Організатором цього надважливого спілкування виступило Рівненське регіо-нальне відділення Асоціації міст України, яке очолює Рівненський міський голова Олександр Третяк. Його члени — більшість територіальних громад краю. До принципової розмови долучилися виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан, народні депутати від Рівненщини Олександр Ковальчук та Олександр Аліксійчук, експерти.

Що в нас у завтрашніх реаліях? Чи вдалося вирішити проблемні, перехідні питання? І що найбільше болить громадам?

Збалансований та реалістичний

Олександр СЛОБОЖАН, виконавчий директор АМУ:

— Держбюджет-2022 для місцевого самоврядування оцінюю як збалансований та реалістичний. У ньому максимально закріплено наші пропозиції. Але спочатку про те, що болить найбільше й має бути вирішено вже до кінця 2021-го. Майже 27 мільярдів спрямують на виконання положень меморандуму між урядом та місцевим самоврядуванням, укладеного 30 вересня. Ідеться про компенсацію різниці в тарифах для підприємств теплопостачання, що виникла в попередні роки. Це той камінь, який, образно кажучи, постійно тягне нас на дно. Так-от, держава виконує свої зобов’язання: на засіданні уряду 9 грудня ухвалено механізм освоєння цих коштів, вони надійдуть взаємозаліками на рахунки підприємств, що забезпечують громади централізованим теплом. 

Завдяки збільшенню на 2022 рік зарахування ПДФО до місцевих бюджетів із 60 до 64% громади матимуть додаткових 11 мільярдів гривень. Непогано, чи не так? І ці кошти отримають усі громади, незалежно від того, є в них централізоване теплопостачання чи немає. Важливо, що вони не вплинуть на базу обрахунку реверсної дотації. Ще 1,5 мільярда становить додаткова дотація на розрахунки за енергоносії та комунальні послуги, але її спрямують тільки в ті громади, індекс податкоспроможності яких нижчий за 0,9.

Із 1 січня 2022-го вводиться в дію індексація нормативно-грошової оцінки землі несільськогосподарського призначення, відновлення якої ми з вами добивалися п’ять років. А це плюс щонайменше 2 мільярди за рік до місцевих бюджетів. Сподіваюся, в угодах на оренду земель показники індексації буде закладено. Натомість індексація нормативно-грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення запрацює з 2023 року. 

Завдяки нашим спільним зусиллям є полегшення в адмініструванні місцевих податків та зборів. Тепер податкові органи зобов’язані надавати вам дані про сплату податків ФОПів і юридичних осіб, що господарюють на ваших територіях, і ця інформація не вважається конфіденційною. Це закріплено законодавчо. 

Народні депутати Олександр Ковальчук та Олександр Аліксійчук додали, що істотний ресурс для розвитку громад — субвенція на соціально-економічний розвиток територій. Приміром, кожному з них лише 2021-го вдалося залучити у свої округи щонайменше по 30 мільйонів цього ресурсу. Спрямовували його за нагальними потребами громад — на школи, дитсадки, котли, майданчики. Кажуть, нещодавно ухвалений ресурсний закон №5600. Це ще плюс 30 мільярдів до бюджетів громад: саме стільки держава витрачає на субсидії. Тому сподіваються на адекватне розуміння його норм, які розширюють базу оподаткування.

Допікає сміттєва проблема

— Таке розуміння у нас є, і ми роз’яснюватимемо це жителям, — розмірковує голова Корецької тергромади Людмила Дмитрук. — Хоч інколи це вкрай складно. Ось сміттєва проблема, яка стосується кожного: ми просто потопаємо у смітті. Жителі міста платять за його вивезення, а сільські цього категорично не сприймають. Вони викидають сміття біля річок, в інших непередбачених для цього місцях. Коли ми запропонували платити за те, що наше комунальне підприємство візьме це на себе по 14 гривень із кожного члена домогосподарства, наштовхнулися на серйозний опір. Певним виходом із ситуації вбачаю введення екологічного податку на рівні держави.

