ВІДВЕРТО

Учора Прем’єр-міністр Микола Азаров поспілкувався з журналістами національних, регіональних і закордонних мас-медіа 

Юрій МЕДУНИЦЯ,
Вадим ПРОЦИШИН,
«Урядовий кур’єр»

Одразу й не пригадаєш, коли Клуб Кабінету Міністрів востаннє ставав місцем зібрання такої кількості журналістів. Як перед входом, так і в залі, переоблаштованій на кшталт театрального партеру. Тут усе було зроблено для зручності репортерської роботи. По-перше, вдало розташоване на помірному підвищенні місце глави уряду; по-друге, величезний плазмовий екран за його спиною і кілька трохи менших безпосередньо у залі виключали можливість пропустити повз вуха й очі навіть дещицю інформації; по-третє, два мікрофони, на наш погляд, цілковито задовольнили потреби учасників зібрання. Хоча черг до них уникнути все ж не вдалося.

До слова, роль журналіста могли приміряти на себе й користувачі соціальної мережі Фейсбук. Їм було надано змогу практично на рівних з медійниками брати участь у цьому процесі, про що перед початком прес-конференції оголосив прес-секретар Прем’єра Віталій Лук’яненко.

Клуб Кабінету Міністрів давно не бачив такої кількості журналістів. Фото Володимира ЗАЇКИ

Як не відстати від життя

Розпочав Микола Азаров жваво і намагався до кінця спілкування не випускати із рук важелів керування ситуацією, що йому, власне, й вдалося. Але від того розмова не замулилася в руслі офіціозу, а потекла легко й невимушено, від чого виграли не лише її учасники, а й телеглядачі, які спостерігали за подіями у прямому ефірі.

Регіональних журналістів Прем’єр був особливо радий бачити, адже нагода спілкування з ними випадає нечасто: востаннє у великому масштабі це відбулося тут таки більш ніж рік тому, а на місцях — лише під час робочих поїздок. До речі, він одразу поцікавився, чи є в залі представники Кіровоградщини? Отримавши ствердну відповідь, Микола Азаров пригадав реконструкцію Кіровоградського обласного академічного музично-драматичного театру імені Марка Кропивницького. Адже саме після звернення тамтешніх журналістів місто отримало відновлене приміщення осередку культури «Це приклад того, що спілкування з журналістами допомагає вирішувати питання», — зробив своєрідний, але приємний гостям уклін у їхній бік глава уряду.

Тримати руку на пульсі як державних, так і дрібних, але від того не менш важливих для людей проблем допомагає Миколі Азарову і щотижневе спілкування з громадянами у Фейсбуці. Попри гостроту багатьох звернень, такий зворотній зв'язок дає змогу не відставати від життя, завжди бути в курсі справ і приймати вірні рішення для виправлення ситуації, навіть подавати приклад місцевій владі, як треба розв’язувати проблеми у межах своєї компетенції.

Одна сота від планів

Користуючись алегоричними прийомами, Прем’єр-міністр вдало порівняв економічну ситуацію у світі за три останні роки з розбурханим морем, яке жодної хвилини не знало штилю. Керувати судном за таких умов неймовірно складно. А розбалансованість і структурні диспропорції всередині країни лише додають головного болю.

Скорочення на третину частки машинобудування, переробної промисловості, сільськогосподарського виробництва і збільшення втричі частки торгових операцій у структурі ВВП призвели до фактичної деіндустріалізації України. «Криза кризою, а куди ж далі рухатися?», — резонно звернувся до зали Микола Азаров. Вихід він убачає у зростанні складових ВВП, які матимуть високу додану вартість.

На це, власне, й спрямовано Програму активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки. Уряд завершив роботу над нею, тож буквально найближчими днями Прем’єр пообіцяв підписати відповідну й доопрацьовану постанову Кабміну. «Це, по суті, програма нової індустріалізації країни. Це крупна, серйозна програма, яка передбачає залучення у процеси модернізації країни майже 400 мільярдів гривень інвестиційних ресурсів», — поділився величними планами Микола Азаров.

Кошти планується залучати як із державного бюджету, так і з приватних джерел під урядові гарантії. Наразі йдеться про 50 мільярдів гривень, які слід освоїти протягом двох років. Утім, перші ластівки структурної модернізації з’явилися раніше. Микола Азаров оприлюднив цілий перелік об’єктів реального сектора, пуск яких, зокрема, позитивно вплинув на наповнення бюджетів усіх рівнів.

Відновлення роботи суднобудівних заводів, введення в експлуатацію нових газокомпресорних станцій (для збільшення власного видобутку), зернових терміналів на Дніпрі (поступове відновлення річки як основної водної транспортної артерії країни), прискорення реалізації проекту «Циклон-4», завершення випробування вітчизняного швидкісного електропотяга — ось далеко не повний перелік зробленого.

