У селі Сухорабівка Решетилівського району Полтавської області урочисто відкрили сімейну ферму родини Жванко. Ферму створено на базі домогосподарства СОК «Молочний Світанок» у межах проекту USAID «Партнерство заради інновацій: розвиток сімейних ферм, об’єднаних у сільськогосподарські кооперативи». Вона найбільша на Решетилівщині.
Про те, що ця подія відбудеться, «УК» повідомляв у №148 за 15 серпня 2014 року в публікації «Решетилівський європрорив». Спрогнозувати це було нескладно, бо в області й районі дуже цього хотіли і наполегливо над цим працювали. Адже проблема зайнятості сільського населення актуальна для всієї України, а для Полтавщини, де тодішня офіційна статистика повідомляла про 73 тисячі безробітних сільських жителів, і поготів. І це змушує обласне керівництво і владу на місцях шукати шляхів виходу із ситуації. Тож намагаються розвивати дрібнотоварне сільськогосподарське виробництво. Нині в області функціонує 13 сільськогосподарських кооперативів, 9 із них — молочарські.
Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (СОК) «Молочний Світанок» створено у Сухорабівці 3 роки тому. Людина, яка доклала до цього чимало зусиль, — начальник управління агропромислового розвитку Решетилівської райдержадміністрації Володимир Маслюк розповідав, що це було непросто. Людей доводилося переконувати, що це роблять для їхньої ж вигоди. Помалу справа зрушила з місця, і ще два роки тому танк ємністю 2 тонни не вміщав усього молока, яке здають члени кооперативу.
— Коли створюєш кооператив, головне — знайти лідера, того, хто хоче працювати, вміє це робити й решту за собою веде. Мені пощастило знайти таку людину, хоч довелося на це витратити всю відпустку, — розказував він. — Кооператив почав розвиватися, а потім так сталося, що той чоловік змінив вид діяльності. Тоді ми підшукали іншого директора: Руслан Жванко раніше жив і працював у Полтаві, а нині душею й серцем перейнявся ідеєю кооперативного руху на селі. Під його керівництвом кількість членів кооперативу збільшилася майже у десять разів — до ста.
Під час нашого спілкування Руслан охоче ділився планами: штучне запліднення корів, що належать членам кооперативу, заготівля сіна, будівництво міні-комбікормового заводу. Повідомив, що займається заготівлею молока, яке забирає Кременчуцький молокозавод. Приймає сировину двічі на день: рано-вранці і в обід, щоб не втрачалася якість. За прийнятий товар розраховується щочетверга готівкою. Є базова ціна на молоко з вмістом жиру 3,4%. А за кожну десяту відсотка жиру доплачують. У середньому здавачам за літр молока кооператив платив тоді 3 гривні. А ті, хто здав жирніше молоко, отримували і по 3 гривні 60 копійок. На той час такі розцінки були високими.
Крім того, за його словами, незалежно від показника жирності всі члени кооперативу отримували за кожен зданий літр молока по 20 копійок доплати, що накопичували на окремому рахунку. Потім за ці гроші купували для них макуху. Виходило по 3—4 мішки на людину.
Статутом кооперативу, який фінансує міжнародна громадська організація «Добробут громад», передбачено й інші пільги, але не менш важливо й те, що його члени юридично захищені й мають соціальні гарантії. Це вже зовсім інший рівень співпраці, ніж з перекупниками.
— Коли СОК запрацював і з’явилися перші результати, виникла ідея залучити в галузь району додаткові інвестиції. Обговорили ми її із зацікавленими громадянами, й за підтримки департаменту тваринництва облдержадміністрації та обласної сільськогосподарської дорадчої служби почали створювати сімейні тваринницькі ферми. Нині 5 із 10 наявних в області сімейних ферм розташовані саме в Решетилівському районі. А в перспективі їх має побільшати, бо таку ферму на 20 корів планує заснувати вже й Руслан Жванко, — розповідав Володимир Маслюк.
І ось прогнозоване матеріалізувалося, хоч і не так швидко, як він хотів. На відкриття ферми завітали заступник голови Полтавської облдержадміністрації Роман Товстий, директор департаменту агропромислового розвитку Сергій Фролов, голова Решетилівської райдержадміністрації Роман Перепелиця, менеджер проектів Агентства США з міжнародного розвитку USAID Дан Кеннет.
— На сьогодні актуальне надання підтримки домогосподарствам, що прагнуть поліпшити якість продукції та модернізувати власне виробництво і для яких таке виробництво — єдине джерело існування, — зазначив Роман Товстий.
Приміщення нової сімейної ферми розраховане на 20 голів великої рогатої худоби та створене з урахуванням зоогігієнічних стандартів комфортного утримання тварин. У ньому є автоматична система напування корів, облаштований кормовий стіл, система кондиціювання повітря та освітлення, установки для автоматизованого доїння. Для більшого комфорту тварин у стійлах поклали гумові килимки. Планують, що за таких умов поголів’я збільшиться як мінімум на 25%, а також значно поліпшиться якість молока.
Як зазначив Руслан Жванко, їхня сім’я не зупиниться на одному приміщенні. У майбутньому планує збільшувати кількість. У їхніх планах — приймати коров’яче молоко у селян, адже на базі господарства є лабораторія для перевірки його якості.
Тож в області стало на одного сімейного фермера більше. Загалом, повідомили у прес-службі Полтавської ОДА, у межах цього міжнародного проекту протягом 2015—2017 років 170 родинам — переможцям конкурсного відбору нададуть допомогу в реконструкції та підвищенні ефективності господарювання молочних сімейних ферм. Зокрема, буде розроблено плани реконструкції приміщень для утримання корів та надано обладнання, що сприятиме підвищенню прибутковості господарювання, зменшенню ручної праці, поліпшенню умов утримання тварин та підвищенню якості молока (доїльне обладнання, поїлки, системи освітлення з автоматизованим регулятором, вентиляції, гумові килимки).
Ми в Google+