Голова правління Пенсійного фонду України Олексій Зарудний:
«Наші пенсіонери повинні отримувати якісні європейські послуги»
Нещодавно уряд схвалив Стратегію модернізації та розвитку Пенсійного фонду України на період до 2020 року. Які зміни чекають на українських пенсіонерів після запровадження цієї стратегії, кореспондент «Урядового кур’єра» розпитав у голови правління Пенсійного фонду України Олексія ЗАРУДНОГО.
Модернізація системи
УК: Олексію Борисовичу, на які зміни чекати найближчим часом українським пенсіонерам?
— Йдеться про якість обслуговування громадян, удосконалення управління фінансовими ресурсами фонду, впровадження сучасних управлінських та інформаційних технологій, скорочення адміністративних видатків, забезпечення прозорості та відкритості у роботі органів фонду.
Ми переконані, що наші пенсіонери мають отримувати по-справжньому якісні, європейські послуги, а сама пенсійна система повинна бути фінансово стабільною, прозорою та відкритою. В ідеалі хотілося б не просто виправдати ті сподівання, з якими люди приходять у фонд, а навіть перевершити їх. І, зауважте, все це плануємо зробити у найближчій перспективі, тобто до 2020 року…
УК: Чому лише до 2020-го?
— Саме в тому й суть, що це поступовий процес, чіткий, конкретний план дій на чотири роки, де визначено не тільки конкретні завдання: що треба робити і як, а й прописано індикатори досягнення результатів реалізації стратегії. Це робочий документ з усіх напрямів діяльності фонду.
Всі знають, що життя дуже непросте. І ми не в змозі дати людям аж надто вагомих підвищень до пенсії, але нам нічого не заважає забезпечити їм достойне обслуговування, спростити роботу самої системи, реформувати, модернізувати її, щоб вона стала більш прозорою та прийнятною для громадян.
УК: Тобто йдеться про реформування пенсійної системи?
— Насправді значною мірою це реформа. Адже, погодьтеся, поняття «пенсійна система» потрібно розуміти в ширшому сенсі. Це не лише умови виходу на пенсію, її розміри, формула обчислення, сплата внесків і фінансування виплат. Це також потужна організаційна структура. Вдосконалення її роботи можна вважати частиною загального процесу реформування пенсійної системи.
У державі можуть бути різні законодавчі зміни, перерахунки, осучаснення пенсій тощо. І треба, щоб хтось їх проводив. Більше того, не тільки проводив, а робив це якісно. Тобто незалежно від того, який формат, які параметри має пенсійна система з погляду виплат, все одно пенсіонерам мають надавати відповідний сервіс. Тому можна сказати, що ми рухаємося в усіх напрямах. З одного боку, триває робота з підготовки відповідних законопроектів із реформування усієї пенсійної системи, а з другого — ми вдосконалюємо самі механізми обслуговування. І зауважу, що такої поточної системної модернізації зі стратегічним баченням раніше не було.
Новації вже діють
УК: То що ж виходить, раніше пенсійна система працювала погано?
— Звісно, ні. Вона виконувала і виконує свої функції. Але ж треба дивитися вперед. Здається, Станіслав Єжи Лєц сказав, що не кожному до снаги танцювати під музику майбутнього. Ми хочемо якраз бути серед тих, кому це вдається. Чому не прагнути до кращого? Тим більше, що ми вже накопичили багато цікавих, дієвих напрацювань. Насправді щойно ми намітили цю стратегію, відразу ж почали працювати. І деякі речі, про які йдеться у ній, вже проробляють у багатьох наших підвідомчих управліннях.
По приклади далеко ходити не треба. Так, з 1 серпня 2016 року в усіх регіонах запроваджено централізовану систему призначення та виплати пенсії, з початку року заведено 160 тисяч електронних пенсійних справ для нових пенсіонерів, розвиваємо дистанційні форми обслуговування громадян, скрізь впроваджено таку нову форму комунікації з пенсіонерами, як скайп-зв’язок. З жовтня розпочне роботу оновлений веб-портал Пенсійного фонду.
УК: А як можна було б вдосконалити систему управління фінансовими ресурсами Пенсійного фонду й легалізувати зайнятість?
— Плануємо створення єдиної обов’язкової для роботодавців і працівників електронної централізованої системи реєстрації й обліку трудових відносин і системи моніторингу індивідуальних персоніфікованих даних застрахованих осіб про сплату внесків до Пенсійного фонду. Зокрема, передбачено використання цих даних для виявлення ознак тіньової зайнятості та інформування громадян про їхні набуті пенсійні права, про стаж і заробіток. Насамперед це можливість контролювати, чи сплачує за тебе роботодавець внески, а отже — беззаперечне сприяння виявленню тіньової зайнятості.
Або інша ситуація: хоче людина взяти кредит. І не треба їй обходити десятки різноманітних інстанцій, щоб підтвердити свою платіжну спроможність, треба лише взяти довідку СПОВ (система персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб) у Пенсійному фонді. Виходить, що завдяки цим новим методам роботи ми захищаємо права тієї людини, яка працює і за яку сплачено внески сьогодні і зараз, а отже, дбаємо про її страховий стаж і пенсійне майбутнє. А на перспективу вирішуємо питання наповнення бюджету фонду.
УК: У стратегії також йдеться про автоматизацію управління та контролю. Що мають на увазі?