А попереду — більше, зокрема реанімація сільськогосподарського машинобудування, без чого реалізувати амбітні плани буде просто неможливо. Спільне виробництво на наших потужностях 400 одиниць зернозбиральних комбайнів і півтори тисячі тракторів є лише першим кроком. Нове дихання у вигляді впровадження сучасного технологічного обладнання, за словами Миколи Азарова, отримають Херсонський машинобудівний завод і Кіровоградський завод «Червона Зірка». Так, після завершення випробувань розпочато серійне виробництво нових комбайнів «Скіф».

Окремими словами глава уряду згадав зведення і реконструкцію 153 тваринницьких комплексів, овочесховищ потужністю майже 1,5 мільйона тонн, 5 тепличних комплексів тощо. Для більшої наочності всі цифрові показники, наведені Прем’єром, супроводжувалися показом слайдів з інфографікою. «Я розповів, можливо, про одну соту частину запланованого Програмою», — окреслив масштаб перетворень глава уряду. А загальним її завданням є спрямування зусиль на модернізацію економіки, створення нового технологічного укладу в державі.

Суверенітетом не торгуємо

Відтепер слід подбати про те, яким чином розподілити поки що обмежені ресурси. Принципи Миколи Азарова полягають не в тому, аби розкидатися ними, а концентрувати кошти й можливості на конкретних і пріоритетних напрямках. «Є змога — будуємо», — коротко сформулював свою позицію Микола Азаров. Інші варіанти, як засвідчує практика, призводять до затягування й здорожчання проектів.

Це, зокрема, стосується будівництва мостів через Дніпро, які потрібні не лише в Черкасах чи Кременчуці. Цьогорічними пріоритетами Прем’єр назвав мости у Запоріжжі та Києві, а саме — Подільський мостовий перехід. Вартість робіт становить там відповідно 2 і 14 мільярдів гривень. Це серйозні кошти, тому справу неодмінно слід довести до логічного завершення.

«А вже наступного року подумаємо над тим, як реалізувати ті об’єкти, про які ви говорите, — відповів Микола Азаров на запитання журналістки з Черкас. — Я не належу до тих людей, які щось обіцяють і не виконують».

Цікавили пресу й перспективи співпраці України з Митним союзом Росії, Білорусі та Казахстану. За словами глави уряду, наша позиція полягає в наданні Україні статусу спостерігача з правом дорадчого голосу. Така форма виключає участь в ухваленні рішень, але дає змогу знати про них заздалегідь. Тобто зберігається суверенітет і можливість впливу на хід обговорення.

«Оскільки ми не є членами Митного союзу, то на жодні пов’язані з цим пільги і преференції не орієнтовані, але ми домовляємося й про те, що жодні дискримінаційні заходи між нашими країнами не реалізовуються», — уточнив позицію української сторони Микола Азаров.

При цьому він наголосив, що партнерство з країнами Митного союзу є для України питанням виживання. Бо товарообіг лише з Росією сягає 65 мільярдів доларів, тоді як показник на європейському напрямку становить близько 50 мільярдів.

«Це означає, що наша держава постійно працюватиме з урядами країн-учасниць Митного союзу, — підкреслив Микола Азаров. — Але який би механізм прийняття рішень не був, ми не підемо на ті рішення, які нам не вигідні. Тому нам завжди треба домовлятися про консенсус».

Де третій?

Ще одним питанням, яке певним чином торкнулося співпраці з Росією, стосувалося перспективи створення тристороннього газового консорціуму з управління українською газотранспортною системою, де третьою стороною має стати Євросоюз. Микола Азаров зазначив, що Україна та Росія в принципі готові до створення консорціуму, а от третя сторона, а саме ЄС, чомусь зволікає. При цьому Прем’єр-міністр зауважив, що ця тема протягом більш ніж трьох років неодноразово підіймалася під час зустрічей найвищого керівництва нашої держави та ЄС, проте європейська сторона досі не може визначитися. «Ми підійшли до точки, коли треба приймати рішення», — висловив свою позицію глава уряду.

Він також розповів, чому з початку року зменшилися обсяги платежів за імпортований природний газ. Причина, насправді, на поверхні — цьогорічна зима була м’якшою, наприклад, за минулу, і тому була можливість зменшити споживання блакитного палива. А з урахуванням запасів палива у газосховищах (восени було закачано газу з перспективою холодної зими), є можливість економити й надалі.

Мито — не варіант

У контексті розвитку нафтогазового комплексу Миколу Азарова запитали й про перспективи роботи українських нафтопереробних заводів з огляду на те, що не всі підприємства забезпечені сировиною. Прем’єр-міністр зазначив, що нині в Україну дешевше завозити світлі нафтопродукти, аніж нафту для переробки. З одного боку це зумовлено високим митом, яке Росія встановила при вивезенні своє нафти, а також високими цінами на сировину на світових ринках. У цьому контексті глава уряду заявив, що будуть проведені переговори про оптимізацію ціни на імпортовану нафту, адже Росія мито не зменшить.

З іншого боку, зауважив Микола Азаров, всі українські НПЗ приватизовані, однак їх господарі, здебільшого, не вкладають гроші в модернізацію підприємств. Звідси й низька якість виробленого пального, і занадто великі обсяги відходів, а отже низькорентабельний кінцевий продукт.

