгія стала країною, що поставила в цьому процесі крапку. Тепер асоціацію з нами ратифікували всі держави.
Нагадаємо, 21 березня 2014 року Україна і Євросоюз підписали політичну частину Угоди про асоціацію, відклавши підписання її економічної частини, яка містить положення про створення зони вільної торгівлі, до обрання нового Президента України.
Після обрання Президентом Петро Порошенко підписав Угоду про асоціацію з ЄС у повному обсязі 27 червня 2014 року. 16 вересня 2014-го Верховна Рада і Європарламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Ратифікація Угоди про асоціацію та запровадження майбутнього безвізового режиму — найголовніші події, бо саме заради них два роки тому українці вийшли на Майдан. Щоправда, ціна цієї перемоги занадто висока.
Поміж здобутків у зовнішній політиці варто згадати й візит та виступ у Верховній Раді віце-президента США Джо Байдена. Гості такого рівня нечасто тримають промову перед парламентаріями. Звертаючись до народних обранців, віце-президент США розкритикував боротьбу з корупцією і закликав їх до єдності у проведенні реформ.
Зняли запобіжники у боротьбі з корупцією
На реформи очікує і суспільство. Після успішного старту патрульної поліції населення потроху вчиться довіряти правоохоронним органам. І покладає великі надії на подальшу перебудову всієї правоохоронної системи. Спроба реформувати органи прокуратури не була такою вдалою через те, що супроводжувалася скандалами між першими особами всередині системи. До того ж, очільниками місцевих прокуратур стали люди з цієї самої системи, хоч громадськість очікувала на кадрове оновлення.
«Шокін — представник старої формації, який виявився не готовим до радикальних змін, — вважає Олексій Вороненко. — Можливо, саме тому Антикорупційна прокуратура фактично стала однією зі складових Генеральної прокуратури, а не самостійним органом».
За словами колишнього першого заступника Генерального прокурора Миколи Голомші, автономії справді немає, але керівник Антикорупційної прокуратури, як і його колега — очільник Національного антикорупційного бюро, мають дистанціюватися від політики та продемонструвати незалежність і незаангажованість у боротьбі з корупцією у вищих ешелонах влади.
Тепер на часі судова реформа. Відповідний законопроект уже у Верховній Раді. «2016-й повинен стати роком реформи правосуддя та децентралізації влади», — наголошує народний депутат Юрій Дерев’янко.
Партії відкрили списки
Нарешті цього року вперше за період незалежності місцеві вибори відбулися за відкритими списками, завдяки яким оновилися політичні еліти.
«Ця система експериментальна і нова для нашого виборчого законодавства. Але влада склала цей іспит, і весь світ визнав вибори прозорими й демократичними. І навіть незважаючи на непросту ситуацію у Маріуполі та Красноармійську, вибори відбулися там до кінця року», — наголосив політолог Олексій Вороненко.
На думку голови центру політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, місцеві вибори стали завершенням процесу інституційного перезавантаження української влади і водночас просування проєвропейських партій на схід України.
Децентралізація, яка цього року набрала обертів, дала ширші економічні та політичні повноваження місцевим громадам. Із часом це дасть змогу регіонам розвиватися більш самостійно і прогресивно в економічному плані.
«Безумовно, децентралізація — важливий позитивний крок у державотворенні України, але хотілося б, щоб у майбутньому цей процес був глибшим саме в економічному плані», — вважає голова правління громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Захист нації» Насиб Рагімов. — Потрібно проводити об’єднання територіальних громад, підтримувати органи місцевого самоврядування. Також слід забезпечити фінансову децентралізацію, щоб на місцях були не тільки повноваження, а й ресурси». Він підкреслив, що децентралізація дасть змогу створити основу для економічного розвитку країни.
Місцеві громади вже почали об’єднуватися. Так, із 11 519 громад ініціювали об’єднання 6300. Уже створено 159 об’єднаних територіальних громад, які налічують 1,5 мільйона українців. Вони вже мають власні органи місцевого самоврядування, які з 1 січня 2016 року напряму працюватимуть із Держказначейством. Першими бути складно, але держава надасть їм усю необхідну підтримку, зокрема й бюджетну.
Ухваливши під новий рік зміни до податкового законодавства, депутати пообіцяли подальше реформування фіскальної системи, а також появу нового органу — Служби фінансових розслідувань.
Хотілося б вірити, що увага до України в майбутньому буде прикута не лише через географічне розташування, а й завдяки її звершенням.
Ми в Google+