Кабмін нещодавно ухвалив рішення про ліквідацію Державної виконавчої та Державної реєстраційної служб. Це перший етап реформи, яку готував Мін’юст спільно з міжнародними, зокрема грузинськими експертами, які раніше були консультантами, а тепер займатимуться реалізацією цієї реформи на практиці. Тож які зміни очікують на українців і які саме установи замінять ліквідовані служби, з’ясовував «Урядовий кур’єр».
Помічники,а не вороги
— Ці дві реформи спрямовані передусім на те, щоб держслужбовці, які працюють у Мін’юсті, стали друзями і помічниками простих громадян, а не фактично ворогами, як нині. Задля досягнення цієї мети потрібно передати більшу частину функцій місцевим органам влади і приватним суб’єктам, — про це в ексклюзивному коментарі «УК» розповів міністр юстиції Павло Петренко. — Результатом проведення реформ має стати така ситуація: людина приходить до органів юстиції в своєму в місті, районі чи обласному центрі й отримує якісний сервіс без бюрократії, вимагання хабарів, черг і тяганини.
Це означає, що держава встановлює стандарт надання сервісу, а виконавець має його реалізувати на практиці. При цьому сервіс можна надавати не гірший, ніж це визначено розробленими стандартами, а кращий — вітається.
Умовно кажучи, візьмімо реєстрацію квартир. Людина має прийти до відповідного реєстратора чи адміністратора, який працює в Єдиному центрі надання адмінпослуг місцевого органу влади (міськвиконком, міськрада), і отримати стандартні або покращені послуги. При цьому вимоги до документів стандартні, тому адміністратор уже не зможе вигадувати щось і на цій підставі завертати документи чи відмовляти в реєстрації. Так відвідувач заповнює один стандартний документ, офіційно сплачує певну суму і протягом 10 хвилин отримує послугу. Строк реєстрації не може перевищувати п’яти днів.
— Одразу розвію міф про те, що уряд та Мін’юст хочуть повернути ситуацію, яка була до створення реєстраційної служби, — роз’яснює Павло Петренко. — Нагадаю, що до 2011 року послуги з реєстрації нерухомості надавали місцеві органи влади і БТІ. Тоді не було електронного реєстру нерухомості, а інформація зберігалася на паперових носіях в архівах, які формувалися за радянських часів. Не було й загального уявлення про фонд нерухомого майна, який існує в країні.
Інша величезна проблема, яка тоді існувала, полягала в тому, що кожне БТІ, яке було комунальною власністю, і кожна місцева рада і міський голова встановлювали власні правила і вимоги до документів, які потрібно було подавати для того, щоб зареєструвати квартиру.
Тоді держава, маючи хороші наміри, аналізуючи досвід сусідніх країн, які пройшли шляхом реформ, уніфікувала процес реєстрації й забрала ці функції під реєстраційну службу Мін’юсту й створила електронний реєстр нерухомості.
Але як бачимо, крім декларацій та створення реєстру, справа далі не пішла, оскільки чиновники Мін’юсту перетворили це на спосіб заробляння грошей. Те, що ми зараз робимо, кардинально відрізняється від попередніх, м’яко кажучи, невдалих кроків з реформування цієї системи.
За здирництво — суворе покарання
Сутність нинішньої реформи полягає в тому, що на рівні держави запроваджено максимально прості уніфіковані правила надання сервісу громадянам. Ще один важливий момент: держава здійснюватиме контроль за наданням цих послуг місцевими органами влади. Також саме держава буде власником майнового реєстру і даних наших громадян у ньому. Місцеві органи влади будуть мотивовані надавати ці послуги якісно, адже кошти, які вони отримають, переходитимуть у їхні ж бюджети. Відповідно місцева влада до своїх бюджетів отримуватиме додаткові фінансові ресурси. Адміністратори, які працюватимуть у відповідних адмінцентрах, отримуватимуть достойну заробітну плату і винагороду.
Новою кадровою політикою опікуватиметься Кадрова комісія, яку очолить майбутній заступник міністра юстиції Гія Гецадзе. Також при Мін’юсті буде створено Моніторинговий центр. До роботи в цій структурі долучаться фахівці програми USAID та представники громадських антикорупційних організацій. Протягом реорганізації, яка триватиме до 5 місяців, центр оцінюватиме якість надання послуг органами юстиції через прозору систему — опитування громадян. При виході з органів юстиції працюватимуть мобільні групи, які оцінюватимуть якість роботи відповідних територіальних органів юстиції. Це враховуватимуть під час оцінювання роботи органів юстиції.
— Усі кадрові рішення прийматимуть відкрито і за участю громадськості, — роз’яснює Гія Гецадзе. — Відкритість — один з головних критеріїв у боротьбі з корупцією. Сподіваємося, що громадські організації, які займаються боротьбою з корупцією, допоможуть нам у цьому.
Також запроваджується інститут винагороди для державних реєстраторів та поновлення цього інституту для державних виконавців.
Експерт Хатія Шелія, яка опікуватиметься реформами у системі виконання судових рішень, роз’яснила, що запровадження інституту приватних виконавців судових рішень дасть змогу значно поліпшити роботу на місцях у цьому напрямі. Адже завдяки введенню приватних виконавців зможемо значно скоротити державні витрати на утримання виконавчої системи. Завдяки реформі з’являться нові робочі місця у приватному секторі та відійде в минуле корупція в цій галузі. Також це додаткова можливість людям самостійно обирати, йти до державного чи приватного виконавця, наголосила експерт.
А ось із корупцією посилено боротимуться.
— Системні вияви корупції в конкретних управліннях призведуть до повної їх заміни, — застеріг Павло Петренко. — Якщо такі факти матимуть системний характер у конкретному управлінні юстиції (більш як три випадки), тоді потрібно повністю змінювати склад цього управління юстиції.
У результаті всіх цих змін мають виграти звичайні люди. Адже ця реформа, крім іншого, сприятиме підвищенню зарплат держслужбовців, які почнуть цінувати свою роботу і боятимуться її втратити, тому намагатимуться добре працювати і остерігатимуться брати хабарі. Адже за здирництво передбачено суворе покарання. А тих, хто не бажає змінюватись, очікує звільнення.
Ми в Google+