Прогнози науковців і народних синоптиків на липень справдилися. Другий місяць літа був щедрим на зливи і спеку. Як і в попередні кілька років, грозові дощі пролилися над Західною Україною, а до найвищої позначки — 34 градуси — стовпчик термометра піднімався у південних областях. Але примхи погоди не завадили хліборобам зібрати високий урожай ранніх зернових. За підсумками 2018/2019 маркетингового року, Україна експортувала на зовнішні ринки 50,4 мільйона тонн збіжжя і борошна. Це на 10% більше, ніж торік. А ще в нас непогані прогнози на серпневий ужинок — завершальний етап збирання врожаю із хлібної ниви. Тож і на останній місяць літа аграрії покладають великі надії. Аби лишень склалися сприятливі погодні умови.
Наші прадіди і народні синоптики, прогнозуючи, якою будуть осінь і наступний рік, спостерігали за станом погоди у такі дні серпневих релігійних свят: Мокрини (1), Іллі Пророка (2), Перший Спас. Маковія (14), Другий Спас (19), Успіння Пресвятої Богородиці (28).
Назва Мокрини промовиста. За прадавніми спостереженнями, цього дня майже завжди хоч на короткий час дощить. За погодою спостерігали протягом дня. Якщо вранці йтиме дощ, початок осені буде вологим, а наступного року слід очікувати на гарний урожай жита; якщо задощить опівдні, дощовою буде середина осені; якщо надвечір, моква дошкулятиме наприкінці осені. Якщо на Мокрини випаде суха погода, впродовж усіх трьох місяців буде багато теплих сонячних днів.
Після Іллі не можна купатися в річці дітям. На Іллі ведмідь лапу (олень копито) намочив — сезон купання завершується. Господарям до цього дня слід зібрати, висушити і заскиртувати сіно. У розпалі жнива. «На Іллі — новий хліб на столі», — стверджує прислів’я. На святковому обідньому столі хліб, пироги, вареники — все з борошна нового врожаю. Цього дня рідко не гримить і не дощить, а інколи ллє як із відра. Погожий день хліборобів не порадує — у наступному році буде недорід зернових.
Маковія, Перший Спас — велике християнське свято. Господині печуть традиційні шулики. Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки, складають у макітру і заливають сиропом з меду з розтертим на молоко маком. Наїдок дуже смачний і корисний для здоров’я. Парафіяни освячують цього дня маковійські букети з чебрецю, чорнобривців, жоржин, нагідок, кетягів калини, голівок маку та соняшнику. Цей своєрідний оберіг ставлять біля образів. За потреби з нього готують лікувальні чаї, купелі для немовлят.
На Маковія — проводи літа. Починають відлітати у вирій птахи. Погода часто зміняюється. «У Першого Спаса все у запасі: дощі, вітер, спека», — стверджує прислів’я. Починаються холодні ночі й росяні ранки. Якщо їх ще нема, осінь буде погожою.
Другий Спас, або Преображення Господнє, — свято врожаю трудівників села. Віряни освячують у церквах дари садів, ланів, городину, лікарські трави. На святковий стіл подають багатий борщ (із м’ясом), пироги з яблуками, маком, фруктові й медові напої. Якщо день сухий і сонячний, такою самою буде осінь, а зима холодною. Мабуть, недарма прислів’я застерігає: «Прийшов Спас — готуй рукавиці про запас».
Успіння Пресвятої Богородиці, Перша Пречиста — перше бабине літо, яке триває до 11 вересня. Уже завершено всі господарські роботи у полі й городі. Починається пора весіль. Спасівські шлюби вважають щасливими.
З Першою Пречистою пов’язана давня традиція заготівлі калини. Червоні кетяги цієї дивовижної рослини стали нашим національним символом. Калину оспівано в народних піснях, нею прикрашають вінок нареченої й весільний коровай, милують око її гаптовані кетяги на рушниках і вишиванках. Якщо під стріхою сільської хати висять пучечки калини — це ознака, що тут є дівчина на виданні.
Від Пречистої починається сівба озимини, яку слід завершити до Семена (14.09) або до Другої Пречистої (21.09). «Перша Пречиста жито засіває, Друга Пречиста дощем поливає, а Третя Пречиста снігом покриває», — стверджує народна мудрість.
Якщо ластівки та журавлі відлетіли до Успіння — на Покрову (14.10) почнуться нічні приморозки; якщо цього дня гарна погода — друге бабине літо (з 14 до 21 вересня) буде холодним; якщо не буде ні вітру, ні дощу — осінь буде лагідна. Народні прислів’я нагадують: «Серпень рік годує», «У серпневу пору все неси до двору».
Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»
НАШ КАЛЕНДАР
1—7 серпня — Всесвітній тиждень грудного вигодовування
4 серпня — День Повітряних сил Збройних сил України
8 серпня — День військ зв’язку; Всесвітній день котів
9 серпня — Міжнародний день корінних народів світу
11 серпня — День будівельника; День працівників ветеринарної медицини
14 серпня — Перший Спас. Маковія; Початок Успенського посту
15 серпня — День археолога
18 серпня — 370 років тому (1649) Богдан Хмельницький та польський король Ян ІІ Казимир підписали Зборівський мирний договір
19 серпня — Всесвітній день гуманітарної допомоги; День пасічника; Другий Спас. Свято врожаю
23 серпня — День Державного прапора України; Міжнародний день пам’яті про работоргівлю та її ліквідацію
24 серпня — День Незалежності України
25 серпня — День шахтаря
28 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці. Перша Пречиста
29 серпня — Міжнародний день дій проти ядерних випробувань; п’ять років тому (2014) у зеленому коридорі під Іловайськом цинічно розстріляно колони українських військових. День пам’яті загиблих під Іловайськом
30 серпня — Міжнародний день жертв насильницьких зникнень
31 серпня — День авіації