Її підтримують голови інших громад, адже прокуратура, кажуть, не дрімає — видає приписи про ліквідацію стихійних звалищ і засипає запитами. А ця проблема має наслідком іншу — цивілізоване поводження із твердими побутовими відходами. На жаль, ні на Рівненщині, ні в інших областях немає переробних заводів чи бодай більш-менш сучасної утилізації сміття. Як на мене, тут держава має простягнути руку підтримки громадам. Самотужки таких масштабних, але вкрай нагальних проєктів вони просто не потягнуть. А на засадах співфінансування  (принаймні в таких містах, як Дубно чи Острог) це цілком можна реалізувати.

Битий небитого везе?

— Наша громада має реверсну дотацію — до держбюджету цього року спрямовуємо 11 мільйонів гривень. А далі… я йду із простягнутою рукою і шукаю кошти, наприклад, на комунальні послуги та енергоносії для колишньої районної лікарні, яка тепер — наш головний біль. До кінця року не вистачає 2 мільйони. Питання: чому реверс не прив’язують не просто до потреб самої громади — до делегованих їй видатків? Бо сусідні громади, на жаль, не поспішають фінансувати ні медичні, ні освітні послуги для своїх жителів, які отримують їх у наших закладах. А відповідальності за це законодавство не передбачає. Тому часто виходить, як у тій приказці: битий небитого везе. Адже саме наші люди дихають відходами виробництв, — каже голова Клеванської громади Галина Кидун. З нею погоджуються голови тих громад, які мають реверсну дотацію, бо виходить несправедливо.

— Забрати від багатших якнайбільше й розділити між бідними — такий собі радянський підхід, що спотворює саму суть децентралізації. Тоді всі працюють погано. Який сенс заводити у громаду інвесторів, створювати робочі місця й заробляти більше, якщо держава забере все? — коментує Олександр Слобожан. — Якщо 2013-го, до реформи, 96,7% сільських рад були дотаційними, то нині, після початку фінансової децентралізації, таких громад 75%, ще 11% самодостатніх, а 14 — громади-донори. Маємо разом з урядом знайти такі механізми, завдяки яким спроможних, а затим і заможних громад ставатиме дедалі більше. Наприклад, не горизонтальне, як нині, а так зване вертикальне вирівнювання, яке застосовують у країнах Скандинавії. Там є певна кількість коштів, якими громади розпоряджаються на власний розсуд, на відміну від, скажімо, цільових дотацій чи субвенцій. І ми до цього прямуємо.        

Консультант Рівненського регіонального відділення АМУ Людмила Кушнер наголошує на значній кількості міжбюджетних трансфертів, які отримають громади в наступному бюджетному році, — їх понад 30:

— Більшість місцевих бюджетів-2021 на Рівненщині буде перевиконано, це видно вже сьогодні. Не поспішайте витрачати ці кошти! Залиште їх як перехідні на наступний бюджетний рік, наприклад, для виготовлення проєктно-кошторисної документації чи співфінансування ініціатив. Адже такі можливості передбачає ДФРР, який, до речі, зорієнтований насамперед на розвиткові проєкти.  Звісно, потрібні зміни до Бюджетного та Податкового кодексів, які зафіксують законне поле для самоврядування не на один рік. 

Отож висновки розмови за круглим столом. 2022-го територіальні громади житимуть, балансуючи між викликами та можливостями. А можливостей у них стільки, скільки буде фінансового ресурсу в місцевих бюджетах. Залучити його у глибинку допоможе співпраця з територіальним відділенням Асоціації платників України.

ДОВІДКА «УК»

У держбюджеті-2022 обсяг базової дотації для громад становить 14,5 мільярда (плюс 800 мільйонів до 2021 року); 

обсяг реверсної дотації — 9,6 мільярда (плюс 600 мільйонів до 2021 року).

Зміни до держбюджету-2021 передбачають, що значна частина невикористаних субвенцій (зокрема освітня, на реалізацію інфраструктурних проєктів, на компенсацію ризиків у зонах спостереження АЕС, на розвиток ЦНАПів та інші) перехідні у 2022 рік, відповідно до їхнього цільового призначення.