Нові виробничі технології і технічні засоби зумовлюють появу відповідних професій та видів робіт, внаслідок чого кількісно і якісно змінюється професійно-кваліфікаційна структура робітничих кадрів, виникає об’єктивна потреба в розширенні їхньої професійної компетентності. Йдеться про сучасні професії широкого профілю, пов’язані з обслуговуванням, налагодженням, регулюванням, монтажем, ремонтом обладнання тощо.
Тож для забезпечення якісної підготовки робітничих кадрів, дотримання єдиних вимог щодо запровадження в країні Міжнародної стандартної класифікації освіти нині затверджено та впроваджено 259 державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних робітничих професій. Зокрема, для потреб промисловості — 92, сільського господарства та переробної галузі — 42, транспорту — 35, торгівлі та сфери послуг — 24, будівництва — 24, комунального господарства — 13, зв’язку — 8, специфічних — 4, добувної промисловості — 17.
Хто буде затребуваний
Також для профтехосвіти надзвичайно важливою є системна робота з упровадження Національної рамки кваліфікацій, участь у розробці професійних стандартів і кваліфікацій, зміна підходів до розробки державних стандартів ПТО з конкретних професій.
Так, торік затверджено 60 державних стандартів професійно-технічної освіти. Цього року — 46, з яких 23 запроваджуватимуться в навчальний процес уже з 1 вересня. Йдеться про такі професії, як «Електромонтажник з освітлення та освітлювальних мереж», «Контролер у виробництві чорних металів», «Лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу», «Моторист бурової установки», «Електромонтер з обслуговування підстанції», «Контролер, регулювальник радіоелектронної апаратури та приладів», «Паркетник», «Машиніст крана», «Муляр», «Бджоляр», «Агент з організації туризму», «Закрійник» та інші.
Роботодавці стали партнерами
Одним із пріоритетів роботи Міністерства освіти і науки є активне залучення соціальних партнерів до всіх складових діяльності системи професійно-технічної освіти. Система налагодження конструктивного, взаємовигідного партнерства між навчальними закладами, роботодавцями та органами влади дасть змогу нам не тільки залучити додаткові ресурси для розвитку системи професійної освіти, а й зробити її відкритішою, ефективнішою та адекватно реагуючою на виклики сьогодення.
Зокрема, укладено меморандум про співробітництво та взаєморозуміння між Міністерством освіти і науки та групою роботодавців в особі ЗАТ «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ) щодо підвищення якості освіти та переорієнтації її на потреби ринку праці. Розпочато співпрацю між міністерством та групою роботодавців хімічної галузі GROUP DF, до якої входять такі гіганти хімічної індустрії, як ВАТ «Рівнеазот», ПАТ «Сєверодонецьке об’єднання АЗОТ», ВАТ «Азот» м. Черкаси, ПАТ «Концерн Стирол» та інші. Документами передбачається створення матеріально-технічної бази в училищах, підготовка робітничих кадрів для хімічної промисловості, визначено перелік професій, які сьогодні потрібні хімічному виробництву.
Серед прикладів активного залучення соціальних партнерів до підготовки робітничих кадрів можна навести співпрацю професійно-технічних училищ будівельного спрямування з компаніями-виробниками «Хенкель Баутехнік Україна», «Кнауф Маркетінг Україна». У місті Соледарі Донецької області збудований і успішно працює найбільший у країнах СНД і Східної Європи завод із сучасними технологіями з виробництва гіпсокартонних плит і сухих гіпсових сумішей — ВАТ «Кнауф Гіпс Донбас».
Зважаючи на високий попит на кваліфіковані кадри з будівельних професій гіпсового виробництва, міністерством прийнято спільне рішення з виконавчим комітетом Артемівської міської ради та керівництвом фірми «Кнауф» Німеччина і фірмою «Бауіндустрі Байерн» (будівельна індустрія Баварії) про створення навчального центру в місті Артемівську Донецької області на базі Артемівського центру професійно-технічної освіти.
Загалом спільно з роботодавцями створено 78 навчально-практичних центрів за таким спрямуванням: будівельна галузь — 53, сфера послуг — 9, агропромисловий комплекс — 8, промисловість — 5, машинобудівна галузь — 3. Перелік робітничих професій, за якими проводиться навчання у навчально-практичних центрах, постійно збільшується відповідно до вимог та потреб ринку праці.
Система професійно-технічної освіти має високий потенціал для подальшого вдосконалення. Потрібно й надалі цілеспрямовано запроваджувати нові форми роботи, що дасть змогу професійно-технічній освіті стати більш гнучкою, якісною, результативною, а відтак — конкурентоспроможною.
ТІЛЬКИ ФАКТИ
✔ Важливою складовою оновлення змісту професійно-технічної освіти є впровадження в навчальний процес інноваційних освітніх технологій. Нині в професійно-технічних навчальних закладах налічується 28 тисяч одиниць комп’ютерної техніки нового покоління, до мережі Інтернет підключено 868 закладів, що становить 99 % від загальної кількості ПТНЗ;
✔ Дедалі більше уваги приділяється проведенню конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно-технічних навчальних закладів. Щороку 30 переможців цих конкурсів отримують стипендію Президента України.
✔ У цьому році вдруге сформовано та затверджено державне замовлення на підготовку у професійно-технічних
навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» в обсязі 5358 осіб в розрізі 21 галузі знань за 51 спеціальністю.