На високій і неповторній творчій ноті завершив черговий 88-й сезон колектив Сумського національного академічного театру ім. М.С. Щепкіна. Про підсумки, сьогодення і плани кореспондентові «Урядового кур’єра» розповідає генеральний директор — художній керівник театру Микола ЮДІН.
— Миколо Михайловичу, певно, не помилюся, коли головною подією минулого театрального сезону назву надання театру високого і відповідального статусу національного.
— Не помилитеся, бо так насправді. До цього колектив ішов, без перебільшення, всі 88 сезонів. Останнє десятиріччя працював надзвичайно інтенсивно, творчо і наполегливо. Нині статус національного зобов’язує високо тримати творчу планку, орієнтуючись на європейські та світові театральні стандарти.
— Які особливості виокремлюють сумський театр серед інших?
— Кожен театральний колектив особливий і неповторний. Що стосується нашого, то варто акцентувати на його високій мобільності, винятковій працездатності, постійному творчому пошуку, прагненні сьогодні працювати краще, ніж учора, а завтра краще, ніж сьогодні.
Наведу такі знакові показники: упродовж минулого сезону ми запропонували глядачеві десять(!) прем’єрних показів і взяли участь у десяти різножанрових міжнародних та всеукраїнських мистецьких фестивалях. Тричі вимушені були йти на канікули і призупиняти не тільки міжнародну творчу співпрацю, а й різко змінювати свої плани в Україні.
Однак навіть у таких умовах зберегли тісний контакт із глядачем, використовуючи формат онлайн-трансляцій. Від початку карантинного періоду підготували і показали 250 вистав та концертів через інтернет, не розгубивши глядача, надаючи йому змогу перебувати у просторі театрального мистецтва. Крім того, підготували і показали 315 вистав і концертних програм.
Маємо цікаву кадрову особливість. Задля оптимального добору на вакантну посаду режисера запровадили конкурсний підхід: претенденти повинні довести право обіймати посаду своїми роботами, які вони створюють безпосередньо у нашому театрі з використанням всього наявного потенціалу.
До втілення творчих задумів минулого сезону залучали талановитих українських митців.
Свої авторські роботи вже презентували Юрій Смирнов («Чудернацькі пригоди Бурсака»), Антон Меженін («Афінські вечори»), Дмитро Демков («Королева краси») та інші. Ця практика довела ефективність, її буде продовжено. Такий підхід органічно синхронізується зі стратегією щодо певної репертуарної різнобарвності. Запрошуємо до співпраці відомих закордонних режисерів (і цей курс незмінний), які додають творчої різноманітності. Серед них Раду Гілаш (Румунія), Лінас Зайкаускас (Литва), Джек Кловер (Велика Британія).
— Розкажіть детальніше про ваші прем’єри та участь у фестивалях. Чи є масштабні новинки, які зацікавили широке глядацьке коло?
— Так, кожна прем’єра має особливості й переваги. Але з-поміж них варто виокремити новітній творчий формат — театральний серіал «Розрада Апокаліпсисом», поставлений за мотивами книжок білоруської письменниці лауреатки Нобелівської премії Світлани Алексієвич. Він не має аналогів не лише у національному, а й світовому театральному процесі. Це гідний внесок щепкінців у культурно-інтелектуальну скарбницю міжнародного гуманітарного простору. До речі, це режисерська робота Лінаса Зайкаускаса. Ще одна оригінальна його вистава «Гедда Габлер» стала зразком досконалості акторської й режисерської майстерності.
Чудово сприйняли глядачі виставу «Боїнг-Боїнг» (М. Камолетті) Владислава Калініченка, який зарекомендував себе як багатогранний талановитий актор і високопрофесійний режисер.
Крім Великої зали, у нас кілька майданчиків, так званих робочих зон: Мала сцена, Концертна зала, «Парапет», «Балкон». І в цьому велика заслуга заслуженої артистки України Олени Зарицької, яка як режисер неперевершено поставила «Нелегалку» (Анатолій Крим) на Малій сцені.
І хоча сцена мала, успіх вистави був грандіозним.
