Всі звикли, що медицина у нас безкоштовна. Принаймні офіційно. Окрім того, на державу покладено створення умов для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування, що у державних і комунальних закладах охорони здоров'я надається безоплатно відповідно до статті 49 Конституції України. Проте українці вже давно сплачують за декларовану «безкоштовну» медичну допомогу, хоча де-юре – це незаконно, а де-факто – звично, коли власне стаєш пацієнтом і переконуєшся у майже хронічному браку коштів на закупівлю потрібного у державних чи комунальних закладах охорони здоров'я.
Натомість вже декілька років підряд Верховна Рада намагається прийняти законопроект «Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо визначення дефініцій «медична допомога» та «медична послуга»)», який фактично узаконює платні медичні послуги у державних та комунальних закладах охорони здоров’я, що неприпустимо без проведення комплексної реформи системи охорони здоров’я. За словами експертів, такі новації у медичній галузі небезпечні, бо фактично переведуть більшість закладів охорони здоров’я з бюджетного фінансування на комерційну основу. Тому запровадження медичних послуг на платній основі, на відміну від безоплатної медичної допомоги, слід вирішувати, зокрема, після прийняття базових законодавчих актів щодо реформи галузі, визначення моделі системи охорони здоров’я тощо.
Нині в Міністерстві охорони здоров’я України сформовано робочу групу з питань затвердження єдиної методики розрахунку вартості надання медичних послуг у закладах охорони здоров’я, їх практичного застосування та економічної доцільності кожної із методик. Очікується, що єдина методика розрахунку вартості медичних послуг дозволить закладам охорони здоров'я встановлювати економічно обґрунтовані тарифи, дотримуватися державної дисципліни цін та дасть змогу місцевим органам виконавчої влади проводити розрахунок вартості платних медичних послуг у єдиному порядку.
Відповідно до нової моделі українці отримуватимуть державний гарантований пакет медичних послуг. Тобто замість декларації про надання всієї медичної допомоги безоплатно держава бере чітке зобов'язання надавати визначений обсяг медичних послуг. Окрім того, нова модель передбачає нові механізми оплати медичних послуг (за принципом «гроші йдуть за пацієнтом»). Держава поступово буде переходити до оплати медичним закладам реальних послуг, наданих пацієнтам, завдяки чому з'являються стимули для медичних закладів підвищувати якість медичного обслуговування та робити це ефективно. А поки що…
Як повідомили «Урядовому кур’єру» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, від початку поточного року на урядову «гарячу лінію» надійшло понад 5 тисяч звернень з питань ефективності та якості надання медичного обслуговування населенню, у яких громадяни найчастіше скаржилися на ненадання медичної допомоги в державних та комунальних медичних закладах, відмову в госпіталізації, на безкоштовне обслуговування в державних та комунальних медзакладах, бездіяльність медпрацівників, неефективне лікування, що призвело до погіршення стану здоров’я тощо.
Так, заявник з Івано-Франківщини звернувся на урядову «гарячу лінію» від імені доньки, яка у розпачі звернулася до нього по допомогу. Жінка виховує трирічну дитину, якій відмовилися надати потрібне медичне обслуговування в амбулаторії за місцем проживання. Дівчинка мала підвищену температуру тіла до 39 градусів, а її матері бездушно пропонували самостійно транспортувати дитину до лікарні в м. Тисмениця чи до дитячої поліклініки в м. Івано-Франківськ. Чоловік просив вжити заходів щодо безвідповідальності медичних працівників для недопущення у подальшому подібних випадків. Тисменицькою районною державною адміністрацією в Івано-Франківській області заявника було повідомлено, що за неналежне виконання посадових обов’язків (не проведений огляд дитини до виклику педіатра, не надана необхідна медична допомога на рівні ФАПу, не викликана бригада швидкої медичної допомоги для транспортування дитини в лікувальний заклад тощо) медичному працівникові амбулаторії оголошена догана. Дитині ж надана вся необхідна медична допомога лікарем-педіатром дитячої консультації Тисменицької міської лікарні, стан дівчинки визнано задовільним.
Заявниця із Дніпропетровської області повідомила фахівцям урядової «гарячої лінії» про невиконання хірургом КП «Вільногірська центральна міська лікарня» своїх професійних обов’язків, який у категоричній формі відмовився їх виконувати у свій вихідний день, що призвело до критичного стану пацієнтки з онкологічним захворюванням. Жінка прохала вжити невідкладних заходів для стабілізації стану її знайомої, яка перебуває на стаціонарному лікуванні. Департаментом соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області звернення громадянки було розглянуто і надані конкретні рекомендації щодо надання допомоги пацієнтам на різних рівнях медичного обслуговування (первинної, вторинної та екстреної медичної допомоги).
Киянка, яка має хвору на цукровий діабет доньку, поскаржилася на урядову «гарячу лінію» щодо зволікання у наданні необхідної допомоги дівчині, яка знаходиться на стаціонарному лікуванні в одному з хірургічних відділень лікарні столиці. Після хірургічного втручання у неї підвищилася температура тіла до 38,5 градусів, набрякла нога. Жінка просить терміново надати медичну допомогу її дочці, адже стан тої погіршився. Департаментом охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації громадянку повідомили, що медична допомога її дочці надавалась в повному обсязі відповідно до локальних протоколів надання медичної допомоги в межах бюджетного фінансування. Після консультування лікарем-ендокринологом, хвору було переведено для подальшого лікування в Київський міський клінічний ендокринологічний центр. Окрім цього, на оперативній нараді у головного лікаря державного закладу охорони здоров’я, де знаходилася на лікуванні донька заявниці, медичним працівникам наголошено щодо дотримання правил етики та деонтології при спілкуванні з пацієнтами та їх родичами та недопущення подібних випадків у майбутньому.
Тож, звертаючись на урядову «гарячу лінію» за скороченим номером телефону 1545, ви завжди отримаєте компетентну відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію цілодобово та безкоштовно як зі стаціонарного телефону, так і з мобільного.
Загалом за період з 29 серпня по 4 вересня на урядову «гарячу лінію» надійшло 40 225 дзвінків, через Інтернет зареєстровано 740 звернень.
Для підприємців «гаряча лінія» діє за номером: 0-800-503-045.
Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044)284-19-15.
Киянам надається прямий міський телефон урядової «гарячої лінії» за номером: 284-19-15.
Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua.