— Чи стає держава конкурентним роботодавцем на ринку праці для найкращих наших співвітчизників, для тих, хто хоче стати держслужбовцем?
— Маю симптоматичні повідомлення з місць, що з початком пандемії державна служба стала популярнішою, ніж була до того. Йдеться насамперед про посади категорії В і Б. Щодо топпосад, звісно, важко конкурувати. У приватних розмовах, не в публічній комунікації держслужбовці категорії А нарікають на обмеження 10 мінімальними заробітними платами. Тобто не більше 47 тисяч…
Але, гадаю, що після ухвалення урядом Дениса Шмигаля відповідної концепції реформування оплати праці, яка впроваджуватиметься поетапно до 2022 року й уже імплементована у відповідний законопроєкт, заробітна плата держслужбовців стане конкурентною. Коли ми відійдемо від маленьких посадових окладів і перейдемо до системи 70% посадовий оклад, а 30% — заохочення у вигляді надбавок та періодичних премій за результатами оцінки ефективності, тоді зможемо говорити, що зарплата держслужбовця на всіх щаблях — від спеціаліста 1 категорії і до держсекретаря міністерства буде гідна.
— Поясніть докладніше ваше бачення: як прив’язати роботу до ефективності?
— Нацагентство з питань держслужби нині працює над новим класифікатором посад. Над так званими грейдами, які визначатимуть для кожної категорії посад ті чи ті функції. Складно, звісно, виписати універсальний КРІ для держслужбовців, як це прийнято в бізнесі. Складно, але можливо. Головне не перетворювати це на формальності. Скажімо, обробити тисячу листів, дати дві тисячі відповідей тощо. Нацагентство напрацьовує алгоритм, залучаючи до цієї роботи і наших європейських партнерів та використовуючи їхній досвід. Тож маю глибоку надію, що на кінець року вийдемо з конкретними пропозиціями.
— Реформа державного управління вже внесла чимало новацій у таку, здавалося б, досить консервативну сферу як держслужба. Залишилося зовсім небагато: зібрати в кулак політичну волю всіх гілок вітчизняної влади і зробити так, щоб цей наріжний державотворчий механізм функціонував на основі засад і європейських принципів державного управління. Йдеться про обов’язкову і непорушну процедуру конкурсних відборів, які здійснюватимуть деполітизовані комісії за відповідними, встановленими законом, процедурами та критеріями…
— Питання складне. Складною буде й відповідь. Конкурс — це головний елемент добору на державну службу. Втім, ми вже згадали про корективи, які внесла коронавірусна інфекція. Вочевидь, вона з нами буде довго — доки не з’явиться ефективна вакцина й ефективні ліки. Дуже багато нарікань на формат, який нині є. Це формат вільного есе, відповідно до тих чи тих кваліфікаційних вимог і співбесіда з суб’єктом призначення. Тому ми запропонували свій варіант, який дасть змогу вже в законі про державну службу передбачити удосконалення добору держслужбовців.
Ще один елемент — елемент контрактності. Уряд ухвалив постанову, яка дає змогу до 7% держслужбовців виконавчої влади набирати на контрактній основі. Наприклад, це можуть бути айтішники, чи юристи, чи бухгалтери.
Окрім того, ми серйозно підійшли до викликів, які були пов’язані із запровадженням за ініціативою Максима Нефьодова статті 87-1 закону про державну службу, яка дозволяла політичним особам, призначеним на посади керівників уряду, протягом 4 місяців звільняти держслужбовців категорії А. Це викликало неоднозначну реакцію в суспільстві. До речі, Максим Нефьодов був звільнений за цією самою статтею, яку сам ініціював, а зараз, правда, позивається. Що дуже дивно, оскільки людина оскаржує власну ініціативу. На мою думку, він увів свого часу народних депутатів в оману, коли пропонував таке, бо було підірвано якраз спадковість державної служби, її політичну незаангажованість.
Сподіваємося, після консультацій народні депутати ухвалять виважене рішення, як унормувати такі вимоги, адже треба розуміти, що це викликає неоднозначну реакцію не лише в експертному середовищі, а й серед наших європейських партнерів. А вони сильно прив’язують продовження реформи державної служби, зокрема й до макрофінансової допомоги всім галузям української економіки. Це дуже важливо. Конкурсність має бути залишена. Нині є і можливість, і політична воля Президента, уряду та більшості народних депутатів, які об’єднані в монобільшість «Слуги народу», щоб це вносити. Хоча програму діяльності уряду, на жаль, не було підтримано в цілому, той розділ, який готувала наша команда у частині реформування державного управління, отримав повне схвалення членів комітету. Ми врахували пропозиції всіх народних депутатів, які працювали в Комітеті ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, від різних політичних сил. Тому маю надію, що законопроєкт буде підтримано. Я вірю в те, що ми успішно завершимо реформу державної служби. Можуть бути, звісно, певні технічні помилки, які ми зможемо виправити.
Сергій БРАГА,
Оксана ГОЛОВКО,
«Урядовий кур’єр»