Академік Академії
економічних наук України,
заслужений працівник
соціальної сфери
Микола ШАПОВАЛ
Нині, коли в більшості країн земної кулі людей діймає криза, кожен працюючий громадянин хотів би, аби його заробітна плата не так швидко танула в гаманці, а все ж зростала. Вітчизняні науковці впевнені, що такі можливості в Україні є як щодо збільшення заробітної плати в реальному секторі економіки, так і в бюджетній сфері. Безумовно, йдеться і про позитивні зміни у пенсійному забезпеченні. Про це «УК» розповів академік Академії економічних наук України, заслужений працівник соціальної сфери Микола ШАПОВАЛ.
— Миколо Сергійовичу, які передумови існують для підвищення заробітної плати та пенсій в Україні?
— Почну з того, що Президент Віктор Янукович на початку 2013-го зазначив, що цього року зокрема ми повинні зосередитися на подальшому підвищенні інвестиційної привабливості української економіки, розвитку внутрішнього ринку, посиленні конкурентоспроможності ключових галузей реального сектору економіки, на аграрній реформі тощо. Ці питання, за його словами, стануть частиною Національного плану дій в найкоротший термін.
Мені імпонує питання щодо розвитку внутрішнього ринку. Але як його можна розвивати за такої низької платоспроможності населення щодо попиту на продукцію вітчизняного виробника?
Усі ми добре пам’ятаємо 2000 рік, коли працюючим та пенсіонерам було повністю погашено заборгованість із заробітної плати та пенсій. І якщо до цього року спостерігалось падіння виробництва, то в 2000-му воно вперше почало зростати. А чому? Тому що збільшився попит на вітчизняну продукцію. А якщо збільшився попит, збільшилась і пропозиція. Це аксіома економічного розвитку. Тож збільшується чисельність зайнятих у реальному секторі економіки та зменшується безробіття.
— І все-таки повернімось до запитання про передумови підвищення заробітної плати та пенсій. Звідки візьмуться фінанси?
— Де взяти кошти на зарплати й пенсії? Поясню. В Україні існує так званий податок на додану вартість. На нинішній рік він з вироблених товарів (робіт, послуг) в Україні та товарів, за які податок сплачують юридичні особи під час здійснення ними операцій з постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м’яса, м’ясопродуктів, іншої продукції, переробки тварин (шкур, субпродуктів, м’ясо-кісткового борошна) становить 101,3 мільярда гривень, з якого необхідно відшкодувати грошовими коштами 59,5 мільярда гривень. Крім цього податку, в нас існує також податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів у сумі 112,8 мільярда гривень. Пропонується останній податок залишити незмінним, а перший в розмірі 101,3 мільярда гривень ліквідувати та розподілити на заробітні плати, пенсії та соціальні допомоги малозабезпеченим сім’ям.
— Як це зробити?
— Постараюсь на макрорівні пояснити на конкретних розрахунках. Згідно з чинними нормативами, в реальному секторі економіки із 101,3 мільярда гривень до Пенсійного фонду має надійти 34,4 мільярда гривень, до бюджету як прибутковий податок — 16,2 мільярда гривень і на зарплату залишиться 50,7 мільярда гривень.
У бюджетній сфері із 16,2 мільярда гривень прибуткового податку, який має надійти до бюджету, до Пенсійного фонду відповідно відійде 5,5 мільярда гривень, до бюджету як прибутковий податок — 2,3 мільярда гривень і на зарплату залишиться 8,4 мільярда гривень.
— А чи не спричинить це злету інфляції та зростання цін?
— Вважаю, що ні. Щомісячне додаткове зростання в реальному секторі економіки у 2013 році заробітної плати на 4,23 мільярда гривень, а у бюджетній сфері всього на 0,7 мільярда гривень не спричинить інфляції. Доказом цього може слугувати щомісячне зростання доходів населення у 2011 році на 7,6 мільярда гривень за річної інфляції 4,6%, а за шість місяців 2012-го — відповідно 7,14 мільярда гривень. Причому в 2012 році спостерігалась не інфляція, а дефляція 0,2%.
Ринкові ціни виробників продукції також не зростуть, тому що йдеться про зміну структури цін випуску товарів і послуг, а саме: сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) перерозподіляється на заробітну плату та збори і прибутковий податок.
— Чи вплине такий захід на бездефіцитність Пенсійного фонду?
— Так, безумовно. Цього року із зведеного бюджету до Пенсійного фонду передбачено спрямувати 85,5 мільярда гривень, зокрема на погашення дефіциту Пенсійного фонду тільки за рахунок страхових внесків 26,7 мільярда гривень. З наведених розрахунків до Пенсійного фонду за рахунок перерозподілу податку на додану вартість має надійти 39,9 мільярда гривень страхових внесків, що повністю ліквідує дефіцит Пенсійного фонду, а 13,2 мільярда гривень, що мають залишитися, можна спрямувати на підвищення соціальних стандартів малозабезпечених сімей, підвищення стипендій студентам тощо.
Тут слід звернути особливу увагу і на те, що зникне бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами в сумі 59,5 мільярда гривень. За такого розкладу для розвитку економіки буде збережено 39,9 мільярда гривень бюджетних коштів.
Валентина КОКІНА,
«Урядовий кур’єр»