Якщо раніше про Київ гордо казали: місто каштанів, то віднедавна воно здобуло назву столиці скандального озеленення.
Чого там казати, щоразу, коли йду центром столиці і бачу ці дерева, ловлю себе на думці: це ж як чиновникам потрібно було хотіти зробити якомога краще, щоб вийшло аж так погано. Адже ще кілька років тому дуже приємно було прогулюватись Хрещатиком у тіні великих, зелених каштанів, особливо у спеку. Ба більше того, з гордістю показувала гостям центр столиці.
Тепер без суму пройтися містом не вийде. Навіть вулицю Грушевського, на якій дислокуються Кабмін і Верховна Рада, «прикрашають» хоч і великі та старі, але такі нещасні та пожовклі каштани, що без сліз на них не глянеш. І що найбільш прикро — так «гарно» дерева почали виглядати мало не з початку літа. І це при тому, що цього року літо не було аж таким спекотним, тому й «згоріти» під сонячними променями листя не могло. Виходить, дерева старі та хворі, а якщо так, то чому ніхто їх не лікує? А може, це атмосфера біля Кабміну аж така напружена, що навіть міцні каштани не витримують? Загальновідомо, що площа біля цієї державної установи чи не найпопулярніше місце в Україні для проведення різноманітних мітингів та пікетів. І якщо до вух чиновників не завжди долинають вимоги мітингувальників, то дерева чують усе. Ось і не витримують напруги та хворіють.
З іншого боку, на Хрещатику громадські акції останнім часом не проводять, але зовнішній вигляд каштанів, які ростуть на цій вулиці, теж не найкращий. Подекуди ще можна побачити старенькі хворі дерева, проте є тут і молоденькі горезвісні ті самі майже Бріоті.
На жаль, і ці деревця мають такий самий жалюгідний вигляд, як їхні «брати» з вулиці Грушевського. Хоч галасу навколо них було дуже багато. Нагадаю, все почалось навесні із закупівлі горезвісних каштанів у італійської компанії. Навіщо везли дерева аж із-за кордону, якщо і в Україні можна придбати не гірші, — питання, відповідь на яке лежить на поверхні. Наші вітчизняні каштани, навіть якщо вони й м’ясочервоні Бріоті, аж ніяк не можуть коштувати понад 400 євро. Виходить, за італійське походження потрібно доплачувати?! Та добре, аби ж переплатили, то хоч за гарні деревця, але ж насправді більшість висаджених каштанів виявилась звичайнісінькими білими кінськими, а не розрекламованими м’ясочервоними. І знову хотіли як краще…
Так чиновники невпинно нас переконують у тому, що вони не винні! Хто б сумнівався! На їхню думку, каштани зіпсували холодна зима та сіль, якою посипали слизькі дороги. Але ж це робилось для блага пішоходів та водіїв, тому звинувачувати чиновників аж ніяк не можна.
Ось тільки один нюанс: молоді майже Бріоті були висаджені вже після зими, чому тоді й вони мають такий поганий вигляд?! І знову одні запитання, на які ми навряд чи отримаємо відповіді.
Тому, спостерігаючи за ситуацією навколо каштанів та самими деревами, так хочеться попросити чиновників припинити ці ігрища. І нарешті звернути увагу на вирощені нашими фахівцями дерева, які не лише звикли до українського клімату, а й коштують в рази дешевше за імпортні аналоги. Адже якщо чиновники й далі озеленюватимуть місто такими темпами, як цьогоріч, то Київ може залишитись узагалі «лисим».