Прем’єр-міністр зазначив, що деякі власники НПЗ висунули пропозицію про встановлення мита на ввезення до Україні світлих нафтопродуктів, проте уряд цю ідею відхилив. За словами Миколи Азарова, вартість пального є складовою більшості життєво необхідних товарів, і в разі встановлення мита на імпортований бензин, вони теж подорожчають. А це болюче вдарить по населенню. Тож глава уряду закликав вкладати кошти у модернізацію і нові технології, та у підсумку виробляти рентабельний бензин.

Подолати «депресію»

У цьому напрямку держава допоможе, адже модернізація виробництва є основою програми імпортозаміщення. Зокрема, держава допомагатиме підприємствам різних галузей, наприклад, пільговими кредитами на закупівлю сучасних технологій для виробництва. Кінцева мета програми — якісні та дешевші за іноземні аналоги вітчизняні товари та продукція мають витиснути з внутрішнього ринку імпорт.

До того ж, за словами Миколи Азарова, імпортозаміщення є складовою програми активізації економічного розвитку, згідно з якою, зокрема, планується будівництво нових підприємств та запуск нових виробництв по всій країні. Передусім наголос робитиметься на так званих депресивних територіях, де є робоча сила, але немає бюджетоутворюючої бази. Таке запевнення Прем’єр-міністр дав, відповідаючи на запитання луганського журналіста про ситуацію з підтримкою районів області, де свого часу масово позакривалися шахти.

Не захват, а констатація

Запитували главу уряду не лише журналісти, а й користувачі Фейсбуку. Одне із запитань стосувалося ажіотажу, створеного навколо ліцензування імпортних ліків. Микола Азаров констатував, що дефіциту ліків немає, а хвиля критики погасла. Говорячи про причини нездорового розголосу, Прем’єр-міністр зауважив, що рішення про ліцензування ліків торкнулося структур, що заробляють мільярди на медичних препаратах. Маючи такі гроші, ці структури запустили негативну хвилю у засобах масової інформації, що певним чином сколихнуло суспільство.

Водночас глава уряду наголосив на тому, що будь-яке урядове рішення проходить кілька етапів узгоджень та обговорень, піддається ретельному аналізу, аби у кінцевому варіанті документ містив найменше ризиків для суспільства та людей. У контексті цього Микола Азаров сказав, що урядовці теж ходять до аптек, у них теж є батьки, які потребують ліків.

Прем’єр-міністр також зазначив, що іноді його висловлювання про досягнення у соціальній сфері сприймаються як захват. Зокрема, це стосується збільшення заробітної плати протягом останніх трьох років. Він навів конкретні приклади, коли в учителя та терапевта з Івано-Франківська заробітна плата збільшилася з 1328 гривень та 1054 гривні у 2009 році до 2744 гривень та 2533 гривень у 2013 році відповідно. Микола Азаров зазначив, що великого захвату це збільшення не викликає, адже він розуміє, що це — все ще невелика заробітна плата. Він просто констатує, що, приміром, 2744 гривні — це одначе більше за 1328 гривень. Це стосується і пенсій.

При цьому глава Кабміну наголосив на тому, що уряд продовжуватиме лінію на збільшення заробітної плати та пенсій. У цьому контексті він повідомив, що у 2009 році загальний фонд заробітної плати становив 289 мільярдів гривень, а у 2013 році він збільшився до 482 мільярдів (зростання становить 167%). У той же час загальний фонд Пенсійного фонду у 2009 році становив 169 мільярдів, а в 2013-му — вже 252 мільярди (зростання більш ніж на 150%). Водночас Микола Азаров підкреслив, що із зростанням заробітної плати та пенсій вдалося зберегти стабільний курс національної валюти і тарифи на комунальні послуги.

Також у ході прес-конференції глава уряду відповів на запитання про хід медичної реформи. За його словами, мета перетворень — створити по всій Україні мережу лікувально-діагностичних центрів, аби людина, незалежно від місця проживання, мала змогу отримати якісну медичну допомогу. Значні кошти спрямовано й на модернізацію невідкладної швидкої допомоги. Так, минулого року було закуплено 1000 «швидких» із сучасним обладнанням. Аналогічну кількість закуплять цього і наступного року.

Потрібно бути прозорішими

Було запитання й про рівень доступності урядовців для спілкування із ЗМІ. Глава уряду повідомив, що днями він проводив нараду з міністрами та керівниками прес-служб відомств, на якій чиновники отримали певні завдання. Так, міністри та керівники відомств мають частіше спілкуватися з пресою. Для цього буде збільшено кількість брифінгів, прес-конференцій, «круглих столів» та інших інформаційних заходів. Незабаром з’я?вить?ся відповідний графік для кожного міністра.

Крім того, за словами Миколи Азарова, прес-служби відомств мають активізувати роботу з надання матеріалів про роботу міністерств, аби люди мали уявлення, які рішення незабаром можуть бути прийнятими. Окремо глава уряду звернувся до міністрів з пропозицією виходити до соціальних Інтернет-мереж та активніше, напряму спілкуватися з людьми. Треба не відгороджуватися, а вдосконалюватися, зазначив Прем’єр-міністр.