Про існування на Чернівецькій митниці «чорного» коридору контрабанди лісоматеріалів повідомив на своїй першій нараді новопризначений голова Чернівецької ОДА Роман Ванзуряк, присягнувши розібратися з лісовими контрабандистами.
Мовчання чиновників
Журналісти, прокурори та інші допитливі особи довго сушили голову над тим, що мав на увазі колишній митник Роман Степанович. Адже деревина не є предметом контрабанди. Зійшлися на тому, що очільник краю займеться нарешті так званим сірим контрабасом, коли під виглядом дров за кордон прямує першокласний пиловник ще й у значно більших обсягах, аніж заявлено у митній декларації. Про такі схеми давно гуде вся область. Навіть митники погоджуються, що експорт деревини давно потребує всебічної фахової перевірки всіх складових процесу, найперше правильності класифікації й кодування призначеної на експорт лісопродукції.
Здавалося б, незабаром після гучних викривальних промов голови ОДА мали з’явитися викривальні «лісові» справи нового керівництва обласної прокуратури і Чернівецької митниці. Проте керівник буковинських митників Микола Салагор на пряме запитання, чи є випадки переміщення через державний кордон ешелонів із кругляком в обхід митних правил, відповідає ухильно. Мовчить і Роман Ванзуряк, а разом з ним і головний міліціонер області Валерій Зінченко, який давно обіцяв вивести на чисту воду закордонних учасників ЗЕД-контрактів, які нібито регулярно возили (чи возять далі?) в «чорних» валізах доларові відкати окремим буковинським посадовцям за істотно занижені ціни на лісосировину. У цій раптовій суцільній тиші саме собою виникає запитання: на кого ж тепер працює «сірий контрабас»?
Козаки проти прокурорів
Але ще не втратили войовничого запалу в боротьбі з лісовими контрабандистами громадські організації краю «Ніхто, крім нас» та «Козацька звитяга», попри те, що місцева міліція і прокуратура жодного разу офіційно не підтвердила викладених у їхніх численних заявах фактів порушення законодавства під час перевезення деревини через митний кордон України.
— Прокурори не кажуть усієї правди, — коментує ситуацію громадський діяч Юрій Ковалець. — Під час однієї з перевірок, приміром, зафіксовано невідповідність призначеної на вивіз у Румунію деревини товарно-супровідним документам. Одна із приватних фірм заявила, що везла суцільні технічні дрова. Присутні під час перевірки експерти однозначно підтвердили, що це був пиловник. Тобто високоякісна продукція лісозаготівель прямувала за кордон за значно заниженою ціною і фіктивними документами. Країна втрачала на різниці у валютній виручці у таких зовнішньоекономічних операціях. Сподіваємося, прокурори нададуть таким фактам, а вони непоодинокі, належну правову оцінку.
— У наших лісах мають працювати наші місцеві деревопереробники, за кордон мають іти вироби з деревини, а не сировина, — приєднується до розмови Ігор Влад, один з керівників «Козацької звитяги». — Ми хочемо змусити владу нарешті взятися за розвиток в області високотехнологічної деревопереробної галузі, яка забезпечить робочі місця, додаткові бюджетні надходження. Ми не виступаємо за цілковиту заборону експорту деревини. Не так багато в нас товарів, на яких держава може заробляти валюту. Але має бути розумне ефективне використання природного національного ресурсу на благо краю.
Дерево не росте корінням догори
Нині внутрішній попит на деревину не здатен поглинути весь запропонований до продажу її обсяг і сортимент.
— У нашому експорті 85% — тонкомірна деревина, яку не переробляють на Буковині, — каже директор Сторожинецького держлісгоспу Георгій Ротар. — Я вдячний румунській фірмі, яка її купує. Не гноїти ж деревину на складах! Всю хорошу деревину реалізуємо місцевим деревообробникам, хоч із-за кордону маємо на неї набагато кращі цінові пропозиції. Але якщо наші деревообробники захочуть купувати тонкомір (не для перепродажу, а для подальшої переробки), ми зменшимо квоту експорту, хай навіть собі у збиток.
Пустим звуком залишаються запевняння голови ОДА Романа Ванзуряка про прихід в область потужного інвестора, який на сучасному високотехнологічному рівні налагодить поглиблену переробку місцевої деревини. Таких інвесторів немає. Більш того, поважні деревопереробні підприємства краю невпинно скорочують випуск продукції — падіння становить 17—70%, як свідчить офіційний звіт виконання програми соціально-економічного розвитку області за 2013 рік. Причина — брак замовлень, зокрема і від колишніх закордонних партнерів.
