Україна нині переживає один з найдраматичніших, але й найяскравіших періодів історії. Десятирічна російсько-українська війна руйнує людські життя, плани, надії та можливості. Проте міцнішає впевненість, що після перемоги не лише буде відбудовано все, що зруйнував ворог, а з’являться нові ідеї й амбітні проєкти.

Напередодні Міжнародного дня космонавтики хочеться згадати про найбільший у світі транспортний літак Ан-225 «Мрія» — гордість України, який знищили російські загарбники в аеропорту Гостомеля під Києвом.

А починалося так…

На початку 1920-х років захоплення планеризмом познайомило двох видатних людей — Сергія Корольова й Олега Антонова. Саме до Криму з’їжджалися мрійники й ентузіасти, герої-першопрохідці та втілювали найфантастичніші мрії людства — про небо. Тут проходили змагання планеристів, які запускали свої літальні апарати з відомої гори Узун-Сирт у Коктебелі.

Тоді вони ще не знали, що кожен досягне перемоги в своїй царині: Олег Антонов — в авіації, а Сергій Корольов — у космонавтиці. Наприкінці 1980-х їхні учні — продовжувачі справи двох талановитих людей чудовим чином зустрілися у спільному проєкті. Космічний корабель багаторазового використання «Буран», який розробили і створили у конструкторському бюро Сергія Корольова, доставила на Байконур антоновська «Мрія».

Літак Ан-225 «Мрія»  створювали для потреб радянської космічної програми: транспортування космічного корабля «Буран»,  компонентів ракетної системи «Енергія» на Байконур  та перевезення вантажів.

Літак сконструювалив дуже стислі строки — всього за 3,5 року. За основу взяли Ан-124 «Руслан», збільшили довжину фюзеляжу, відмовилися від заднього вантажного люка. Над фюзеляжем розмістили вузли кріплення великогабаритних вантажів: для «Бурана» та елементів ракети-носія «Енергія». Кількість двигунів було збільшено із чотирьох до шести, а хвіст переконструйовано і роздвоєно.

21 грудня 1988 року літак виконав перший політ. Головний конструктор — Вік­тор Толмачов, генеральний конструктор — Петро Балабуєв. Було побудовано лише один літак, але до кінця 1980-х майже був готовий другий. А всього збиралися побудувати три такі літаки.

13 травня 1989 року «Мрія» перевезла «Буран» на Байконур, а через місяць цю комбінацію літака й космічного човна було продемонстровано на Паризькому авіасалоні. Із 1993-го літак  «Мрія» став літати під українським прапором з бортовим номером UR-82060. 2009 року «Мрію» було вписано у Книгу рекордів Гіннеса за перевезення найбільшого в історії авіації вантажу — генератора завважки 187,6 тонни з Німеччини до Єревана для нової вірменської електростанції.

Повітряний старт актуальний

У Національному музеї космонавтики ім. Сергія Корольова зберігаються експонати, які розповідають про участь літака «Мрія» в повітряному старті. Ідея замінити перший ступінь ракети, яка виводить космічний апарат на орбіту, на літак виникла ще в 1950-хроках. Перший такий проєкт було реалізовано у Сполучених Штатах Америки 1990-го. Ця система отримала назву «Пегас».

В Україні з використанням літака-носія «Мрія» розробляли кілька проєктів. Найвідоміший — проєкт багатоцільової авіаційно-космічної системи. Ідея була така: на літаку розташовували зовнішній паливний бак з космічним апаратом. На висоті приблизно 10 кілометрів з літака мали запускати ракету, яка й виводила космічний апарат на задану орбіту.

Концепція повітряного старту нині стає ще популярнішою. Вона дає змогу економити кошти і не прив’язуватися до космодрому.

Тим часом авіаконструктори ДП «Антонов» уже почали працювати над відбудовою «Мрії». І хай як нам важко, красень-літак обов’язково з’явиться в українському небі. Можливо, ми  побачимо ще цей дивовижний апарат у новому амплуа.

Мрії здійснюються. А все починалося у Криму, який нині чекає деокупації, зі знайомства двох молодих людей, захоплених мрією про небо.

 Наталія ЗАКРЕВСЬКА,
науковий працівник Національного музею космонавтикиім. С.П. Корольова,

для «Урядового кур’єра»