Перший офіційний візит до Румунії Президента Петра Порошенка було присвячено, як зазвичай за протоколом, широкому спектру двосторонніх відносин. Однак за умов агресивної поведінки Росії у Європі та чорноморському басейні наші країни просто змушені приділяти значно більше уваги безпековій складовій у регіоні, пропонуючи запровадити нові підходи до її вдосконалення.
Після особистої зустрічі Петро Порошенко та президент Румунії Клаус Йоганніс підписали протокол про оновлення українсько-румунської спільної президентської комісії та, що найцікавіше, — Угоду про співпрацю у сфері військових перевезень і Угоду про спільне патрулювання державного кордону. Остання зокрема сприятиме ефективнішій протидії корупції, контрабанді та нелегальній міграції. Загалом ці документи мають значно глибший зміст з огляду на дотримання національних інтересів двох країн.
«Ми засудили мілітаризацію Російською Федерацією окупованого Криму, обговорили нові підходи до співпраці у сфері безпеки в Чорноморському регіоні, які мають або замінити, або доповнити ті, що є. Бо БЛЕКСІФОР та документ про заходи зміцнення довіри і безпеки втратили ефективність внаслідок агресивних дій Росії», — розповів Петро Порошенко під час спільної з румунським колегою прес-конференції.
НАТО посилює позиції
Безпекова ситуація в Чорному морі кардинально змінилася. Вона потребує нових рішень і нових підходів. І Україна підтримує ініціативу Румунії щодо спільної флотилії в НАТО. Петро Порошенко наголосив на готовності приєднатися до неї після схвалення й підтримання Альянсом.
На переконання обох президентів, одним із рішень може стати створення флотилії під егідою НАТО, яка матиме на меті посилення присутності Альянсу та зміцнення безпеки в Чорному морі.
Крім того, глави двох держав висловили задоволення рішенням НАТО щодо проведення засідання Комісії Україна—НАТО на найвищому рівні в межах липневого саміту Альянсу у Варшаві. Там цю тему буде обговорено набагато змістовніше та грунтовніше.
У цьому контексті Петро Порошенко подякував Президентові Румунії та всьому румунському народу за підтримку суверенітету, незалежності і територіальної цілісності України, за принципову позицію щодо незаконної анексії й окупації Криму, дій Росії на Донбасі та практичну допомогу в контексті протидії військовій агресії РФ. Адже торік Румунія прийняла на лікування і реабілітацію 21 українського військовослужбовця Національної гвардії та працівника МВС, поранених під час відбиття агресії на Донбасі. Вдячні ми й за фінансовий і експертний внесок Румунії в роботу Трастового фонду НАТО з питань кібербезпеки. «Ми розглядаємо сьогодні це як одну з основних загроз, і ефективна координація протидії сприятиме посиленню безпеки», — цитує прес-служба Президента слова Петра Порошенка.
Цікава також ідея створення українсько-румунсько-болгарської бригади за зразком українсько-польсько-литовської, яка вже існує. Подібний крок лише зміцнить безпеку і довіру в регіоні й у всій Європі, переконаний глава нашої держави.
Оскільки обидві країни занепокоєні мілітаризацією півдня Європи, вони відкидають будь-які розмови про можливе часткове пом’якшення антиросійських санкцій ЄС в обмін на нібито так само часткове виконання Росією мінських домовленостей. Це загрожуватиме повною руйнацією системи міжнародних відносин та міжнародного права і спонукатиме Росію до розширення агресивних дій на Донбасі. Ось чому Клаус Йоганніс послідовно підтримує важливість повного й невідкладного виконання мінських домовленостей.
Важливість газової складової
Як сусідня держава Румунія безперечно зацікавлена в посиленні економічних відносин з Україною. «Ми маємо численні спільні інтереси, особливо у прикордонних регіонах, у сфері об’єднання енергетичних мереж. Бо Україна — важлива частина європейської енергетичної архітектури», — вважає Клаус Йоганніс.
Тому Україна запропонувала Румунії прискорити укладання угоди про будівництво інтерконекторів між ГТС обох країн для подальшого імпорту газу, завдяки чому Румунія стане черговою державою, звідки Україна зможе імпортувати блакитне паливо. І румунський президент підтримав таку ініціативу.
Румунській стороні запропоновано також використовувати потенціал українських газосховищ для зберігання газу, що підвищить енергетичну безпеку не лише України та Румунії, а й усього регіону, повідомляє УНІАН. Сподівається Петро Порошенко й на підписання у травні угоди про скасування плати за оформлення національних довгострокових віз для українців.
У програмі візиту Петра Порошенка — зустрічі з Прем’єр-міністром Румунії Дачіаном Чолошем, Головою Сенату Румунії Келіном Попеску-Терічану та Головою парламенту Румунії Валеріу Згонею, а також із Патріархом Румунської православної церкви.