УРОЖАЙ-2012

Чернігівщина продемонструвала наближення аграрної науки до сучасних потреб

Вирощування врожаю на поліських територіях має свої особливості: витрати вищі, ніж у лісостепових і степових зонах, а віддача землі — нижча. Однак ціни на одержану продукцію при цьому рівні. Вихід — в інтенсифікації агровиробництва, використанні сучасних технологій.

Поле без плуга

Якби з десяток років тому аграріям хтось сказав, що поле може успішно родити без оранки — цю ідею підняли б на кпини. Нині ж учасники Всеукраїнської наради з питань особливостей посіву озимих культур під урожай наступного року мали змогу переконатися в ефективності цього методу, побувавши у Варвинському районі на полях господарства «Дружба-Нова». Тут уже вісім років використовують безвідвальну оранку, розпушуючи грунт культиватором на глибину 10-12 см. При цьому пожнивні рослинні рештки загортаються в землю, де відбувається їх мінералізація. Це має значний енергозберігаючий ефект, а вже про стабільно високі врожаї годі й говорити.

— Торік ми застосували ощадні технології на 653 тис. га. Як наслідок, заощаджується до 10 тис. тонн палива, не кажучи вже про кількість техніки, яку замінили технології, — говорить начальник головного управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації Анатолій Максак.

Використання ощадних технологій у господарстві «Дружба — Нова» Варвинського району. Фото автора

І сівалки можуть бути розумними

Поділилися в господарстві і секретами точного землеробства. В його основі — еколого-агрохімічна оцінка угідь. Це комплексна характеристика грунтових умов у межах одного чи кількох полів. Мобільний автоматизований комплекс з автоматичним грунтовим пробовідбірником, бортовим комп’ютером та високоточним GPS-приймачем дає змогу впродовж робочого дня обстежити площу від 400 га. У господарстві працює агрохімічна лабораторія, фахівці якої аналізують відібрані зразки грунту. Таким чином створюються електронні агрохімічні картограми угідь. Це дає можливість регулювати внесення добрив у межах кожного окремо взятого поля, а також застосувати сівалки, оснащені приладами змінної норми висіву насіння: десь його треба кинути в грунт більше, десь — менше. А в цілому це оптимізує витрати.

Мобільний пробовідбірник грунту працює в господарстві «Дружба — Нова» Варвинського району. Фото автора

Палітра для зернових

Про те, що підхід  до озимого поля має бути науково виваженим в усіх господарствах, аграріям під час наради розповідали науковці з Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, ННЦ «Інститут землеробства», Інституту захисту рослин. Основні рекомендації класичні: дбати про раціональні сівозміни, фітосанітарний стан поля, грамотно вносити добрива та протруйники, обдумано добирати сортову палітру. Прозвучало застереження щодо сортів зарубіжної селекції, що масово пішли на українські поля: у переважній більшості вони незимостійкі. Останні роки були засушливі, тож варто збільшити частку сухостійких зернових. А щоб стабілізувати врожай, слід поєднувати різні за вегетацією сорти. І особливо було наголошено, що зерно має бути не нижче другої категорії.

Цьогоріч озимі зернові в Україні буде посіяно на 8,3 млн га, що на 0,2 млн га більше порівняно з минулим роком.

— На Чернігівщині добре працюють і мають конкретні результати. Ця нарада підтверджує реальність планів, поставлених Президентом перед агропромисловим комплексом щодо нарощування обсягів виробництва, кардинальних змін, які можуть здійснюватися в сільському господарстві. Це можливо при поєднанні науки і виробництва, виваженому підході до кожної статті витрат, застосуванні прогресивних технологій, — сказав заступник міністра аграрної політики та продовольства Олександр Сень, підсумовуючи результати наради. — Наші аграрії дуже швидко вчаться і виходять на абсолютно новий рівень технологій.