Проте асоціація деревопереробників Буковини на чолі з Володимиром Дорошем та Іваном Іванишиним продовжує накручувати громадськість і владу, стверджуючи (як завжди, голослівно), що всі біди деревопереробників — від нестачі сировини, а розквіт у краї деревопереробної галузі забезпечить саме обмеження, а ще краще заборона експорту продукції лісозаготівель. Мовляв, на збереженій деревині якраз і відродиться в усій славі буковинська деревопереробка.
Нова ж команда Чернівецької облдержадміністрації уявлення не має, як сприяти поглибленій переробці деревини і що робити з експортом лісопродукції: забороняти чи розвивати? Тим часом експорт товарної групи «деревина і вироби з деревини» зростає. У І кварталі цього року він займав перше місце в товарній структурі експорту області — 31,5%. За весь минулий рік — друге.
МОВОЮ ЦИФР
Лісгоспи Держлісагентства за 2013 рік заготовили 14,3 мільйона кубометрів деревини, з них 11,7 мільйона постачали на внутрішній ринок.
ОФІЦІЙНО
«Посередників з офшорів ліквідували»
Валерій ЧЕРНЯКОВ,
голова Держлісагентства України:
— Запровадження обмежень, а тим більше заборони на експорт необробленої деревини повинно грунтуватись на реальних можливостях її переробки вітчизняними підприємствами. Обмеження вільної реалізації лісоматеріалів за відсутності споживачів на внутрішньому ринку неминуче призведе до падіння обсягів їх продажу, затоварювання складів лісогосподарських підприємств, скорочення валютних надходжень у державу, зменшення обсягів сплати податків до бюджетів різних рівнів.
Тільки лісогосподарська галузь від заборони експорту необробленої деревини недоотримає за рік 2 мільярди гривень, у результаті не зможе сплатити до зведеного бюджету 0,5 мільярда гривень податків та зборів.
Проте у цій сфері задіяні й інші сектори народного господарства, зокрема майже вся транспортна галузь. Приміром, після введення завищеного мита на експортні поставки лісу не буде перевезено та перероблено морськими портами близько 2 мільйонів тонн вантажів, що негативно позначиться на їхній роботі. Закордонні покупці переорієнтуються на вигідніші пропозиції, адже деревиною торгує не лише Україна.
Торік підприємства нашої галузі експортували майже 27% деревини у круглому вигляді загального обсягу її заготівлі. У структурі експорту понад 33% становить дров’яна деревина, решта — переважно низькосортні пиловники хвойних порід. Основний чинник, який зумовлює необхідність таких експортних поставок, — відсутність споживачів внутрішнього ринку на цю продукцію. Переробити її деревообробна галузь не в змозі через брак належного технічного потенціалу. До того ж нині призупинили закупівлю техсировини майже всі деревообробні комбінати України.
У такій ситуації штучна заборона експорту змусить лісогосподарські підприємства значно скоротити обсяги лісозаготівель. Адже неможливо заготовити лише один конкретний сортимент, який має реальний попит на внутрішньому ринку. В результаті залишиться без роботи близько 3 тисяч працівників, задіяних у лісозаготівельній галузі, а також майже 3,5 тисячі людей, задіяних на переробці половників твердолистяних порід. Наголошу, що ці робочі місця будуть вивільнені в депресивних районах Полісся та Карпат, де і без того найнижчі зайнятість населення та заробітна плата.
Нині лісогосподарські підприємства реалізовують продукцію безпосередньо іноземним споживачам без будь-яких офшорних компаній-посередників. Рівень експортних цін на окремі сортименти на 30—40% вищий за ціни внутрішнього ринку. Не варто також забувати, що для внутрішнього ринку лісогосподарська галузь є донором: споживачі розраховуються з лісгоспами протягом 90 днів, тоді як експортери купують деревину зі стовідсотковою передоплатою.
Питання розвитку деревообробної галузі регулює Мінекономрозвитку України та відповідні його обласні структури. Зауважте, що галузь здебільшого представляють підприємства приватної форми власності, які об’єднуються в різні регіональні спілки й асоціації та самостійно планують і здійснюють свою фінансово-господарську діяльність.
Також потребує удосконалення нинішній механізм реалізації необробленої деревини, оскільки в ньому не передбачено можливості укладання довготермінових договорів, чого вимагають потенційні інвестори-деревообробники.
Ми в Google+