7 серпня 2022 року в Індії відбудуться вибори президента Міжнародної федерації шахів (ФІДЕ). На цю посаду претендують четверо кандидатів, серед яких і чинний президент ФІДЕ росіянин Аркадій Дворкович, кремлівський політик-високопосадовець. За оцінками шахових експертів, єдиний реальний конкурент Дворковича — міжнародний гросмейстер з України Андрій Баришполець. Його як кандидата на посаду президента ФІДЕ підтримали федерації Нової Зеландії, Великої Британії, Литви, Південного Судану, Нідерландів, Кюрасао та Норвегії.
Українець веде активну передвиборчу кампанію, має план щодо того, як змінити усталений лад у ФІДЕ, і готовий кинути виклик зросійщеній системі федерації. Попри це Українська федерація шахів не підтримала кандидатуру Андрія Баришпольця і не пояснила логіки свого рішення. Замість нього федерація зробила ставку на чеченського кінорежисера Інала Шеріпова.
Андрій БАРИШПОЛЕЦЬ розповів Укрінформу про кулуарні процеси у ФІДЕ, своє ставлення до Дворковича і до рішення Української федерації шахів.
— Андрію, ви вирішили балотуватися у президенти ФІДЕ. Чи складно було ухвалити таке рішення і чому пішли на такий крок?
— Мабуть, розпочну з другої половини запитання. Мотивація була в тому, що давно вже у світі шахів назріла потреба зміни ладу. На сьогодні ФІДЕ не має ефективного керівництва, федерація багато років перебуває під досить сильним впливом кремля. Фактично моєю мотивацією стало те, що, так би мовити, в західному шаховому світі не знайшлося охочих висувати свою кандидатуру на противагу чинному президенту.
Ухвалити це рішення було досить легко, оскільки одразу прийшло розуміння, що це обов’язково потрібно робити, щоб мати альтернативного кандидата. Ми стояли на порозі виборів, і тому для мене особисто це не було дуже просто, бо я не політик, не публічна фігура і все, що я роблю зараз, для мене нове. Однак усвідомлюю, що це необхідно робити, бо неможливо лишати Міжнародну шахову федерацію в тому стані, в якому вона є, без шансу це змінити.
— Наскільки активний світ шахів у питанні підтримки України та ізоляції росії, зокрема її шахістів, від цивілізованого світу?
— Шаховий світ активний, усі федерації й шахісти шоковані тим, що відбувається, шоковані агресією росії. Вони дуже співчувають і підтримують Україну, але водночас не мають безпосереднього впливу на рішення міжнародної федерації. ФІДЕ відокремлена від публічних процесів. Не можу сказати, що це закрита структура, але багато рішень, які приймають, викликають подив. І в шаховому світі до них, на жаль, звикли. Можливо, через те, що федерацією досі керує російський політик, а всередині організації немає публічного опору цьому, немає жодних демаршів офіційних осіб у ФІДЕ.
— Наскільки мені відомо, санкційна політика ФІДЕ полягає в тому, що вона дозволила виступати шахістам з росії та білорусі під нейтральним прапором або під прапором ФІДЕ, але про усунення від змагань не йдеться.
— Тут треба уточнити, що шахістам дозволили грати під прапорами шахових федерацій, зокрема шахових федерацій росії та білорусі. Це теж як мінімум дивно з огляду на те, що у раді шахової федерації росії є пєсков, шойгу і багато інших одіозних осіб. Вважаю абсолютно неадекватним дозвіл представникам країни-агресорки грати під прапором російської шахової федерації і залишати російську шахову федерацію повноправним членом ФІДЕ.
— Усі ми знаємо, що президент ФІДЕ нині Дворкович, росіянин з близького оточення путіна, дуже тісно пов’язаний з пєсковим. Як ви вважаєте, чи саме він як президент впливає і гальмує процес санкціонування російських і білоруських спортсменів?
— Безперечно, тут інших думок бути не може, оскільки він президент. Якщо сказати простими словами, то ФІДЕ багато років перебуває під впливом російської політики. Хоч офіційно ФІДЕ декларує, що в ній, окрім президента, більше немає росіян у найвищому менеджменті, той самий менеджмент повністю поставив Дворкович. Усередині ФІДЕ немає незалежної дискусії стосовно тих чи інших рішень.
— До Дворковича був Ілюмжинов — ще один росіянин.
— Треба уточнити, що не просто росіянин, а російський політик, бо Ілюмжинов — це президент Калмикії. Він так само в російській політиці багато років, беззмінно в ній залишався, перебуваючи на посаді президента ФІДЕ. У Дворковича історія така сама, хоч він намагається сказати, що не політик, а економіст. Це все смішно, бо він у кремлі працює з початку 2000-х років, обіймав найвищі посади, був радником колишнього президента медведєва, був першим заступником в уряді рф. Він політична фігура високого рангу. Усі ті заяви, які він робив, а інтерв’ю в нього було багато, мають політичний характер. На посаді президента ФІДЕ нічого не змінилося.
— На вашу думку, чому росія настільки вчепилася у ФІДЕ, навіщо їй контролювати Міжнародну федерацію шахів?