Понад 20 вистав — і всі аншлагові. Щодо концертної зали, де відбувається улюблені глядачем мистецькі заходи та різножанрові концерти, то цього сезону вона отримала почесне найменування й офіційний статус — Концертна зала імені Анатолія Кірноза. Заслужений працівник культури України Анатолій Кірноз, світлої пам’яті, був першим диригентом, який став там до диригентського пульту.
Один з яскравих здобутків — балетний спектакль, створений на базі власної хореографічної школи. Маю на увазі «Панночку та Хулігана» за мотивами твору В. Маяковського на музику Д. Шостаковича (балетмейстер-постановник Віктор Байстрюченко). Неповторну атмосферу музичних шедеврів Шостаковича блискуче відтворив двічі лауреат гран-прі всеукраїнських мистецьких конкурсів оркестр театру під керівництвом головного диригента заслуженого працівника культури України Віталія Таміліна. У задумах — подальший розвиток балетного жанру, зокрема постановка балету «Дафніс і Хлоя» та інших.
А ще серед цікавих мистецьких заходів — концерт із нагоди 70-річчя із дня народження заслуженого артиста Леоніда Матвієнка, велика концертна програма з нагоди 25-річчя ухвалення Конституції України, кілька гран-прі. Зокрема на Всеукраїнському фестивалі сучасної української пісні «Пісенний вернісаж — 2021», де своїми голосами глядачів і журі підкорили артисти Тетяна Ластовецька і Максим Шолох. Отже, ми розвиваємо всі види і напрями театрального мистецтва.
Слід згадати і виставу «Пер Гюнт», хоч прем’єра відбулась у попередні сезони, у грудні 2020 року цю роботу з неповторним Владиславом Писаревим у головній ролі на Всеукраїнському театральному фестивалі GRA визнано кращою.
— З-поміж недавніх новинок — вистава «Королева краси» за твором британського драматурга ірландського походження Мартіна МакДонаха.
— Це широко знаний і популярний драматург зі світовим ім’ям, твір якого на нашій сцені втілив молодий режисер Дмитро Демков, відомий в Україні багатьма творчими проєктами. Вистава має оригінальну сценографію, непросту сюжетну лінію, транслює до глядацької зали складний театральний код, який буде цікаво досліджувати глядачеві. Можливо, не усі сприймуть.
и недарма обговорювали її після допрем’єрного показу у клубі «Театральне коло». Ця сучасна робота європейського формату зацікавить і молодих, і дорослих шанувальників театру.
Стосовно інших театральних новинок, то здійснилася моя багаторічна мрія як директора, і відтепер у нас є справжній спортивний куточок. І хай там поки що лише три спортивні снаряди, але митцям, як і всім працівникам театру, надано більше можливостей перебувати у відповідній фізичній формі.
— Чим запам’яталося закриття театрального сезону і які найближчі плани?
— Попереду — коротка пауза, яку наповнимо новими задумами, ідеями й конкретною роботою.
А сезон закрили виставами «Хто винен?» та «Чудернацькі пригоди Бурсака». Перед початком першої за твором І. Карпенка-Карого тепло і сердечно привітали з 85-м днем народження нашого блискучого актора народного артиста Миколу Ластовецького, який у ролі свата виходив до глядачів не менш як 50 разів. Ось відданість улюбленій справі, яку щедро поціновують численні прихильники його таланту. Він віддав сцені 66 років, зокрема 56 — нашому. І хтозна, якби не було таких лицарів сцени, то чи міг би тепер наш театр мати горде звання національного академічного. Саме такі театральні діаманти слугують зразком для нинішніх сумських служителів Мельпомени. А якщо є такі приклади, то майбутнє щепкінців надійне, світле і перспективне.
ДОСЬЄ «УК»
Микола ЮДІН. Народився 1954 року в місті Путивль на Сумщині. Закінчив Харківський державний інститут культури. Трудову діяльність розпочав директором сільського будинку культури, працював викладачем, обіймав відповідальні посади, зокрема, очолював управління культури Сумської ОДА, обласний науково-методичний центр культури і мистецтв. З 2010-го — на чолі театрального колективу.
Заслужений діяч мистецтв, член кількох творчих спілок, лауреат міжнародних та всеукраїнських мистецьких конкурсів і фестивалів.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+