Вдале географічне розташування Миколаївщини надає великі переваги у розвитку транспортно-логістичного комплексу області. Серед них розгалужена транспортна система, до складу якої входять усі види наземного транспорту, а також морського, річкового, авіаційного та трубопровідного, існування судноплавних водних артерій. Особливість регіону — об’єднання кількох водних маршрутів — судноплавних шляхів у гирлах річок Дніпро та Південний Буг, які створюють Дніпро-Бузький басейн і вихід через Бузько-Дніпровсько-лиманський канал до Чорного моря. Усе це в комплексі — позитив для розвитку Миколаївського транспортного (інтермодального) вузла і надає можливість ефективно розвивати морегосподарський комплекс.
Екологічне добриво з річки
Ще років із двадцять тому Південним Бугом ходили пасажирські судна на підводних крилах, баржі, маломірні та інші судна. Нині на фарватері великої ріки зустрінеш хіба що рибальські човни. І річ не в тому, що відправлено в утиль «Ракети», а в замуленні та обмілінні річок.
Нині від Миколаєва до Вознесенська на Південному Бузі є ділянки, де глибина сягає лише 1,6 метра за мінімуму 2,9 метра. Вони створюють серйозні перепони для розвитку річкового транспортного сполучення, не дають сповна реалізувати можливості найдешевшого у світі виду перевезень, гальмують ініціативи бізнесу.
Та є сміливці, які наважуються за власний рахунок проводити днопоглиблювальні роботи та поліпшувати судноплавні умови на водному шляху Південним Бугом. Зацікавленість у реалізації такого проекту висловив один із великих зернотрейдерів — ТОВ СП «Нібулон». На нараді в Миколаївській облдержадміністрації представник компанії навів красномовні цифри. «Реалізація цього інвестпроекту дасть змогу в майбутньому значно розвинути економічний потенціал області, — зазначив Сергій Бесєдін. — Так, після проведення днопоглиблювальних робіт компанія «Нібулон» планує побудувати два нових термінали загальною вартістю близько 400 мільйонів гривень та створити відповідно 180 робочих місць. Крім того, підприємству потрібно замовити 20 нових самохідних суден, вартість яких приблизно 400 мільйонів гривень. Якщо додати ці дві суми, то виходить, що в найближчі кілька років інвестиції в регіон становитимуть майже 100 мільйонів доларів, буде створено нові робочі місця з високою заробітною платою».
Важливо й те, що гумус, який підійматимуть із дна річки, можна використовувати як природне екологічно чисте добриво. Голова облдержадміністрації Микола Круглов зазначив, що досвід та пропозиції компанії заслуговують на увагу і підкреслив: «Цього року Україна зібрала один із кращих врожаїв зернових культур — понад 50 мільйонів тонн. Точкою зростання економіки став саме АПК, тому Прем’єр-міністр України дав доручення щодо зменшення логістичних витрат на експорт наших товарів, зокрема зерна. Адже витрати на перевалку вантажу в кілька разів перевищують витрати на транспортування, що робить наші компанії менш конкурентоспроможними на світовому ринку. Тому ми маємо розуміти відповідальність, покладену на нас, із розчищення Південного Бугу і зробити все можливе, щоб річка запрацювала».
У ході обговорення проблеми вирішено опрацювати всі пропозиції та ініціативи і направити їх профільному міністерству. Тож один з логістичних проектів має стати реальністю.
Південний обхід
Наступний проект впирається у вічну проблему: дороги. Потрібно будувати як автомобільні, так і залізничні. У зв’язку з цим постала необхідність роз’єднання промислової та житлової зон Корабельного району Миколаєва за допомогою залізниці. У цьому місці відбувається постійне і нерегульоване закриття залізничного переїзду, що створює не тільки незручності для городян, а й стає перепоною для збільшення перевалки вантажів спеціалізованим портом «Ніка-Тера». Спеціалісти впевнені: поступове збільшення вантажних потоків через кілька років зробить залізничний переїзд фактично непроїзним для автотранспорту. Саме тому з ініціативи облдержадміністрації створено групу, яка вивчає та реалізує розробку проекту з робочою назвою «Південний обхід». Транспортний коридор буде створено за рахунок будівництва залізниці й паралельного прокладання автодороги з виходами неподалік залізничної станції Котлярове та на так звану Херсонську трасу автомобільної дороги М14.
