Щодня над розмінуванням територій, на яких тупцював ворог, працюють десятки піротехнічних підрозділів ДСНС, сапери ЗСУ, Державної служби транспорту та Національної поліції України. Попри масштабні роботи Харківська область одна з найбільш забруднених вибухонебезпечними предметами. Потенційно небезпечними тут залишаються 574 тисячі гектарів сільгоспугідь та понад 170 тисяч лісів, 272 тисячі га підлягають першочерговому розмінуванню. Це лінії електропередач і газопроводи, подвір’я місцевих жителів та громадські місця. Щоб обстежити й очистити такі величезні території, потрібні тисячі саперів і сотні одиниць спеціальної техніки, стверджують фахівці.

Нагадаємо, що останнім часом в Харківській області почастішали випадки підриву цивільної техніки та людей. За повідомленням ДСНС, лише із 6 по 10 вересня внаслідок підривів на вибухонебезпечних предметах зазнали травм дев’ятеро цивільних осіб. 7 вересня неподалік села Мосьпанове Чугуївського району на польовій дорозі підірвався вантажний автомобіль. Травмувалися 25-річний водій та 20-річна жінка. Пізніше стало відомо, що від поранень водій помер у лікарні.

8 вересня в полі біля селища Андріївка Балаклійської громади на невідомій вибухівці підірвався комбайн Claas Lexion 580. Того самого дня в селі Рубіжне Вовчанської громади 45-річний чоловік натрапив на протипіхотну міну ПФМ-1 «пелюстка».

Черговий нещасний випадок трапився 13 вересня біля села Благодатне Ізюмського району. Тут під час польових робіт на ворожій протитанковій міні підірвався комбайн New Holland. Постраждав 51-річний чоловік, який зазнав вибухових травм та незначних опіків. А в селі Руська Лозова Дергачівської громади 73-річний чоловік, який перебував на власній дачній ділянці, натрапив на невідомий вибухонебезпечний предмет, який здетонував. Внаслідок вибуху чоловік зазнав мінно-вибухової травми, його госпіталізували. Він залишився без правої ступні.

Газ та електрика повертаються в оселі

Проблеми з розмінуванням деокупованих територій Харківщини нещодавно обговорювали на розширеному засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, в якому брали участь представники уряду. Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов нагадав, що більш ніж 1,2 мільйона гектарів та 576 населених пунктів майже пів року перебували під тимчасовою окупацією. Це приблизно 40 відсотків території Харківської області. Після визволення частини краю у вересні 2022 року ця територія вважалася ймовірно забрудненою вибухонебезпечними предметами.

«На Харківщині розмінували понад 6,8 тисячі гектарів території, — розповів Олег Синєгубов. — Знищено понад 109 тисяч вибухонебезпечних предметів. Зокрема, в межах експериментального проєкту щодо відновлення населених пунктів повністю розміновано населений пункт Циркуни Харківського району».

Начальник Харківської ОВА повідомив, що в області розміновано понад 2,9 тисячі кілометрів ліній електропередач та понад 288 кілометрів газопроводів. Це дало змогу відновити постачання газу для 78 відсотків споживачів на деокупованих територіях, а електропостачання — приблизно для 90 відсотків абонентів.

«У 155 деокупованих населених пунктах тривають ремонтні роботи з відновлення газопостачання. Повністю знеструмленими залишаються тільки 77 населених пунктів поблизу лінії фронту та кордону з рф. За період із червня по серпень 2023 року відновили електропостачання в понад 6 тисячах домівок», — зазначив Олег Синєгубов.

Аграрії більше не можуть чекати

Особливу увагу в Харківській області приділяють розмінуванню сільськогосподарських земель. За словами Олега Синєгубова, понад 570 тисяч гектарів таких земель потребують обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів, з них понад 250 тисяч гектарів — першочергового розмінування. Але наразі очищено від небезпеки лише 900 гектарів сільськогосподарських угідь.

На жаль, цей процес триває дуже повільно через високу щільність і хаотичність мінування та забруднення території вибухонебезпечними предметами. До того ж для очищення сільськогосподарських угідь не вистачає ні людських ресурсів, ні спеціальної техніки, тому окремі керівники беруться самостійно очищати свої поля від вибухонебезпечних предметів. Наприклад, у селищі Близнюки Лозівського району аграрії створили підприємство, яке займається гуманітарним розмінуванням.

Упродовж трьох місяців п’ятеро працівників ТОВ «Колос» вивчали саперну справу на базі міжрегіонального центру розмінування та швидкого реагування ДСНС, а нині вони вже оглядають заміновані поля та повідомляють про знайдені ракети і міни рятувальників. За останні кілька місяців підприємство «Гуманітарна безпека» розмінувало понад 4 тисячі гектарів.

