Оприлюднене днями чергове дослідження  Світового банку Doing Business, в якому Україна піднялася на 28 позицій, засвідчило, що реформи, започатковані три роки тому, дають позитивний результат. Значне просування сходинками рейтингу також має стати позитивним сигналом для європейських партнерів у розрізі Вільнюського саміту. Адже Угода про асоціацію — це не лише політичні, а й економічні зобов’язання, які, виходячи з оцінок експертів Світового банку, ми виконуємо.

«Прогрес України — це не самооцінка, а оцінка об’єктивних спостерігачів. Одразу хочу наголосити, що підвищення рейтингу не є для уряду самоціллю. Перетворення, які ми здійснюємо останні три роки, покликані модернізувати життя країни, зробити Україну більш конкурентною, а життя людей — більш якісним. Це мета нашої економічної політики. І з огляду на таку логіку ми краще, ніж будь-хто, усвідомлюємо, що зробити треба ще дуже багато, і зупинятися на шляху перетворень ми не маємо права», — заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров.

Задіяти головний ресурс

За словами глави уряду, попри істотний і динамічний прогрес за деякими напрямами залишаються сфери, де перетворення поки що «пробуксовують». Так, останнє дослідження зафіксувало на 18% більше реформ у країнах, які досліджувалися, ніж торік. Унаслідок такої порівняльної бази в окремих сферах відбувається лише збереження позицій України.

«Йдеться про отримання доступу до електричної мережі, де Україна посідає не кращі місця, захист інвесторів, а також процедури міжнародної торгівлі, сфера банкрутства. В будь-якому разі, це — серйозний сигнал для нас щодо того, яким сферам треба приділити особливу увагу», — зауважив глава уряду.

Погіршення позицій у цих сферах можна пояснити особливостями методології складання рейтингів, проте, як завив Прем’єр, в Україні справді залишаються проблеми з монополізацією регіональних енергоринків і свавіллям енергорозподільчих компаній, з безумовним захистом прав інвесторів, з корупцією і некомпетентністю чиновників: «Ці проблеми треба продовжувати усувати. Рішуче усувати».

Також Микола Азаров звернув увагу керівників державних і місцевих органів влади на те, що в Україні досі повністю не задіяний один із головних ресурсів економічного розвитку. «Це — довіра інвесторів. Отримайте довіру інвестора — і країна отримає економічний прогрес. Тому ми зобов’язані продовжити дерегуляцію і створення найбільш сприятливого інвестиційного клімату в державі. Це обов’язково (як ми переконалися, навіть у короткостроковій перспективі) скоротить поле для корупції, свавілля в економічних відносинах і водночас вивільнить енергію підприємливих, успішних учасників ринку», — впевнений Прем’єр.

Практична робота у цих напрямах має зосередитися на створенні законопроектів, що ефективно захищатимуть право власності. «Україна має бути визнана як країна, в якій навіть помислити відібрати чужу власність буде неможливо ні за яких умов. Переступити через чиєсь право власності має бути так само неможливо, як довільно змінити Конституцію держави. Посягнути на чужу власність має бути так само небезпечно, як стрибати без парашута», — заявив Микола Азаров.

Ще один напрям — розробка законодавчої бази та практики вільного та рівного доступу до кредитних, енергетичних, матеріальних та інших ресурсів. Крім того, необхідно продовжити вдосконалення податкових, митних, дозвільних процедур і ліцензування. Прем’єр підкреслив, що вся регуляторна система повинна стати виключно ризикоорієнтованою. «Будь-які перевірки і дозвільні обмеження мають бути на 200% об∂рунтовані і виправдані. А помилки контролюючих органів — безумовно і жорстко покарані, щоб не кортіло довільно обмежувати економічні свободи», — сказав глава уряду.

У зв’язку з цим він поставив вимогу до Міністерства економічного розвитку та торгівлі, Міністерства доходів і зборів, Міністерства внутрішніх справ, Держпідприємництва системно і постійно працювати в цьому напрямі.

Україна та Європа вже мають вдалі приклади спільних інвестиційних  проектів. Фото з сайту eurocar.com

Цифрова інтеграція

Окрему увагу Микола Азаров приділив питанню подальшого розвитку галузі інформаційних технологій. Він нагадав, що на одному з останніх засідань Європейської Ради визнано нагальну необхідність створення комплексного єдиного цифрового і телекомунікаційного ринку Європейського Союзу та наголошено на важливості інвестування в цифрову економіку, у впровадження новітніх технологій та відповідну інфраструктуру.

«Чому я привертаю до цього увагу? По-перше, тому що робота на ринку цифрових технологій ЄС, який динамічно модернізується — це вже не мрія, а найближча перспектива для українських компаній. По-друге, тому що українська IT-галузь уже зараз має певні лідерські позиції у світі. По-третє, тому що, можливо, ми випереджаємо країни Євросоюзу щодо створення стимулюючого режиму для галузі цифрових технологій. Треба усвідомити, що лідерство — це не даність, а постійна робота на випередження», — сказав Прем’єр.

На його переконання, успіх окремих українських компаній і проектів в ІТ-галузі нині легко поглинається консолідованим європейським ринком. Тож настав час розпочати роботу над створенням української ринкової платформи цифрової індустрії, яка об’єднає унікальні товарні пропозиції вітчизняних виробників, перспективні розробки, конкурентні ідеї, найкращі практики менеджменту цифрових технологій.

«Доручаю Мінекономрозвитку та Держінформнауки із залученням учасників ринку IT-технологій розпочати розробку стратегічного проекту інтеграції у ринок цифрових технологій Європейського Союзу і подати його на розгляд уряду вже до кінця цього року», — поставив завдання Прем’єр.

ЩО РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСIДАННI УРЯДУ

♦ Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» (щодо повноважень з прийняття рішення про передачу нерухомого майна з державної у комунальну власність для подальшого розміщення дошкільних навчальних закладів) (проект Закону);

♦ Про призначення стипендій Президента України переможцям ІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (проект указу Президента);

♦ Про призначення грантів Президента України для обдарованої молоді на 2014 рік (проект розпорядження Президента);

♦ Про затвердження Порядку та умов надання у 2013 році субвенції з державного бюджету міському бюджету м. Дніпропетровська на завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську (постанова Кабінету Міністрів);

♦ Про затвердження скоригованого проекту «Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» по вул. Чорновола, 28/1 у Шевченківському районі м. Києва» (розпорядження уряду).