Цей проект планують реалізувати в рамках державно-приватного партнерства, оскільки зацікавленість виявляє як держава, щоб прибрати транспорт за межі міста, так і приватний бізнес, розвиток якого прямо залежить від збільшення вантажних потоків та поліпшення схеми логістики. Орієнтовна вартість будівництва залізниці — в межах 220—250 мільйонів гривень, а автодороги близько — 600—700 мільйонів. Як повідомив перший заступник голови Миколаївської облдержадміністрації Геннадій Ніколенко, нині «Ніка-Тера» починає розробку проектно-кошторисної документації, після чого буде надано кошти на її реалізацію. Адже шляхопровід важливий не тільки для збільшення перевалки вантажів спеціалізованим портом, а й для поліпшення екологічної ситуації в Миколаєві.
Також важлива проблема, яка щороку набуває соціального значення, — скупчення великогабаритного транспорту на вулицях Миколаєва. Тому вже розроблено проект постанови Кабінету Міністрів про затвердження державної цільової економічної програми спорудження майданчиків для великогабаритного транспорту навколо міст та інших населених пунктів.
До проекту постанови за пропозицією Миколаївської облдержадміністрації ввійшли п’ять пунктів відстою великогабаритного транспорту на всіх основних транспортних шляхах поблизу обласного центру. Прогнозована кількість великогабаритного транспорту, що одночасно зможе перебувати на цих майданчиках, — понад 1300. Розрахункова вартість проекту — близько 212 мільйонів гривень. Строк реалізації — два роки, а 60% робіт слід виконати 2014-го, а решту — 2015-го.
Лише інвестиції
І ще один ключовий проект державного значення, про який уже неодноразово писав «Урядовий кур’єр», — будівництво мостового переходу через Південний Буг за рахунок японських інвестицій. Ця ідея також виникла років із двадцять тому, але постійно гальмувалася. Насправді під час її реалізації було б досягнуто багато позитивних результатів для міста та його жителів. Головне — виведення транзитного транспорту за межі міста і поліпшення екологічного стану навколишнього середовища Миколаєва та прилеглих районів. Також завдяки мостовому переходу підвищиться ефективність перевезень між морськими портами Одеської та Миколаївської областей та країнами СНД і Євросоюзу, примножиться інвестиційна привабливість усього південного регіону.
У будівництві мостового переходу зроблено перший за роки незалежності дієвий крок державного рівня. Кабмін затвердив техніко-економічне об∂рунтування його будівництва, про що видав відповідну постанову. А після того, як цей проект підтримав Президент, питання остаточно зрушилось з мертвої точки.
Новим імпульсом у його просуванні став перший приїзд до області Надзвичайного і Повноважного посла Японії в Україні Тоічі Саката. Пан посол оглянув територію будівництва об’їзного мосту і виявив кілька проблем. Представників японської сторони найбільше цікавили лише два питання: ставлення жителів міста і області до реалізації проекту та екологічна складова будівництва мостового переходу.
Відповідаючи на запитання представників Японії, Г. Ніколенко зазначив, що жителі Миколаївщини з нетерпінням чекають на початок реалізації цього важливого транспортно-логістичного, соціального та екологічного проекту. До того ж, будівництво нового мостового переходу аж ніяк не вплине на екосистему Південного Бугу та не створить додаткових обмежень для судноплавства. Зі свого боку Тоічі Саката пояснив: «Наша держава зацікавлена в тому, щоб популяризувати японські технології у світі. Ми пропонуємо значні пільги та переваги в наданні кредиту, якщо в реалізації проекту задіяні наші технології. Японці дуже цінують своє, вони пишаються своїми досягненнями та здобутками. Тож ми хочемо будувати такий міст, щоб за нього не було соромно».
Під час переговорів обидві сторони дійшли висновку, що нашим державам потрібно розвивати партнерство у різних сферах. На думку Тіочі Саката, цей проект стане трампліном в японсько-українських відносинах та у співпраці з Миколаївською областю.
Тож існують три проекти, три реальні задуми. Їхня реалізація дасть змогу, як того вимагає глава держави, відновити логістичні схеми і транспортні шляхи, створити нові транспортні коридори державного та міжнародного значення.