Оксана ЧИРВА
для «Урядового кур’єра»

Що фармвиробництво — прибутковий бізнес, знають усі. Тож бажання окремих спритників нажитися за рахунок фальсифікації лікарських засобів (ЛЗ), попри кримінальну відповідальність за таку діяльність, змушує їх забувати навіть про перспективу провести решту життя за гратами.

В Україні діють і доморощені шахраї, яким кортить поживитися за чийсь рахунок, і гастролери, які сплять і бачать, як «надути» надто довірливих українців. Зрозуміло, що найчастіше підробляють найбільш розрекламовані ліки. А на окремому щаблі — медичний спирт, без якого не обходиться жодна лікарня і який дуже «поважають» різного гатунку «спритники».

Схеми навіть не оригінальні

Як повідомили «УК» у Центрі взаємодії зі ЗМІ Служби безпеки України, у листопаді минулого року Головне слідче управління СБУ розпочало кримінальне провадження за фактом контрабанди фальсифікованих ЛЗ (йдеться про етил, етанол, фармасепт, септил), а також їхнього подальшого перепакування й реалізації підприємствам Дніпропетровщини. Розслідує цей злочин за дорученням Генпрокуратури слідчий відділ УСБУ Дніпропетровської області. «Під час досудового розслідування, — зазначає керівник центру Марина Остапенко, — проведено обшуки у складських приміщеннях підприємств, зокрема ТОВ «Алпекс ЛТД», в результаті яких було виявлено й вилучено значну кількість спиртовмісних лікарських засобів».

Ці «спиртовмісні лікарські засоби», як стало відомо «УК», постачали без ліцензії у дніпропетровські обласні станцію переливання крові, лікарню ім. І. Мечникова, патологоанатомічне бюро й інші медичні заклади. Засновниці «Алпексу», зареєстрованого у Дніпропетровську, — дві панянки, одна з яких — дружина громадянина Індії, якого звати Батс Аніл Кумар. Останній — один із засновників іншої фірми, ТОВ «Біонік», яка теж відігравала певну роль у ланцюжку реалізації фальсифікату (у прес-службі ГПУ повідомили, що фальсифікат зберігали, розливали й перепаковували саме на складах цієї фірми й ТОВ «Біо-продукт ЛТД», а ТОВ «Алпекс ЛТД» займався збутом). Тож цілком імовірно, що саме пан Батс Аніл Кумар і налагодив такий вигідний «бізнес».

Схеми, за якими діяли ці фірми, відомі: одне з підконтрольних Кумарові підприємств закуповувало мінімальну партію ліків з усіма дозвільними документами в офіційного виробника, а далі ці документи ставали прикриттям для підробок. Більш того, фірми Кумара, надаючи пакет документів нібито від виробника, беруть участь у тендерах, які проводять державні медичні установи, й виграють їх, бо пропонують найвигідніші умови.

Бізнес, що б’є по людях

Щоб достеменно з’ясувати картину, ми із запитанням, чи справді вилучений спирт підроблений, звернулися у Державну службу з лікарських засобів, яка першою повинна стояти на сторожі інте ресів передусім пацієнта й не пропускати на ринок медичних підробок. «За результатами лабораторних досліджень та інформації від виробників оригінальних серій антисептичних та дезінфекційних засобів (спиртів), — йдеться у відповіді на наш запит, — було встановлено факт фальсифікації 14 серій ЛЗ». Про це на офіційному сайті Держлікслужби є повідомлення.

Тож цілком закономірним видається анулювання Держлікслужбою ліцензії ТОВ «Алпекс ЛТД» на право оптової торгівлі ліками. Проте Дніпропетровський окружний адмінсуд, куди це товариство звернулося з позовом, скасував це рішення. Чому, можна тільки здогадуватися.

«Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, — повідомили «УК» у прес-службі відомства. — Держлікслужба 12 травня звернулася до Дніпропетровського апеляційного адмінсуду з апеляційною скаргою».

До речі, підробка ліків — «бізнес» доволі популярний (що при цьому страждають люди, не кажучи вже про економіку держави, шахраям на думку не спадає). Тож 11 кримінальних проваджень, пов’язаних із фальсифікацією ЛЗ, які розслідують слідчі підрозділи СБУ, навряд чи відображають повну картину виробництва фальсифікату. Торік, за даними прес-служби Генпрокуратури, було зареєстровано 28 фактів правопорушень, передбачених ст. 321 (фальсифікація або обіг підроблених ЛЗ), до суду спрямовано 17 кримінальних проваджень. Держлікслужба за 2013 рік надала 84 розпорядження про заборону 68 серій 42 найменувань сфальшованих ЛЗ. Проте, кажуть фахівці, й ці цифри не відображають ситуації з фальсифікатом медичного призначення.

З одного боку, фальсифікат лікарських засобів, як і будь-якої іншої продукції, — це чималі фінансові збитки, яких зазнає держбюджет, а також легальні фармвиробники, бо у разі виявлення бодай однієї підробленої упаковки знищується й уся «чиста» серія ЛЗ (торік в Україні було утилізовано чи повернуто постачальникам 1,7 мільйона упаковок ліків приблизно на 56 мільйонів гривень). З іншого — що, як на мене, набагато важливіше — діяльність таких псевдофармацевтів загрожує не тільки здоров’ю, а й життю людей. Тож, зазначають фахівці Держлікслужби, на часі впровадження автоматизованої системи відстежування медпрепаратів в обігу за допомогою унікального ідентифікатора. Це, на їхню думку, унеможливить потрапляння забороненої до реалізації медичної продукції до кінцевого споживача.

А ЯК У НИХ

У Європі  любителі підробляти ліки ризикують опинитися за гратами в середньому на 13 років. Їхнім «колегам» в Америці світить ще більше —— аж 15 років. Якщо ж хтось наважиться займатися таким «бізнесом» у Китаї і його спіймають, шахраєві загрожує розстріл.

Штрафи у розвинених країнах — тільки за надто активне просування свого товару на ринку з елементами тиску на лікарів — теж не копійчані: одну з відомих фармкомпаній покарано за таку діяльність аж на 2 мільйони доларів.