Правління Нацбанку України ухвалило рішення про зниження облікової ставки до 15,5% з 29 липня. Цією приємною новиною відкрила вчора прес-конференцію голова правління НБУ Валерія Гонтарева. Також вона сповістила: регулятор збільшує граничні терміни розрахунків за експортно-імпортними контрактами з 90 до 120 днів і вдвічі — до 1 мільйона доларів — підвищує суму розрахунків, вище за яку платежі за імпортними контрактами можуть відбуватися лише із застосуванням акредитивної форми розрахунків.
На думку фахівців НБУ, цього вже давно чекали представники нашого бізнесу. «Подальше пом’якшення монетарної політики зумовлено зниженням ризиків для цінової стабільності та узгоджується з необхідністю досягнення цілей щодо інфляції — 12% плюс-мінус 3% на 2016-й та 8% плюс-мінус 2% на 2017-й. У червні цього року споживча інфляція сповільнилася до 6,9% у річному вимірі. Зниженню цього показника сприяли низький сукупний попит, поступове зміцнення курсу гривні та висока пропозиція товарів продовольчої групи на ринку. Реальна зарплата відновила зростання. Однак споживчий попит, як і раніше, не створював додаткового тиску на інфляцію», — заявила глава регулятора.
Не забула вона сказати і про інші чинники, які дали змогу зробити монетарну політику м’якшою. За її словами, у першому півріччі 2016-го залишалася сприятливою зовнішньоекономічна кон’юнктура. Приміром, за цей період світові ціни на сталь збільшилися майже на 30%, на ячмінь — на 20%. Усе це сприяло тому, що пропозиція на іноземну валюту перевищила попит.
«За таких умов Нацбанк продовжував купівлю валюти для поповнення міжнародних резервів, не перешкоджаючи помірному зміцненню обмінного курсу. Проведена у червні цього року лібералізація адміністративних обмежень, як і очікувалося, мала контрольовані наслідки і не призводила до дестабілізації на валютному ринку. Крім того, висока пропозиція продуктів харчування спричинила їх здешевлення. Загалом ці чинники зумовили більш стрімке, ніж очікували, зниження темпів зростання базової інфляції та компенсували внесок адміністративно регульованих цін і тарифів, а також цін на паливо», — вважає Валерія Гонтарева. Вона зазначила, що Нацбанк України також зберіг прогноз темпів зростання реального ВВП на рівні 1,1% у 2016-му та 3,0% — у 2017 році.
«Ми покращили прогноз для поточного рахунку платіжного балансу. Показник його дефіциту на 2016 рік було знижено з 2,3 мільярда доларів до 1,8 мільярда. Це зумовлено меншими обсягами імпорту природного газу, покращенням умов торгівлі, збільшенням очікуваного врожаю зернових та вищими обсягами приватних грошових переказів у країну. У середньостроковій перспективі ключовими чинниками для зниження інфляції відповідно до цільових орієнтирів залишаються відновлення співпраці з МВФ, відсутність шоків на зовнішніх ринках та ескалації бойових дій на сході. Наслідком цього і стане подальше покращення інфляційних очікувань», — запевнила Валерія Гонтарева.
Найболючіші питання журналістів стосувалися поновлення кредитування МВФ та причин щодо його затримки. Один із представників ЗМІ запитав керівника фінансового регулятора країни, чи не пов’язане це дуже важливе питання із ПриватБанком?
Нагадаємо, що останнім часом поширювалися чутки (а інколи й виголошували офіційні заяви із кабінетів НБУ) щодо можливої націоналізації цього банку. Це все турбувало і керівників фінустанови, і звичайних людей — вкладників ПриватБанку, адже він великий і системний. Банк робив чималі виплати з рефінансування і мав деякі проблеми, проте нещодавно сама Валерія Гонтарева заявила, що процес триває успішно і все під контролем. Можливо, керівники МВФ, побоюючись того, що може зруйнуватися один із найбільших банків країни, і не хотіли особливо поспішати із кредитуванням?!
Проте не все так просто. Та й керівник регулятора вже не бачить особливих фінансових проблем у ПриватБанку. Однак вона заявила, що МВФ не надає чергового траншу кредитів з технічних причин. Й у відповіді на запитання журналіста так і не розшифрувала, які саме ці причини. Можна лише здогадуватися. Деякі експерти кажуть, що основна причина затримки фінансування МВФ — затримка із початком електронного декларування доходів високопосадовців, яке було заплановано лише на серпень 2016 року.
Нагадаємо, що черговий транш МВФ Україні за графіком повинен був надійти у вересні 2015-го, і відставанню від цього графіка вже незабаром буде рік. Експерти вважають, що це може стати причиною того, що МВФ скоротить транш із 1,7 до мільярда доларів. Утім, Валерія Гонтарева «заспокоїла»: цього року Україна не встигне отримати третій транш від цієї організації.