Виставки виробів народних майстрів на Закарпатті відбуваються неодноразово протягом року і прикрашають багато знакових для області свят. Але та, яку відкрили з нагоди відзначення 30-ї річниці Незалежності України, у багатьох сенсах незвичайна. Вона продемонструвала зростання майстерності народних умільців, більшість з яких виявили нові творчі сторони своїх талантів. На виставці побував і кореспондент «Урядового кур’єра».

Під егідою центру культури

Вернісаж, який влаштував Закарпатський обласний організаційно-методичний центр культури, має назву «Дивоцвіт Закарпаття». Це зобов’язувало подати широку палітру жанрів і технік, якими володіють автори. Ткацтво, вишивка, різьблення по дереву, коренепластика, кераміка, бісероплетіння. Роботи майстрів зайняли великий зал і фоє Закарпатського музею народної архітектури та побуту. І здавалося, автори у презентації своїх творчих здобутків могли б розширитися ще більше: їм тут було навіть тіснувато.

Про те, як у краї за Карпатами розвивалася прикладна народна творчість і в якому вигляді дійшла до нас, на відкритті коротко розповів директор музейної установи краю Василь Коцан: «Представлені добре відомі у краї й за його межами імена, що репрезентують і різні райони Закарпаття, і різні національності. Поряд з українцями це угорці, румуни, словаки, представники інших націй. Загалом на стінах, під склом на столах і в шафах — 270 експонатів».

Зі своїми творами прийшли до глядачів заслужені майстри народної творчості України Ендре Гіді — кераміст, вишивальниця Ірина Церковник, скульптор по дереву Василь Сочка, член Національної спілки художників України Магдалина Пуглик-Белень — авторка мініскульптур із глини. Їм можна присвячувати окремі публікації, але зараз про кожного — лише кількома штрихами.

77-річний Ендре Гіді, за національністю угорець, своєму ремеслу присвятив понад пів століття. Із глини може виготовити будь-які вироби, але найбільше йому до душі побутові речі: тарілки, вази, корчаги, набори керамічного посуду. Свої гончарні вироби розписує в угорській національній традиції. А ще під його руками з’являються дивні казкові павичі, півні, бички, коники, риби, птахи. Усі наче живі. Пан Ендре зберігає добру фізичну форму, творить й дивує глядачів своїми роботами. Його вироби, до речі, зберігаються у приватних колекціях далеко за межами України: в Угорщині, Словаччині, Німеччині, Англії, Бельгії, Нідерландах, Франції, США. Чимало робіт закарпатського майстра придбали музеї.

Постійна учасниця виставок народних майстрів керамістка Магдалина Пуглик-Белень. Творчість цієї майстрині вже давно здобула визнання і, мабуть, можемо говорити про її школу кераміки. А Віра Пуглик-Балога, сестра пані Магдалини, пішла власним шляхом: її вироби більш прив’язані до гончарного круга. У її роботах відчувається легка іронія й артистизм.

Різні за тематикою роботи репрезентувала майстриня з Іршави Надія Вербищук. Її «Храм», «Мелодію душі» та «Карпатську зиму» сприймаєш як своєрідний триптих. Об’єднують їх характерні прийоми стилізації та колорит.

Малювати голкою непросто

64-річна Ірина Церковник усе життя вишиває. Сотні її ідей втілено у вишуканих виробах — сорочках, сукнях, скатертинах, рушниках. Її творчість вражає чистотою виконання, ретельністю й акуратністю. У своїй фантазії пані Ірина намагається не віддалятися від традиційної народної вишивки, яка здавна побутує на її рідній Перечинщині. Завдяки таким вишивальницям, як вона, мистецтво творіння голкою живе. На виставці демонструють свої найкращі роботи вишивальниці Іляна Войнарович, Ганна Маринець.

Майстриня Марія Купарь, яка теж полюбляє вишивку, цього разу виставила писані торби й витинанки. У перших проглядає віртуозне володіння пензликом, відчуття форми й кольору, у других — витонченість і грація ліній.

Пластика, втілена в дереві

Скульптор Василь Сочка зберігає за собою окрему царину у просторі скульптури: на неї мало хто наважується стати, а на Закарпатті — ніхто. Його надзвичайно тонкі пластичні роботи виконано із твердого матеріалу — дерева. Ці витвори з ясена, граба, бука, черешні, сливи, горіха, а ще бамбука й бузку переносять у фантазійний світ перевтілень. Працює над творіннями тижнями, а то й місяцями, зате у пластиці форм, вигадливості ліній панові Василеві немає рівних. Глядачеві марно намагатися розгадати таємницю цих шедеврів з дерева. Хоч майстер завжди готовий про неї розказати, повторити і втілити її в дереві навіть професіонали не беруться.

Вернісаж з нагоди 30-річчя Незалежності ознайомлює і з творчістю різьбярів Андрія Пузакулича з Перечина, Михайла Мадярія з Рахівщини. Володіючи лише однією рукою, пан Михайло створює довершені роботи. Цього разу він репрезентував барельєф на карпатську тематику: вирізьбленого з дерева ведмедя зображено надзвичайно достовірно. Дивишся на нього і думаєш: невже несправжній? Інший різьбяр, провідний методист обласного організаційно-методичного центру культури Костянтин Ковган подав на виставку добротні побутові речі, популярні в житті краян.

Відгукнулися майже всі

«Ми відчували велику відповідальність, створюючи експозицію, адже це своєрідний підсумок творчості наших майстрів за всі роки незалежності, — розповідає директор обласного організаційно-методичного центру культури Ганна Дрогальчук. — І приємно, що майже всі майстри різних художніх промислів, а також декоративно-прикладного мистецтва, до яких ми зверталися — загалом це понад три десятки творців, — відгукнулися на запрошення взяти участь в експозиції. Роботи надіслали з найвіддаленіших міст і районів краю».

Ганна Дрогальчук коротко розповіла про учасників. Прозвучали імена Лесі Газуди, Марії Дуркот, Ольги Поп, Ганни Беряк, Віри Буряник, Зиновії Форкош, Марії Влад та інших. Поділився міркуваннями відомий скульптор Михайло Белень. Святковий настрій присутнім створював народний аматорський ансамбль народної пісні «Розмарія», який під керівництвом Ольги Зюбрицької діє в обласному організаційно-методичному центрі культури.

У залу з виставкою щодня приходять сотні відвідувачів Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Усе це засвідчує, що наповнюється ріка тих, хто творить, і тих, хто щиро захоплюється духовними скарбами багатонаціонального регіону, народних майстрів і прагне їх підтримувати.