АЛЬТЕРНАТИВА
Тепло копійку заощаджує
Прозорливими були наші предки, котрі мріяли про оселю, де вітер хату мете, сонце хліб пече, вода сама ллється і все гаразд ведеться. Адже їхніх правнуків у наш час не здивуєш використанням енергії вітру, сонця й води. Більше того: нинішні поліські господарі починають дивитися ще й під ноги, віддаючи належне також альтернативному паливу — торф’яному та відходам деревообробки.
Подвійна економія
На Чернігівщині серйозно взялися заощаджувати кошти, зокрема в комунальній теплоенергетиці, впроваджуючи новітні енергозберігаючі технології. Це, передусім, встановлення блочно-модульних котелень з високим коефіцієнтом корисної дії, заміна газових котлів на сучасні твердопаливні та електричні. Навіть першокласник скаже, чим вигідніше обігріти його школу, коли тисяча кубометрів газу в області коштує 4098 грн, тонна вугілля — 1200, тонна торфу — 625, тонна дров 150-230 грн. Ціна останніх, до речі, коливається, бо залежить від відстані, на яку їх везтимуть з лісу.
— Якщо на старих котлах ми за сезон спалювали 560 тонн вугілля, то нинішньої зими вистачило 300 тонн. Оскільки торік паливо завозили за старими нормами, то тепер його залишилося ще на один сезон, — розповів директор Комарівської школи-інтернату, що в Борзнянському районі, Віктор Стриженко. — Більше того, тепер ми можемо використовувати й енергетичну щепу, простіше кажучи — відходи лісопереробок, три тонни яких є еквівалентом однієї тонни вугілля. При цьому за опалювальний сезон економиться 198 тисяч гривень. Хоча найкращий режим — комбінований.
Сам котел, до речі, вітчизняний, зроблений в Рівному. Працює і в ручному, і в автоматичному режимі. Оператор котельні Олександр Тітко засипав щепу і миттєво поряд з котлом стало гаряче.
Вигідні затрати
Це не єдиний приклад впровадження в регіоні енергоощадних технологій. Приміром, у місті Носівці переобладнали котельню, що забезпечує теплом районну лікарню, і тепер щороку економлять 30 тис. кубометрів газу, або близько 100 тис. грн. А в селі Лихачів Носівського району для обігріву бюджетних закладів установили котел, який працює навіть на соломі. Вартість такого переобладнання обійшлася в 300 тис. грн. Втім, щорічна економія — 120 тис. грн — швидко перекриє затрати. Близько мільйона гривень економить і новозбудована котельня у селищі Гончарівське. Список, як мовиться, можна продовжувати, тому що зрушення у цьому напрямку почалися ще у 2009 році, коли для забезпечення економії паливних ресурсів та енергоефективності в регіоні почала діяти відповідна програма терміном до 2015 року. Лише торік на її реалізацію використано понад 80 млн грн, які мають окупитися вже за три роки.
Навіщо гріти атмосферу?
А тепер повернімося до розрахунків, котрі говорять про недоцільність спалювання дорогого газу там, де вистачає дешевої деревини. Для заготівлі цього палива навіть зайві сотки лісу вирубувати не треба: щороку область має понад 80 тисяч кубів відходів деревообробки. Та гріє ними переважно небо… Адже щепу багато де спалюють як непотрібну, тоді як вона може дати корисне тепло і спрацювати на економію енергоресурсів. В області достатньо прикладів використання альтернативного палива, яке фактично покриває різницю під час зростання цін на енергоносії. Для бюджетних підприємств — саме те.
— У кожному селі має працювати програма енергоефективних заходів починаючи від лампочки і закінчуючи котлами — таке завдання одержали керівники районів під час виїзної колегії у Борзнянському районі від голови Чернігівської облдержадміністрації Володимира Хоменка.
Було приділено належну увагу і торф’яному паливу. Фахівці прорахували, що його запаси на Чернігівщині — 252 млн тонн. Якщо сюди приплюсувати лісосічні відходи, орієнтовні обсяги вивільнення природного газу можуть становити до 100 млн кубометрів щороку. Це вагомий резерв підвищення рівня енергоефективності, який поки що використовується далеко не на повну. При цьому темпи торфовиробництва могли б зростати, якби не впиралися у недостатній попит. Тож встановлення та реконструкція сучасних твердопаливних котлів не лише заощаджують енергоресурси, а й спрацьовують на розвиток економіки області.