Полтавець Микола Шапаренко з дитинства хотів стати зоотехніком. Тому що на Полтавщині ця професія престижна. І все життя йшов до своєї мети. Закінчив сільськогосподарські технікум, інститут. Потім працював на фермі в господарстві, на полтавському молоко- й решетилівському маслозаводах. Але повернутися в село й заснувати свою молочнотоварну ферму наважився тільки після того, як дізнався про урядову програму підтримки тваринництва, під яку надають істотні кошти.

І п’ятнадцять відсотків прибутку…

Поговорив із братом Олександром, який також має дві вищі сільськогосподарські освіти й певний досвід роботи в агровиробництві. І ось вони вже другий рік фермерують у рідному селі Полузір’я Новосанжарського району. Взяли в оренду землю, на якій порядкує Олександр і принагідно вирощує корми. А Микола зайнявся тим, до чого в нього лежить душа, — виробництвом молока. Придбав на заощаджені й позичені кошти для своєї ферми високоудійних голштинофризів у племінному господарстві Шишацького району. Ці кошти йому потім повернула держава через обласний та районний бюджети. У 2017 році в нього було 45 тільних телиць, які стали коровами, а тепер на його фермі майже 100 голів.

Вдалий старт за фінансової підтримки держави додав Шапаренкові упевненості. Він уже розширює ферму: придбав ще один сарай і хоче до вересня побудувати там доїльний зал і поставити на безприв’язне утримання 120 корів. А в майбутньому планує на базі своєї ферми збудувати маслоцех, а можливо, й ковбасний. З роботою таких цехів він ознайомився в одного фермера, який живе в Бахмачі на Чернігівщині й утримує тисячу корів. Цехи того господаря працюють раз на тиждень, а вироблену там продукцію переважно споживає місцеве населення.

— Бахмацькі ковбаси смачні й зовсім не містять хімічних продуктів та замінників жиру. Хочу такою самою продукцією годувати моїх земляків, — каже Микола Шапаренко і додає: — Порахував: прибутку від своїх цехів матиму не більш як 5%. Просто хочу, щоб наші люди жили довго й були здоровими.

Можливо, саме тому свою худобу він годує тільки натуральними кормами й зовсім не використовує преміксів.

Запитав його: як виходить, що більшість керівників сільгосппідприємств називають тваринництво збитковим, а він навпаки, вважає його прибутковим.

— Розумієте, — усміхнувся фермер-початківець, — українці таки унікальні. Вони щиро вважають, що коли не отримуєш 200% прибутку, то нічого й працювати. Наше тваринництво дає прибутку 10—15% обороту. Скажіть, хіба це поганий прибуток? Тваринництво — це ще й органічні добрива, які нині на вагу золота.

Реконструкція сараїв і будівництво доїльного залу потребуватимуть додаткових коштів. Тому фермер знову розраховує на державну дотацію й матеріальну підтримку місцевої, районної та обласної влади.

«Коли ми тільки починали, мені як депутатові райради надали з різних бюджетів приблизно 360 тисяч гривень за придбане племінне поголів’я. Ми отримали від держави кошти на медпрепарати. То, може, і в цьому році так буде».

Дотація зросте уп’ятеро

— Цьогоріч фермер Микола Шапаренко як юридична особа отримає до 1 червня від держави, згідно з відповідною урядовою програмою, дотацію в сумі 1800 гривень на кожну утримувану корову. Торік держава платила за кожну корову по 1500 гривень. Розмір державної допомоги для стимулювання розвитку тваринництва, нарощування поголів’я ВРХ збільшився, — повідомив заступник директора департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації Олег Палій.

За його словами, торік тільки на Полтавщині цією державною дотацією скористалися понад 100 юридичних осіб-підприємців. Це десятки мільйонів гривень. Також держава виплатила чималу суму коштів фізичним особам за утримування телят віком до 13 місяців — по 2,5 тисячі гривень за кожне теля. Цими коштами в області скористалися приблизно 5 тисяч осіб. А цього року сума дотації зросте ще у 3—5 разів.

Микола Шапаренко зможе розраховувати й на компенсацію за придбану вітчизняну сільськогосподарську техніку, якої він закупив, казав, чимало, тому що останнім часом вона не поступається закордонній, а в дечому й переважає. Це стосується техніки та обладнання, які випускають заводи Одеси й Дніпра. Державна програма передбачає компенсацію обсягом майже 40% суми, яку витрачено на придбання техніки. Це істотно. Завдяки державним дотаціям у фермера з’явилася можливість підвищити заробітну плату робітникам, яких там десятеро. Хоч він їх і так не зобиджає. Запевнив, що зарплата на фермі висока. Він виплачує лікарняні, найстаранніших коштом господарства оздоровлює у санаторії «Сосновий бір» у Зіньківському районі. Торік там побували троє робітників, четверо поїдуть туди цього року.

Єдина проблема, яку фермер-початківець самотужки не може розв’язати, — низька закупівельна ціна на молоко, яке він здає переробникам у Полтаву.

— Поки що все в мене виходить. Одна проблема — посезонне коливання ціни на молокопродукцію. Ми працюємо стабільно протягом усього року, щодня надоюємо одну й ту саму кількість молока. Тому хочеться, щоб наші партнери на це зважали й купували його в нас за фіксовану пристойну ціну незалежно від того, зима надворі чи весна. Бо вже молоко дешевшає. Ще того тижня за літр нам платили 9,5 гривні, сьогодня — 9. До літа молоко ще подешевшає. Тобто переробники диктують нам умови.

Микола Шапаренко сподівається, що з часом держава врегулює й це непросте питання. Якщо вона хоче, щоб у їхньому Новосанжарському районі працювали не дві ферми, як нині, а значно більше.

Попри проблему, він рішуче налаштований не тільки збільшувати кількість поголів’я, підвищувати продуктивність, а й створити завод з вирощування племінних телиць. Зауваживши: це справа непроста, але прибуткова.

ПРЯМА МОВА

Заступник директора
департаменту агропромислового розвитку
Полтавської ОДА
Олег ПАЛІЙ:

— ФГ «Лузір’я» Новосанжарського району — гарний приклад відтворення тваринництва в нашій області, яка останні десять років стабільно на першому місці в Україні за кількістю поголів’я ВРХ на сільськогосподарських підприємствах. На сьогодні там утримують 135 тисяч голів ВРХ, зокрема 62 тисячі корів і стільки само — в населення. А з реалізацією урядової програми підтримки тваринництва поголів’я на Полтавщині тільки збільшуватиметься.

Наша область перебуває у першій п’ятірці й за надоями. Нині середньодобовий удій в області становить 17 літрів молока від корови, а в господарстві Миколи Шапаренка — 24, 25 і до 30 літрів.

ДОВІДКА «УК»

Цього року на програми державної підтримки тваринництва буде спрямовано 3,5 мільярда гривень, з яких 1,4 мільярда — на розвиток скотарства для сільськогосподарських підприємств за утримання корів і для фізичних осіб за утримання молодняку ВРХ.

250 мільйонів гривень держава передбачила для здешевлення придбання племінного поголів’я, зокрема нетелей, корів.

Для залучення інвестицій у розвиток скотарства завдяки державній підтримці передбачено здешевлення будівництва або реконструкції тваринницьких ферм і комплексів і за власні кошти, і за кредитні. На це спрямують 1,8 мільярда гривень.