Який може бути зв’язок між хвилями надвисокої частоти і підготовкою до посівної? Інакше кажучи — між відомою нам мікрохвильовою піччю, хоч і промисловою, і зерном, закладеним на зберігання? Звісно, йдеться не про кашу, зварену з цільних злаків. Аби зрештою отримати її на столі, слід спершу зібрати гідний врожай. І тут стане у пригоді мікрохвильова обробка посівного матеріалу.
За несприятливих природних умов, які склалися цього року через надмірну посуху, майбутній урожай можна не лише зберегти, а й суттєво примножити. Як це зробити, знають у Південній філії відділення промислової радіоелектроніки Міжнародної академії інформатизації при ООН, зокрема її президент Володимир Тучний, та на Державному підприємстві «Завод «Генератор», яке й забезпечує втілення нової технології за допомогою необхідного устаткування.
Так, установка «Паросток» дає змогу отримати, без перебільшення, унікальні результати. Насамперед — це підвищення врожайності зернових, зернобобових культур і багатьох овочів. У разі обробки НВЧ-хвилями немає потреби використовувати на елеваторах і полях отрутохімікати (обов’язкове протруєння), що надає екологічної чистоти і суттєво заощаджує кошти господарств. Адже на етапі зберігання зникають грибки й пліснява, а на ланах відпадає потреба у пестицидах.
За результатами численних дослідів, проведених практично з усіма сільгоспкультурами, вирощуваними в Україні, виявлено, що економічний ефект окупності установки завдяки приросту й відмови від передпосівного протруєння настає за чотири місяці, стільки само тримається й ефект обробки посівного матеріалу. При цьому прискорюється дозрівання, у рослин відчутно міцнішає коренева система, а самі посіви навіть візуально значно здоровіші.
Це підтверджено й висновками підрозділів Української академії аграрних наук НАНУ, зокрема Інститутом сільськогосподарської мікробіології, Інститутом цукрових буряків, Інститутом рису, Івано-Франківським, Волинським і Одеським інститутами агропромислового виробництва, а також Одеським державним аграрним університетом. Перелік авторитетних закладів не повний, та й результатами експериментальних досліджень, проведених у 1996—2012 роках, нехтувати якось не годиться. Вони красномовно свідчать про підвищення проростання і врожайності. Скажімо, озима м’яка пшениця дає приріст до 32%, озимий ячмінь — до 13%, гречка й горох — до 70% та 59% відповідно. А після зими виживає близько 450 тисяч більше парост?ків озимого жита, ячменю та вівса з гектара. Аналогічні дані отримано й з ділянок кількох сільгосппідприємств. Загалом достовірність досліджень підтверджено на 47 культурах та 146 сортах і гібридах.
Увесь позитив, здавалося б, лежить на поверхні. Справа лише за реалізацією. Але ситуація, на жаль, мало чим відрізняється від долі багатьох передових вітчизняних розробок. Брак інформації та державного фінансування заважає виробникам просувати прогресивні технології, а потенційним споживачам — придбавати й належно оцінювати те, завдяки чому вони можуть більше виробляти якісної та екологічно чистої продукції.
КОМПЕТЕНТНО
Володимир ТУЧНИЙ,
президент Південної філії відділення промислової радіоелектроніки
Міжнародної академії інформатизації при ООН:
— На всіх основних етапах вирощування польових культур це дає відчутний ефект. За допомогою мікрохвильової технології можна проводити передпосівне знезараження насіння, підвищувати його проростання, стійкість до морозів і посух, прискорювати вегетацію, сприяти швидшому дозріванню врожаю. А головне — значно його підвищувати.