— Насамперед це побудова єдиної автоматизованої системи управління та контролю за фінансами Пенсійного фонду з відповідною аналітичною складовою. Це дасть можливість проводити постійний моніторинг ефективності використання коштів фонду. Не можна сказати, що у цьому напрямі ми нічого не робимо і щось не контролюємо. Але наша мета — зробити прозорішу систему, щоб видно було, як «ходять» пенсійні гроші знизу й догори, як формують заявку на виплату пенсій і т. ін.
Ми прагнемо створити повністю автоматизовану систему внутрішнього електронного документообігу в Пенсійному фонді: і під час прийому та обробки звернень громадян, і під час виплати пенсій.
У цьому контексті варто сказати і про завершення процесу верифікації пенсійних виплат, і оцифрування архіву пенсійних справ. Це все є в наших планах.
УК: А якщо, наприклад, людину не влаштовує якість роботи фонду?
— Якщо ми обслуговуємо людей, то у нас має бути прямий зв’язок з нашими клієнтами. Не формальний, а живий, дієвий. Є механізми, як ми будемо все це робити. Загалом двері фонду завжди відкриті для кожного, можна прийти й висловити свою думку. Ми завжди раді конкретним пропозиціям. Не просто абстрактним закликам: зробімо те чи інше, а пропозиціям, які мають тверде під∂рунтя, раціональне зерно.
УК: Але, певно, є скептики, які скажуть: на папері все чудово, а чи буде втілено всі ці новації на практиці?
— Фактично вони вже діють. І я про це казав. Ми робимо кроки у напрямі модернізації пенсійної системи, і зворотного шляху немає. Як у житті немає альтернативи прогресу.
Якщо ми перебуваємо у точці А, а результат десь далі — в точці В, то даруйте, миттєво перескочити цю відстань не вийде, адже телепортації ще не вигадали, потрібно пройти окреслений шлях. Ми намагаємося зробити це максимально швидко, але є речі, які потребують часу. Якщо під час руху виникнуть якісь конкретні пропозиції, ми їх уважно вислухаємо. Ми відкриті до діалогу. Інша справа, коли нашу роботу огульно критикують: от у Пенсійному фонді всі сидять у чергах тощо. Хочу зауважити: шановні, та за чверть століття склалася така система, що для того, щоб попрацювати з пенсіонером, треба взяти паперовий том, вивчити, проаналізувати. Це не п’ять хвилин. Нині у нас лише 160 тисяч електронних пенсійних справ, які ми оформили і ведемо з початку року, а пенсіонерів — понад 12 мільйонів. Не можна ж ці 160 тисяч залишити, а решті сказати: все, не вписуєтеся ви в нашу нову систему. Згодні? Тож не має бути непродуманих кроків. Усі проблеми потрібно вирішувати зважено.
Вдала оптимізація
УК: У яку суму ці новації обійдуться державі?
— Усі витрати — в межах бюджету фонду. Ми оптимізуємо структуру, а кошти перерозподіляємо і спрямовуємо на те, щоб удосконалити систему. Головне наше завдання — раціональне використання того ресурсу, який маємо, й оптимізація, економія наших адміністративних видатків. Загалом ці ресурси копійчані, а ось результати вже можуть виливатися у значні суми. Нехай не в сотні мільярдів, але в десятки — запросто. Якщо, наприклад, працюватиме система із залучення людей до сплати внесків і взяти хоча б 109 мільярдів гривень наших власних надходжень та підвищити їх на 10%, то отримаємо додатково майже 11 мільярдів. Тоді вже можна буде говорити й про якісь підвищення.
Звичайно, простіше нічого не робити. Але це ж не вихід.
УК: Яка ситуація в українській пенсійній системі загалом і в Пенсійному фонді України зокрема?
— Непроста, але стабільна. Нині розробляємо кілька проектів законодавчих актів, спрямованих на врегулювання ситуації у солідарній пенсійній системі: як звільнити Пенсійний фонд України від невластивих видатків та залучити до сплати нових платників ЄСВ; як легалізувати зайнятість тощо. Дуже сподіваюся, що планування бюджету Пенсійного фонду на 2017 рік буде здійснено на базі оновленої законодавчої платформи.
УК: Ми у фонді вже йдемо шляхом, окресленим у стратегії: продовжуємо роботу зі скорочення заборгованості, працюємо над зменшенням адміністративних видатків, оптимізацією нашої організаційної структури та чисельності, прагнемо створити єдину електронну систему, яка була б прозорою не лише зсередини, а й іззовні.
А пенсіонери можуть бути спокійні. Пенсії вони, як завжди, отримуватимуть вчасно і в повному обсязі. Більше того, з 1 грудня 2016 року заплановано підвищення мінімальних пенсій на 10%, яке охопить близько 7 мільйонів пенсіонерів. Також ми шукаємо кошти для осучаснення пенсій. Тобто весь додатковий ресурс, який сьогодні дає економіка, уряд спрямовує на підвищення соціальних стандартів, у тому числі пенсій. І це не якась одноразова акція. Це системний підхід. А коли є система, буде й результат.
Ірина ПОЛІЩУК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олексій ЗАРУДНИЙ. Народився 1970 року в Москві. 2000-го закінчив Київський інститут туризму, економіки і права. З лютого 1996-го до вересня 2006-го працював у ПФУ начальником юридичного відділу, начальником юруправління, заступником голови правління.
У 2007—2008 роках — народний депутат України. Із грудня 2007-го по березень 2010 року обіймав посаду голови правління ПФУ. З грудня 2010-го по грудень 2014-го — голова ТОВ «Українська незалежна інноваційна консалтингова компанія», у серпні — грудні 2014 року очолював раду ГО «Новий соціальний вибір». Із грудня 2014 року обіймає посаду голови правління Пенсійного фонду України.
Ми в Google+