Ознака будь-якої сучасної демократичної країни — організаційно сформований, законодавчо обґрунтований, матеріально та морально вмотивований інститут державної служби. Україна не виняток у цьому цивілізаційному процесі. За роки незалежності такий механізм створено. Попри його сильні й слабкі сторони він функціонує, протягом майже трьох десятиліть поспіль забезпечує сталість влади в нашій державі, контролює найважливіші управлінські процеси в центрі та на територіях. І це найголовніше.
Певна річ, на тлі реформ у різних галузях, суворих викликів нашого часу, внутрішніх і зовнішніх проблем, що накопичилися в країні, якісних змін потребує і вітчизняна державна служба. Про те, які з них першочергові, «Урядовий кур’єр» запитав у компетентного співрозмовника — Міністра Кабінету Міністрів Олега НЕМЧІНОВА.
— Хто такий державний службовець сьогодні? Які риси в нього мають бути?
— Нині державний службовець це агент змін. У хорошому розумінні цього слова. Тому що реформа держслужби, яку розпочали 2016 року, наближається до свого логічного завершення. Вона дала змогу багатьом людям пройти елемент конкурсного відбору і спробувати себе на державній службі. Тобто, держслужбовець — це з одного боку, людина з досвідом, яка пропрацювала на тій чи тій посаді не рік-два, а може, й кільканадцять років. А з другого, — маємо багато молодих людей, які пройшли через конкурси на посади, приміром, керівників середньої ланки, а подекуди із серйозного бізнесу, зокрема й на посади керівників категорії А, маючи якісь певні мотиваційні речі, щоб змінювати нашу країну. Тобто мені важко намалювати один якийсь портрет державного службовця, бо як і наша країна багатогранна, так і державна служба. Важко порівнювати методи роботи держслужбовця в місцевих державних адміністраціях чи в територіальних органах виконавчої влади з людьми, які формують політику в складі міністерств чи інших центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом. Тому державні службовці різні, як і наше населення.
— Скільки нині в Україні держслужбовців?
— Нині на державній службі перебуває понад 210 тисяч наших громадян, але в нас є й понад 29 тисяч вакансій.
— А як вони сприймають нинішню реформу?
— Хочу сказати, зокрема, як її сприймають топдержслужбовці. Приміром, статтю 87-1 — дуже негативно. Бо там йдеться про те, що держслужбовець такого рангу має бути політично нейтральним, реалізовувати державну політику. А він часом починає орієнтуватися на особу міністра чи інші політичні віяння. Мені здається, що це їхню роботу дещо вповільнює. Хоча з іншого боку, ми маємо й протилежні кейси, коли розуміння, що держслужбовець захищений законом про державну службу й умовно має якісь свої внутрішні переконання, призводить до того, що він не реалізує політичні рішення, які ухвалює уряд, і гальмує всі реформи в тій чи тій галузі. Тому, власне, тут потрібен здоровий баланс. Щодо держслужбовців категорії В, які є найбільш численними, вони мало піддаються впливам тих чи тих трансформацій, тому що це, як правило, посади спеціалістів, головних спеціалістів, провідних спеціалістів, які є становим хребтом нашої системи державного управління і держслужби. Вони зазвичай найменше задіяні до таких моментів. І тут треба думати про те, щоб такі люди мали гідний рівень оплати праці, гарні умови праці й чіткі завдання для їхньої реалізації.
Державні службовці категорії Б — це керівники структурних підрозділів, заступники керівників структурних підрозділів, які мають ліфт, вгору і униз. Тобто можуть перейти як у категорію В, так і спробувати себе в категорії А, тобто піднятися на вищий щабель. Вони так само добре мотивовані вдосконалювати свою професійну майстерність, ну й, звісно, робити кар’єру. Зокрема в новаціях, які ми внесли до Верховної Ради (йдеться про законопроєкт про удосконалення проходження державної служби), пропонуємо реанімацію такого поняття як кадровий резерв. Для того, щоб можна було використовувати в межах однієї категорії, приміром В1, В2, заступник керівника відділу міг стати керівником без конкурсу. Це мотивуватиме, бо зараз навіть в межах однієї категорії треба проводити конкурс. Натомість ми могли б під час одного конкурсу взяти кількох гідних людей. Маємо надію, що народні депутати до нас дослухаються.
— Що ви можете побажати держслужбовцям з нагоди їхнього свята?
— Я державний службовець зі стажем. Так сталося, що прийшов на державну службу в той рік, коли з’являвся закон про службу в органах місцевого самоврядування, нову редакцію якого ніяк не можуть нині розветувати, переголосувати і зробити. Та менше з тим… Як людина, яка на державній службі не один рік, хочу побажати всім насамперед здоров’я, для себе, для близьких, для колег.
А ще те, що завжди було притаманне державній службі в Україні, це — відданість своїй справі, присязі держслужбовця і продовженню тих реформ, які було започатковано 2016 року. Для того, щоб реформа державної служби ефективно завершилася.
Сергій БРАГА,
Оксана ГОЛОВКО,
«Урядовий кур’єр»
«Урядовий кур’єр» долучається до вітань з нагоди Дня державного службовця України
Продовження інтерв’ю — в наступному номері «УК».
Ми в Google+