Компанія «Контінентал» обробляє землю в п’яти областях. Але наголос поставлено не лише на виробничі процеси. Втілення соціальних проєктів теж стало наріжним каменем діяльності. Праця завжди потребує й відпочинку. На це у фірмі також зважили та заклали позаторік нову традицію — організовувати родинний фестиваль. Адже там вважають, що вони — велика, єдина й монолітна трудова сім’я. Свято своє назвали «Континент мрій». Торік його провели у с. Калагарівка на Тернопіллі, нинішнього вересня фестивальну ватру запалили у с. Купин, що в Городоцькому районі Хмельницької області. Зібралися тут місцеві жителі, пайовики з округи, приїхали й представники всіх виробничих кластерів компанії. На «Континенті мрій» висловлювали сподівання, гомоніли про господарські справи, і все це відбувалося в атмосфері веселощів і розваг.

Свято кооперативів

Фестиваль тісно пов’язаний з діяльністю кооперативів, які компанія підтримує. На цьому зокрема наголосив генеральний директор «Контіненталу» Георг фон Нолкен. Він нагадав, що цьогоріч дві фірми агрохолдинг «Мрія» й CFG об’єдналися в одну — «Контінентал Фармерз Груп». Власник нової компанії — потужний міжнародний інвестор, який прагне будувати довгострокові партнерські відносини з українськими пайовиками, з усіма, з ким працює. Він не лише підтримує кооперативний рух, а й жадає посилити його на теренах тих населених пунктів, де «Контінентал» орендує землі.

Купин — одне з таких сіл. Уже чотири роки тут діє сільськогосподарський обслуговувальний кооператив (СОК) «Купичанка-2015». Наразі в його лави об’єдналися понад двадцять людей. На власних присадибних ділянках вирощують малину двох сортів. Зараз, за словами голови кооперативу Анатолія Боднара, кожні два дні у середньому збирають 400—500 кілограмів ягід. Збувати продукцію допоміг «Контінентал». «Купичанка-2015» об’єдналася разом з таким само кооперативом з Дунаєвецького району та відправляє малину на плодоконсервний завод у Вінницьку область. Підтримку від компанії, як каже Анатолій Сергійович, отримують найрізноманітнішу — від грошової до консультативної. Наприклад, на фестивалі генеральний директор «Контіненталу» Георг фон Нолкен вручив голові «Купичанки-2015» сертифікат на придбання 600 ящиків для збирання й транспортування малини. Зрештою такі само сертифікати на отримання тари чи певного обладнання з радістю приймали голови СОК «Ягідний рай» і «Солодковецький бджоляр».

Для «Контіненталу» також підготували дарунок і слова вдячності за співпрацю. Купинський сільський голова Євгенія Липовецька вручила Георгу фон Нолкену картину з логотипом компанії. Примітно, що сільські умільці виготовили цей символ з насінин зернових і бобових культур. Пані Євгенія розповіла, що компанія не лише обробляє за сучасними технологіями пайові земельні ділянки тутешніх господарів, а й щороку збільшує орендну плату, соціальні виплати. Завдяки «Контіненталу» в селі вдалося відремонтувати будинок культури, лікарську амбулаторію та харчоблок дитсадка, провести вуличне освітлення. Чимало коштів спрямовано й на відбудову православного храму.

Істотну підтримку в придбанні обладнання «Контінентал» надав і кооперативу «Добрі ґазди» з Михайлівки Глибоцького району Чернівецької області. Буковинці привезли на фестиваль до Купина свою сироварну продукцію. Володимир Білоус, голова цього СОК, розповів, що в його селі здавна займаються вирощуванням великої рогатої худоби. 2017 року понад тридцять сільчан об’єдналися в кооператив. З коров’ячого молока виробляють м’який сир, вершки, іншу кисломолочну продукцію. Фестивальники могли придбати й скуштувати також тверді та напівтверді сири з Буковини. Італійська качота, австрійський бергкезе, голландська гауда в кооперативі назвали по-своєму: «Михайлівський», «Гірський», «Глибоцький». Тим часом у Михайлівці організували ще один кооператив, який профілюється на молоці овець і кіз. Отже, бринза, копчений та інші сорти сиру теж будуть до смаку.

І солодко, і пісенно

На фестивалі, звісно, можна було поласувати не лише малиною, сирами, медом від сільськогосподарських обслуговувальних кооперативів з різних областей. На «Континенті мрій» подбали про найрізноманітніші локації та атракції. Передусім треба сказати, що місцем свята стала мальовнича частина села — поряд з річкою Смотрич, її гомінким водоспадом. Тут можна було випробувати себе в екстремальному атракціоні — поплавати-побігати та не промокнути на воді у великих прозорих надувних кулях. За крісла та столи для фестивальників найкраще служили тюки із соломи. На облаштованій сцені кілька годин виступали й учасники художньої самодіяльності Городоцького району, і гість фестивалю — відомий тернопільський гурт «Тріода». Шанувальники мистецтва могли ознайомитися з іконами та пейзажами художника з м. Городок Петра Войталюка. Безперечно, не обійшлося й без майстер-класів. Скажімо, тернопільська умілиця Оксана Греськів навчала виготовляти ляльки-мотанки. Цей давній родинний оберіг творили із тканин різних кольорів. Охочих знайшлося чимало — і не лише дівчаток різного віку, а й дорослих. Неподалік розкинулося ціле містечко дитячих розваг.

Діяла на фесті і фотозона. Козацький табір розклали «Копичинецькі гармаші» з Тернопілля, які й гарматами стріляли, і в литаври били, і міць лицарську демонстрували. Втім, силою помірятися могли всі охочі, для них організували «Богатирські ігри».

Але хіба може бути родинний фестиваль без торта! Аж на сто кілограмів спекли його з логотипом «Контінентал». Світлана Шуляр поділила цей величезний кондитерський виріб на шматки і пригощала всіх охочих, яких зібралося біля столу чимало. Пані Світлана розповіла, що торт називається «Мімоза», він з легким кремом, бісквітним тістом, з додаванням винограду, малини, ожини, які виростили ягідні ко­оперативи. Інших наїдків і напоїв на фестивалі, певна річ, теж було вдосталь. Наостанок увечері за українською традицією запалили ватру, біля якої співали пісень.

На фестивальному континенті душі було радісно та привільно. Можливо, для когось тут навіть здійснилася його мрія чи сподівання, хтось, навпаки, загадав собі бажання чи запланував нову справу. Хай усе збувається! А в компанії «Контінентал» уже подумують над проведенням наступного такого дійства.

Микола ШОТ,
«Урядовий кур’єр»,
(фото автора)