Керівник підприємства «Гуманітарна безпека» Андрій Бондарець розповідає, що найчастіше на полях працівникам трапляються протитанкові міни ТМ-62, а також касетні міни типу 9-Н 210. Демінери позначають їх, маркують і після цього повідомляють працівників ДСНС або ЗСУ, які проводять знешкодження вибухонебезпечних предметів.

Співзасновник цього підприємства і керівник ТОВ «Колос» Андрій Воронкін у розмові із журналістами  розповів, що для безпечної роботи саперів закупили необхідне спорядження і техніку, витративши на це майже 2 мільйони гривень. Він зауважив, що в Ізюмському районі його підприємство обробляло 28 тисяч гектарів землі, з яких після деокупації 18 тисяч гектарів опинилися в зоні мінної небезпеки. Ці землі було виведено з польового обороту, що обернулося для підприємства великими збитками.

«Із початком війни підприємство втратило майже 18 тисяч гектарів. Дохід з одного гектара — від 200 до 500 доларів. Якщо 18 тисяч помножити навіть на 200 доларів, то втрачаємо 360 тисяч доларів щороку. Ми не отримуємо прибутку, але зобов’язані заплатити пайовикам орендну плату, — каже Андрій Воронкін. — Тому й займаємося розмінуванням».

П’ять разів трактор підривався на мінах

Чималий досвід розмінування має і власник приватного підприємства «Явірське» Ізюмського району Олег Гірман. До окупації його господарство обробляло приблизно тисячу гектарів землі. Але 2022 року через село Явірське проходила лінія фронту, і майже всі поля московитська орда замінувала протитанковими і протипіхотними мінами. Обстежувати їх сапери ще не починали. 

Для розмінування полів, які орендує його господарство, Олег Гірман придбав колісний трактор Т-150, на якому встановили дистанційне керування, захисні пластини і спеціальний сталевий коток. За словами підприємця, цей трактор коштував йому майже мільйон гривень, ще 60 тисяч гривень він витратив на коток. За півтора місяця роботи вдалося пройти приблизно 500 гектарів полів. За цей час трактор чотири рази підривався на протитанкових мінах, після чого його відновлювали і знову пускали в роботу. На жаль, за п’ятим разом внаслідок підриву на протитанковій міні машина загорілась, і її не вдалося погасити. Тепер підприємець думає над тим, щоб придбати ще одного трактора і продовжити розмінування.

«Як власник я прийняв таке рішення. Розумію, що в пайовиків немає коштів на розмінування і воно триватиме п’ять, а то й десять років, тому вирішив піти на витрати. Хочу, щоб усе було розміновано, державі надходили податки, людям — гроші й мені — заробіток», — пояснює свої дії Олег Гірман.

Завершити розмінування за п’ять — сім років

Найближчим часом уряд представить пропозиції щодо підтримки аграріїв за напрямом гуманітарного розмінування. Про це Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив під час розширеного засідання президії Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, яке проходило в Харкові. «Ми фактично розробляємо з Міністерством економіки механізм відшкодування коштів нашим аграріям за гуманітарне розмінування. Деталі будуть уже незабаром», —  сказав Денис Шмигаль.  Він повідомив, що в державному бюджеті наступного року  на розмінування буде  закладено значні кошти. За словами Прем’єра, влада має намір завершити розмінування всієї території України за п’ять — сім років.

«Україна буде лідером у гуманітарному розмінуванні та розмінуванні загалом. За оцінками науковців, нам потрібно десятки або сотні років, якщо дотримуватися стандартних технологій для розмінування всіх земель, які забруднено. У нас є амбіція завершити розмінування аграрних земель протягом трьох років після визволення територій. І загалом — п’ять — сім років для завершення розмінування всієї території України», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль зазначив, що триває робота з технологічними компаніями задля розмінування за допомогою дронів і роботів, розпочинається виробництво українських роботів для знешкодження вибухонебезпечних приладів на сільськогосподарських землях. Прем’єр-міністр України наголосив, що вже обстежено 190 тисяч гектарів сільгоспугідь із 470 тисяч, які мають статус пріоритетних.

Як уже повідомляли, 11 та 12 жовтня у столиці Хорватії Загребі відбудеться міжнародна конференція донорів гуманітарного розмінування в Україні. Вона стане платформою для мобілізації додаткової міжнародної підтримки та ресурсів для ініціатив з розмінування в Україні. Наприкінці липня цього року уряд Хорватії пожертвував мільйон євро Всесвітній продовольчій програмі Організації Об’єднаних Націй, щоб допомогти фермерам та виробникам продуктів харчування відновити роботу в регіонах України, які найбільше постраждали від вибухонебезпечних залишків війни.