Художній керівник фестивалю
Мирослав СКОРИК

24 вересня відкривається найпрестижніший форум академічної музики країни — ХХІІ Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест». Упродовж тижня на різних концертних майданчиках міста відбудуться 5 симфонічних, 4 хорових, 15 камерних концертів, електроакустичний проект «ЕМ-візія» та інші заходи, куди  вхід вільний.

У виконанні 25-ти провідних вітчизняних і зарубіжних симфонічних, камерних, хорових колективів, а також численних солістів прозвучать близько 180 творів (третина з них — прем’єрні виконання) майже 150 композиторів, зокрема 110 українців. Фестиваль підтримують Міністерство культури і численні державні, громадські, духовні та інші установи.

Сьогодні наша розмова з художнім керівником форуму Мирославом СКОРИКОМ.

— Мирославе Михайловичу! Наскільки нинішній фестиваль вписується у традиційну концепцію і чи відрізнятиметься від своїх попередників?

— Гадаю, що все-таки ми зберігаємо традицію. Важко знайти якесь його нове рішення, тому що це залежить від багатьох чинників, насамперед від фінансів. До того ж за два десятиліття існування фестивалю вже виробився його певний еталон: українська музика у світовому контексті. Передусім це  форум українських композиторів, де вони можуть показати свої твори, які, на жаль, у загальній практиці філармоній чи інших концертних установ майже не звучать. Можна сказати, що «Київ Музик Фест» — це чи не єдина можливість почути нові твори українських композиторів, зокрема і старшого покоління.

— А що могло б переломити таку ситуацію?

— Здебільшого все впирається в питання реклами й фінансів. Нині ми стикаємося з тим, що не можемо в рамках фестивалю виконати твори композиторів зі світовим ім’ям, тому що це коштує дуже дорого. Скажімо, щоб виконати симфонічний твір, треба заплатити $500-600 за авторські права. Тим часом ця стаття видатків не передбачена кошторисом. Це велика проблема. Уже не кажу, що навіть музику Шостаковича виконати проблематично.

— Як цю проблему розв’язують у світі?

— Так само — фінансами. Частково витрати бере на себе держава, частково знаходяться спонсори, допомагають різноманітні фонди. А втім, там також   складнощі. І тому, на жаль, у світі нині мало звучить сучасна музика.

— Яке місце посідає «Київ Музик Фест» у світовій фестивальній палітрі?

— Фактично багато фестивалів проводять за аналогічною концепцією: музика даної країни із запрошенням закордонних виконавців і авторів. Приміром, «Варшавська осінь», яка має незрівнянно більший кошторис.

— У чому особливості нинішнього фесту?

— Усе залежить від тих творів, які прозвучать. Ми запросили композиторів з Петербурга, Баку, Італії, Білорусі. І сподіваємося, що вони внесуть свіжу барву в наш фестиваль. До того ж ми трохи змінили підхід до підбору музики. Цього року ми зробили ставку на колективи. А вже вони обирають, яку музику їм грати. 

— Ви виступили координатором проекту концерту львівського камерного оркестру «Академія»?

— Так, це наша ініціатива. «Академія» — студентський оркестр, який вирізняється дуже високим рівнем. У програмі — твори київських і львівських композиторів. До того ж це буде презентація диригента Ігоря Пилатюка. Він свого часу років з 15 очолював струнний оркестр в Івано-Франківську. Це тепер він ректор Львівської музичної академії. Але веде дуже широку гастрольну діяльність.

— Знаю, що цього року оргкомітет фестивалю зосередився на мистецьких проектах…

— Так, ми відмовилися від «збірних солянок», а надали перевагу концепційним проектам — презентації оркестрів, колективів.

ДОСЬЄ «УК»

Мирослав СКОРИК. Народився 13 липня 1938 року у Львові. Художній керівник Національної опери України. Герой України. Твори композитора виконують у багатьох країнах світу.

КОГО МОЖНА ПОЧУТИ

Взяти участь у фестивалі зокрема виявили бажання французький саксофоніст Марк Сіффер, композитори з Азербайджану —  Франгіз Алізаде, з Італії — Паоло Розато, Давід Реміжьо, з Росії — Олександр Радвілович, Олександр Гордєїчев, із Білорусі — Яуген Паплаускі, з Данії — Ілля Берг; диригенти з Японії — Уено Такасі, з Італії — Паскуале Велено, піаніст із Данії Олександр Ваулін, швейцарський вокаліст Роберт Коллер, австрійська гітаристка Крістіна Шорн, виконавець на ударних інструментах Іван Манчінеллі (Італія).

Найпотужніший блок фестивалю становлять камерні концерти. Беззаперечний лідер — Національний ансамбль солістів «Київська камерата». Він представить чотири  програми з 18 творів здебільшого українських композиторів. Шанувальників також зацікавлять концерти «Київських солістів», ансамблю імені Б. М. Лятошинського, камерного ансамблю «Нова музика в Україні».

Ірина СІКОРСЬКА
для «Урядового кур’єра»