— Тут кілька аспектів. Насамперед традиційно Міжнародна федерація шахів перебувала під величезним впливом радянського союзу, шахи отримали реноме ексклюзивно радянського виду спорту. Вплив радянського союзу успадкувала росія. Навіщо це потрібно? Свого часу президент ФІДЕ Ілюмжинов, користуючись своєю шаховою позицією, подорожував усіма країнами світу і фактично виконував дипломатичні місії для росії. Він неодноразово зустрічався з Муаммаром Каддафі, з Саддамом Хусейном, з Башаром Асадом. Ілюмжинов відомий своїми зустрічами з політиками.
— Не шахами єдиними…
— Так, ці зустрічі мало стосувалися шахів, їх популяризації. Для росії важливо зберегти цей вплив. Так само росія використовує шахи певною мірою для відмивання своєї репутації. Більшість шахових турнірів відбувається в росії — так було за Ілюмжинова. За Дворковича стало ще гірше. Олімпіада, яка відбудеться в Індії, мала проходити в москві, наступна олімпіада мала бути в мінську, але її скасували через ковід. Потім офіційно заявили, що білоруська сторона не може дотриматися фінансових гарантій. Насправді тут теж було очевидно, що це гра в політику, бо на той момент лукашенко узурпував владу після виборів і олімпіада не могла відбутися в мінську.
Якщо говорити, чому взагалі приймали рішення проводити олімпіади в москві, мінську, то треба трохи проаналізувати ситуацію. У нас найбільші турніри, кубки світу, чемпіонати світу зі швидких шахів, з бліцу проходять у санкт-петербурзі, москві, сочі, ханти-мансійську. Фактично ці чотири міста по колу приймають ті самі найбільші турніри.
— Чи достатньо робить національна Федерація шахів України, щоб протистояти узурпаторським замашкам ФІДЕ і Дворковича, особливо якщо йдеться про період після повномасштабного вторгнення 24 лютого?
— Із того, що я бачу, федерація докладає зусиль, привертає увагу до неадекватності головування Дворковича на посаді президента ФІДЕ. Дуже багато шахових федерацій у світі не вдоволені цією ситуацією. Англійська федерація наприкінці квітня вийшла з офіційним оголошенням, що вона вважає неприйнятним у такій ситуації подальше перебування Дворковича на посаді президента. Із того, що я бачив, багато федерацій теж категорично це не сприймають, але вони не можуть публічно про це оголосити, оскільки дуже залежні від ФІДЕ і бояться будь-яких конфліктів, будь-якої конфронтації з менеджментом ФІДЕ. Англійська й українська федерації натомість великі та незалежні, тому для них цей вплив мінімальний.
— Наскільки знаю, англійська федерація підтримала вашу кандидатуру.
— Так, вона підтримала мою номінацію на висування в кандидати. Щоб стати кандидатом, мені потрібно було зібрати підписи щонайменше п’яти федерацій, і англійська була однією із семи, яка дала мені підпис.
— Чому цього не зробила наша українська федерація?
— Тому що на той момент наша федерація віддала підпис іншому кандидату.
— Шеріпову?
— Іналу Шеріпову, він не відомий у шахових колах.
— Він кінорежисер, наскільки знаю.
— Так, наскільки це відомо з відкритих джерел, він кінорежисер.
— Ми всі розуміємо, що такі маловідомі особи, як Шеріпов, — це фактично технічні кандидати. Чому федерація обрала Шеріпова, а не вас?
— Я мав розмову із президентом федерації про те, що західний світ потребує альтернативного кандидата. Багато федерацій теж хотіли б бачити цього кандидата, але не докладають зусиль, щоб ця фігура з’явилася. Я зрозумів, оскільки немає бажання ні в кого брати всю відповідальність самому і висуватися, це доведеться робити мені.
На той момент ми не дійшли спільного розуміння, як має відбуватися пошук кандидата. Рішення про підтримку Шеріпова — це рішення виключно президента федерації Віктора Капустіна. Коли я дізнався, що у нас федерація офіційно підтримує Шеріпова, то, як і багато інших, був дуже здивований. Абстрагуючись від моєї постаті, мені все одно не зрозуміло, чому саме він.
— Окрім того, він був у команді Ілюмжинова свого часу.
— Так, це теж має дуже дивний вигляд, правда.
— Можливо, наш президент федерації сам грає якусь подвійну гру, адже логіку рішення пояснити складно.
— Це запитання до нього. Як на мене, дивна навіть не позиція, а те, як її подають, обговорюють. Федерація шахів України не виступає з відкритим обговоренням цієї ситуації, хоч я висловлював прохання бути допущеним до виконкому федерації, поговорити. Більшість членів виконкому знають мене особисто, бо я з українських шахів. Дивна не так підтримка Шеріпова, як те, що це було прийнято Капустіним одноосібно, без будь-яких обговорень навесні. Зараз, коли вже літо і відомі всі кандидати, федерація шахів публічно не комунікує жодним чином стосовно мотивації цього рішення.
— З огляду на те, що у нас в Україні війна.
