Відділ новин «Урядового кур’єра»
Із наближенням Вільнюського саміту «Східного партнерства», на якому Україна планує підписати Угоду про асоціацію з ЄС, що включає всеосяжну зону вільної торгівлі, від деяких експертів та політиків лунають перестороги, мовляв, до нашої країни одразу рине потік дешевого та якісного імпорту. А це може негативно вплинути на розвиток деяких галузей вітчизняної промисловості. У цьому питанні є ризики, однак існує й багато перебільшень. Про це заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров в ефірі телепрограми «Іспит для влади».
Перехідний період нам на користь
За його словами, в угоді з ЄС передбачено довгочасний перехідний період, що триватиме 10 років. Наприклад, Україна зменшуватиме ставки митного захисту для своїх товарів удвічі протягом 5 років. Натомість Євросоюз відкриває для нас ринок майже відразу з моменту підписання угоди. «Протягом першого півріччя рівень митного захисту на ринку ЄС для наших товарів, що нині становить близько 8%, знизиться до 0,5%, а за більшістю тарифних позицій — до нуля», — зазначив глава уряду.
Говорячи про ризики напливу імпорту з ЄС, Микола Азаров зауважив, що прихід товарів зумовлюється купівельною спроможністю населення, яка найближчими роками не збільшиться в рази: «Ніхто не завозитиме товари, які не купуватимуть».
Він також укотре наголосив, що і російській стороні не варто хвилюватися через можливий наплив європейських товарів через наш кордон. Існує поняття «сертифікат походження товару», що не дасть змоги європейським товарам потрапити під режим вільної торгівлі між Україною та Росією.
Реальні ризики для української промисловості існують у сфері технічних стандартів. Так, за словами глави уряду, ми взяли зобов’язання протягом 10 років перейти на значну кількість чинних у ЄС стандартів у галузях машинобудування, сільського господарства тощо. «Ризики полягають у тому, що це не просто ухвалення якогось документа, який визначає технічні параметри виробу. Потрібно, щоб його виробляли на підприємстві, яке б за технологіями, технічним обслуговуванням, рівнем кваліфікації персоналу, рівнем контролю за якістю відповідало європейським стандартам», — зазначив Прем’єр. І додав, що залежно від масштабів модернізації капіталовкладення протягом 10 років становитимуть від 100 до 160 мільярдів євро. За словами Миколи Азарова, десь держава допоможе, а десь змусить підприємства модернізуватися.
Знайти баланс
Однією з головних проблем для економіки залишається занадто висока вартість російського газу. Саме тому Україна активно почала вирішувати питання диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, розроблення нових і тих, що вже існують, родовищ вуглеводнів. Однак це масштабна робота, що потребує часу та значних коштів. «Неможливо миттєво добути 10 мільярдів кубометрів газу. Потрібно 5—10 років для освоєння родовищ, потрібні колосальні капіталовкладення — 1 мільярд доларів, щоб отримати 1 мільярд кубів газу», — зазначив Прем’єр.
Водночас Росія не бажає перегляду газового контракту, що, за словами глави уряду, рано чи пізно може змусити Україну відмовитися від російського блакитного палива. А в умовах стагнації світової економіки від цього конфлікту ніхто не виграє.
Висока ціна на газ так чи інакше негативно впливає на стратегічні галузі економіки, зокрема на хімічну промисловість. «Проаналізуємо 9 місяців. На превеликий жаль, є спад у хімічній галузі. Тому що за такої вартості газу не вигідно виробляти добрива, адже вони неконкурентоспроможні. Отож завдання номер один — забезпечити підприємства хімічної промисловості відносно дешевим газом, який дасть змогу їм працювати, і забезпечить, скажімо, нормальну конкурентну ціну продукції», — зазначив Микола Азаров.
Ще одна нагальна проблема — необхідність забезпечити оптимальне використання банківських ресурсів для кредитування реального сектору економіки. За словами глави уряду, слід знизити ставки з фінансування та кредитування промисловості. Відповідне завдання Президент поставив Кабінетові Міністрів і Національному банку.
Торкаючись питання бюджетного процесу, Микола Азаров наголосив, що головний кошторис держави на наступний рік повинен знайти оптимальний баланс, що дасть змогу розв’язати соціальні проблеми, наприклад підвищення зарплат, і забезпечити розвиток держави в плані збільшення доходів бюджету. Нині уряд докладно аналізує всі моменти та розробляє цілий комплекс заходів, передусім у напрямі посилення роботи з реалізації програми активізації економіки для виходу на оптимальний бюджет 2014 року. Глава уряду зазначив, що орієнтовно у другій половині листопада цю роботу буде завершено, а наприкінці листопада уряд буде готовий представити бюджет у Верховній Раді, повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.
«Вважаю, що всі ці проблеми можна розв’язати. У мене абсолютно немає песимізму. Не применшую труднощів, які стоять перед країною, бачу їх реально. Тому, коли мені розповідають, що «ви там щось підпишете — і у вас буде крах, катастрофа», — не буде катастрофи, не дочекаєтеся. Так, нам буде важко, але ми пройдемо через ці труднощі, і вважаю, справимося», — висловив упевненість Прем’єр-міністр.