— Тут потрібне публічне розуміння, що відбувається. Можливо, це правильне рішення, але ніхто про це не знає, наприклад я не знаю. З точки зору логіки людини, яка не перебуває у світі шахів, це зовсім незрозуміло.
Федерація вимушена буде публічно якось коментувати і свою позицію, і своє рішення про подальшу мою публічну підтримку або непідтримку. Мені приємно те, що мене підтримало багато інших федерацій.
— І вони потенційно проголосують за вас.
— Так, безперечно. Більше того, оскільки голосування закрите, ми не знатимемо, за кого яка федерація голосує. Мені важливіша підтримка, скажу теж правду, не своєї федерації, а підтримка всіх федерацій. Моя кінцева мета — виграти вибори й очистити шаховий світ від тієї ганьби, яку ми маємо багато років з Ілюмжиновим, Дворковичем від їхніх російських залаштункових ігор. А українська федерація… Це вже на їхній совісті, кого вони збираються підтримати.
— У разі перемоги якими будуть ваші перші кроки на посаді президента ФІДЕ?
— Найперший і найважливіший крок — розібратися в тому, що відбувається. Має бути проведено загальний аудит всього того, що ми маємо. Ідеться про фінансовий стан ФІДЕ: як працює менеджмент, чому він так працює, чому документи, якими б мав керувати менеджмент, публічно не доступні. На це піде час — розібратися в тому, що відбувається всередині. Далі — це побудова тієї візії, про яку я говорив. Запропонувати для генеральної асамблеї варіант перероблення і внесення правок до Статуту ФІДЕ щодо повноважень президента. Ті повноваження, які є нині, не адекватні, це автократія.
— А можна на прикладах пояснити, в чому автократичність?
— Президент призначає фактично весь менеджмент ФІДЕ, який отримує зарплатню і керує всіма процесами повсякденного життя організації. Так само президент одноосібно призначає голів і від трьох членів для кожної так званої невиборної комісії. У нас їх 16, і всі їх призначив президент. Сам принцип, що у нас отак усе відбувається, неправильний, це треба змінювати.
— Чи підкріплюється такий уклад у ФІДЕ російськими грошима?
— Фактично ФІДЕ і спонсорується російськими грошима, хоч вони обстоюють думку, що залежність від російських грошей істотно впала з 2021 року. Це кумедна маніпуляція. Коли Дворкович у 2018 році став президентом, ФІДЕ одразу почала отримувати великі кошти у вигляді донорських контрактів (за два роки — 3,5 мільйона євро). З цих 3,5 мільйона євро всього 120 тисяч — від марокканської шахти, а всі інші — це російські компанії, приватні або державні, росатом, касперський тощо. Інформація є на офіційному сайті ФІДЕ.
— Якщо ви станете президентом, де будете брати гроші?
— У нас, у шахах, особливо у федерації, вкорінилася думка, що ми не можемо самі створювати цінності. Тому думаємо, що повинен бути хтось із валізою грошей, як Ілюмжинов чи Дворкович. Насправді як я це бачу і як це працює адекватно в західному світі, ситуація така. Якщо ми робимо ФІДЕ прозорою, зрозумілою і повністю відмежованою від будь-якого політичного впливу, то одразу виникає ситуація, що ФІДЕ стає привабливою для спонсорів, інвесторів і партнерів з усього світу. ФІДЕ має покриття всіх країн, у нас 199 федерацій. Для великих західних компаній асоціювати свій бренд з турнірами ФІДЕ — це дуже привабливо.
— Як шаховий гросмейстер, якби ви могли перенести воєнні дії на шахову дошку, на вашу думку, який хід стане для України переможним?
— Це складне запитання. З одного боку, ми вже перемогли завдяки своїй боротьбі. Ми довели самі собі й усьому світові, що український дух не зламати, — це щось особливе. Перемога настала в той момент, коли ми зрозуміли, що боремося, як ніхто у світі. Якщо з точки зору війни, бо вона все-таки не закінчилася, і вона дуже важка, з великими втратами, то чим і як це завершиться, не дуже зрозуміло. Хоч для мене дуже швидко стало очевидно, що кінцева точка незворотна. Очевидно, буде повна перемога здорового глузду, демократії, свободи, повна перемога України. Очевидна кончина цього безумного путінського режиму, який насправді почав усі ці жахіття не 24 лютого, навіть не в 2014-му, а значно раніше.
А з точки зору війни, який хід, не знаю… Ми робимо багато хороших ходів. І, на жаль, як і в шахах, без помилок не обходиться. Попри це, кінцевий результат очевидний.
— Як ви вважаєте, буде мат королю чи супротивник здасться?
— Це хороше запитання. Не знаю. У шахах здаються, не очікуючи, коли буде мат на дошці, бо це традиційний вияв поваги до суперника. Тут же ми маємо, очевидно, гру не в шахи, а щось зовсім інше, і з огляду на те, який у нас супротивник, не бачу в нього виявів честі, адекватності тощо. Скажімо так: якщо давати конкретний прогноз, то, найімовірніше, це буде мат.
Віталій ТКАЧУК,
Укрінформ
(Надруковано зі скорченнями)